- •Анестезіологія та реаніматологія
- •Список скорочень
- •«Вступ. Реанімація та інтенсивна терапія. Термінальні стани. Серцево-легенева та церебральна реанімація»
- •’ Історія розвитку реаніматології
- •Реаніматологія (від ре… і лат. Аnimatio – оживлення)
- •Основні етапи згасання життєвих функцій організму
- •Показання та протипоказання до реанімації
- •Серцево-легенева та церебральна реанімація
- •Періоди і етапи серцево - легенево - церебральної реанімації (слцр)
- •Інтубація трахеї
- •Ііі період – реституційний (серцево-легенево-мозкова реанімація, тривала підтримка життя)
- •Ведення післяреанімаційного періоду
- •Організація реанімаційної допомоги
- •«Реанімація та інтенсивна терапія в разі гострої серцево-судинної недостатності» Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи
- •Гостра серцево-судинна недостатність
- •Причини гострої серцево-судинної недостатності
- •Гостра лівошлуночкова недостатність
- •Основні патогенетичні фактори
- •Медикаментозна терапія
- •Гостра правошлуночкова недостатність
- •Змішана гостра серцева недостатність
- •Гостра судинна недостатність
- •Непритомність (синкоп)
- •Гостра судинна недостатність - колапс
- •Інфаркт міокарда
- •Клініка інфаркту міокарда
- •Життєво важливі порушення ритму серця
- •Протоколи надання невідкладної допомоги в разі аритмій Пароксизмальна тахікардія з вузькими комплексами Критерії
- •Пароксизмальна тахікардія з широкими комплексами Критерії
- •Брадикардія екг-моніторинг
- •Миготлива аритмія Критерії
- •Екстрасистолічна аритмія Критерії
- •Фібриляція шлуночків
- •Електрокардіографія
- •З нормальним проходженням збудження в шлуночках.
- •З зміненим проходженням збудження в шлуночках.
- •Тромбоемболія легеневої артерії (тела)
- •Гіпертонічний криз (загострення гіпертонічної хвороби)
- •«Реанімація та інтенсивна терапія в разі гострої дихальної недостатності» Фізіологія дихання
- •Гостра дихальна недостатність (гдн)
- •Стадії гіпоксії (гдн)
- •Інтенсивна терапія при гдн
- •Туалет трахеобронхіального дерева:
- •Покращення дренажної функції легень:
- •Підвищення адаптації до гіпоксії:
- •Утоплення
- •1. Справжнє утоплення
- •Асфіксичне утоплення
- •Аспіраційний синдром
- •Повішення (странгуляційна асфіксія)
- •Астматичний статус
- •«Коронарний кафе – синдром»
- •Методика проведення конікотомії
- •Спеціалізована допомога
- •Ларингоспазм
- •Техніка трахеостомії
- •«Реанімація та інтенсивна терапія в разі шоку» Шок (від англ. Shok – удар, потрясіння)
- •Патогенез та класифікація шоку
- •Класифікація шоку за ступенями
- •Травматичний шок
- •Клініка травматичного шоку
- •Холодовий шок
- •Стадія замерзання – адинамічна.
- •Електричний шок
- •Геморагічний шок
- •Визначення об'єму крововтрати за шоковим індексом
- •Визначення об'єму крововтрати за шоковим індексом
- •Лікування геморагічного шоку
- •Анафілактичний шок
- •Патогенез анафілактичного шоку
- •Блискавична форма аш
- •Тяжка форма аш
- •Аш середньої тяжкості
- •Клінічні варіанти аш
- •Перша медична допомога при аш
- •Аптечка швидкої допомоги при аш
- •Токсико – інфекційний шок
- •«Реанімація та інтенсивна терапія в разі коматозних станів»
- •Етіопатогенетична класифікація ком
- •Основні клінічні характеристики стану свідомості (л.І. Коновалов та ін., 1982)
- •Шкала Глазго (1974 р.)
- •Лікування
- •Діабетична кома
- •Кома при травматичних ураженнях мозку
- •Гіпоксична кома
- •Симптоми
- •Гіпохлоремічна кома
- •Гостра печінкова недостатність
- •Гостра ниркова недостатність
- •1. Преренальні (зниження ниркового кровотоку):
- •2. Ренальні (ушкодження паренхіми нирок):
- •3. Постренальні (порушення відтоку сечі):
- •1. Шокові стани, що супроводжуються гіповолемією (втрата крові, плазми, гіпогідратації).
- •2. Стани, що супроводжуються гострою судинною недостатністю (шоки).
- •3. Гемоліз (при посттрансфузійних реакціях, отруєнні гемолітичними речовинами, «справжньому» утопленні в прісній воді, укусах змій та комах), міоліз.
- •Гемодіалізна терапія – очищення крові за допомогою апарату «штучна нирка» Принцип роботи
- •«Необхідність кореляції життєдіяльності організму при порушеннях водно-електролітного балансу і кислотноосновного стану. Інфузійно - трансфузійна терапія
- •Техніка інфузії в підключичну вену
- •Техніка венесекції
- •Склад і функції крові
- •Клінічний аналіз крові
- •Історія переливання крові
- •Групи крові людини
- •Правило Оттенберга
- •Система Rh (резус-система)
- •Методи визначення групи крові
- •Визначення групи крові за стандартними відмитими еритроцитами
- •Помилки при визначенні групи крові
- •При наявності аглютинації вона може бути непоміченою:
- •Аглютинація помилково визначається, коли її фактично немає.
- •Помилки внаслідок неуважності того, хто визначає групу крові. Визначення групи крові за допомогою цоліклонів антигенів а і в
- •Методи визначення резус-фактора
- •Визначення резус-фактора із застосуванням желатину
- •Визначення резус-фактора за допомогою експрес-методу
- •Визначення резус-фактора Тест-реагентом анти - с супер
- •Визначення резус-фактора сучасним експрес-методом
- •Механізм дії перелитої крові
- •Джерела отримання крові
- •Використовують в найближчі години. Макроскопічна оцінка крові в флаконі
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Компоненти крові
- •Препарати крові
- •Кровозамінники
- •Підготовка хворого до переливання крові
- •Техніка переливання крові Алгоритм дії
- •В). Поліглюкінова проба на індивідуальну сумісність за резус - фактором:
- •33% Поліглюкіну
- •Ускладнення під час гемотрансфузії
- •Парентеральне харчування
- •Препарати для парентерального харчування
- •Білкові кровозамінники
- •Жирові емульсії
- •Вуглеводи
- •Вода і електроліти
- •Електролітні розчини
- •Ускладнення при переливанні кровозамінних розчинів і засобів для парентерального харчування
- •Основні правила профілактики ускладнень
- •Добовий баланс рідин
- •Об’єм циркулюючої крові (оцк)
- •Електролітний склад організму та його порушення
- •Патологія обміну електролітів
- •Регуляція водно – сольового обміну
- •Кислотно - лужний стан і його порушення
- •Буферні системи
- •Ацидоз і алкалоз
- •Згортальна система крові
- •Тромбоцитарно - судинний гемостаз
- •Плазмений гемостаз
- •Фактори згортання крові (плазменні)
- •Протизгортальна система
- •Показники системи згортання
- •Участь формених елементів у згортанні крові
- •Тромбогеморагічний синдром
- •Геморагічний синдром в стадії гіпокоагуляції
- •«Реанімація та інтенсивна терапія в разі акушерської, хірургічної, педіатричної патології» Особливості реанімації новонароджених та дітей Асфіксія новонароджених
- •Гіпоксія плоду внаслідок ускладнень перебігу вагітності та пологів:
- •Пневмопатії плода.
- •Застосування наркотичних анальгетиків, анестетиків,
- •Особливості реанімації новонароджених
- •Загальна методологія оцінки стану новонародженого під час реанімації
- •Техніка проведення початкової швл
- •2. Відносні показання:
- •Основні етапи виконання процедури
- •Непрямий масаж серця
- •Особливості серцево-легеневої реанімації у дітей
- •Пізні токсикози вагітних
- •Клініка гестозу
- •Інтенсивна терапія
- •Гіпертермія
- •Сонячний удар
- •Судомний синдром
- •Гострий панкреатит
- •Причини
- •Класифікація
- •Перитоніт
- •Стадії перитоніту
- •Гостра кишкова непрохідність Форми
- •Механічна
- •«Реанімація та інтенсивна терапія при гострому екзогенному отруєнні»
- •Клініка гострих отруєнь
- •Перша допомога хворому, що перебуває в коматозному стані:
- •Симптом токсичного ураження шлунково – кишкового тракту
- •Загальні принципи надання невідкладної допомоги при гострих отруєннях
- •Виведення отрути, яка не всмокталася у кров
- •Виведення отрути, яка всмокталася і циркулює у крові
- •Гострі отруєння лікарськими речовинами
- •Отруєння отруйними грибами
- •Гастроентерологічний синдром:
- •Отруєння фор (фосфорорганічними речовинами)
- •Період збудження
- •Період розвитку гіперкінезів
- •Період коматозного стану
- •Отруєння етиловим спиртом (алкогольна інтоксикація)
- •Отруєння метиловим спиртом (метанолом)
- •Отруєння оксидом вуглецю (чадним газом)
- •Отруєння кислотами та лугами
- •Отруєння хлорованими вуглеводнями (чотирьох хлористий вуглевод, дихлоретан, трихлоретилен)
- •Укуси отруйних тварин, змій, комах Укуси бджолами, осами, джмелями
- •Укус каракурта
- •Укуси змій
- •Укуси гадюки звичайної
- •Як діагностувати гостре отруєння у дітей
- •«Види загального знеболювання. Інгаляційний та неінгаляційний наркоз. Комбіноване загальне знеболювання. Сучасні анестетики. Ускладнення загального знеболювання. Місцева анестезія, ускладнення»
- •Історія знеболювання
- •Види місцевого знеболювання
- •Техніка спинномозкової анестезії
- •Анестезуючі засоби для місцевої анестезії
- •Протипоказання для місцевої анестезії
- •Новокаїнові блокади
- •Види новокаїнових блокад:
- •Шийна вагосимпатична блокада
- •Поперекова новокаїнова блокада
- •Футлярна новокаїнова блокада
- •Загальна анестезія (наркоз)
- •Сучасні внутрішньовенні анестетики (гіпнотики, анальгетики)
- •Підготовка хворих до знеболювання
- •Фармакодинаміка ліків, які застосовують для премедикації
- •Стадії і клініка ефірного наркозу
- •Інгаляційний наркоз
- •Неінгаляційний наркоз (внутрішньовенний)
- •Комбінований ендотрахеальний потенційований наркоз
- •Основний наркоз:
- •Нейролептанальгезія
- •Атаралгезія
- •Центральна аналгезія
- •Штучна гіпотермія
- •Електронаркоз
- •Ускладнення під час наркозу
- •Робоче місце анестезіолога
- •Будова наркозного апарату
- •Анестезіологічний інструментарій
- •Стіл для інфузійної терапії
- •Охорона праці в анестезіології та реаніматології
- •Професійні шкідливі чинники в реаніматології та анестезіології Токсичні речовини
- •Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •Токсичні речовини
- •Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища і захисту працюючих
- •Потенційна дія відходів анестезивних газів на стан здоров’я. Дія на репродуктивні функції
- •Заходи у разі поранень, контактів із кров’ю та іншими біологічними матеріалами пацієнта
- •Аптечка термінової медичної допомоги медпрацівникам
- •Основи охорони праці та безпека життєдіяльності під час підготовки до роботи наркозного апарату Підготовчі дії до наркозу
- •Попередження вибуху в операційній
- •Пам’ятайте: найбільша концентрація анестетика – біля наркозного апарату і обличчя хворого!
- •Виписка до інструкції щодо очищення і знезаражування апаратів для інгаляційного наркозу
- •Список літератури
- •Терміни, які застосовуються в анестезіології та реаніматології
Електрокардіографія
Мал.2,4. Електрокардіографія.
Електрокардіографія – основний метод дослідження серця. Принцип якого полягає у записі змін сумарного електричного потенціалу, що виникає під час збудження великої кількості міокардіальних клітин .
Реєстрацію ЕКГ здійснюють за допомогою електродів, які накладають на різні ділянки тіла. Один з електродів приєднують до позитивного полюса гальванометра, а інший – до негативного. Система розташування електродів називається електрокардіографічними відведеннями.
Під час роботи з електрокардіографом треба старанно виконувати основні правила техніки безпеки.
Ліжко, на якому лежить хворий, та електрокардіограф під час роботи повинні бути заземленими. Хворий не повинен торкатися металевих частин ліжка. Не припустимо вмикати апарат ЕКГ, якщо його кришки зняті, або знімати їх під час роботи приладу. Забороняється замінювати за побігачі або інші деталі, коли прилад не вимкнутий з мережі.
Перед регістрацією ЕКГ шкіру обох передпліч і гомілки протирають спиртом, після чого на неї накладають марлеві серветки, змочені фізрозчином. На серветку кладуть електроди від апарату і щільно фіксують їх за допомогою гумових бинтів. В апараті є кабель відведень, на кінці якого розташовані розняття різного кольору. До електродів, накладених на різні ділянки тіла, приєднують штирі штемпелів:
до правої руки – червоний, до лівої руки – жовтий, до лівої ноги – зелений, до правої ноги – чорний або коричневий.
Апарат повинен бути заздалегідь увімкнутий і прогрітий протягом 5 хвилин. Перед записом ЕКГ у положенні перемикача на позначці «0» на папері реєструють контрольний імпульс з амплітудою 1 мВ, встановлюючи стандартну чутливість приладу (1 мВ відповідає 10 мм).
Потім у відповідному положенні ручки перемикача записують стандартні відведення:
І відведення: ліва рука (+), права рука(-).
ІІ відведення: ліва нога (+), права рука (-).
ІІІ відведення: ліва нога (+), ліва рука (-).
Посилені однополюсні відведення:
аVR (від правої руки), аVL (від лівої руки), аVF (від лівої ноги).
Для запису грудних однополюсних відведень перемикач установлюють у положенні «V», а грудний електрод (від позитивного полюсу, відповідає білому наконечнику від кабелю відведень) з’єднують з грушею – присоскою і послідовно встановлюють на грудній клітці в таких позиціях (рис.2,5):
V1 – у четвертому міжреберному проміжку біля правого краю грудини,
V2 – у четвертого міжреберного проміжку біля лівого краю грудини, V3 – посередині між точками V2 і V4 ,
V4 – у п’ятому міжреберному проміжку вздовж лівої серединно-
ключичної лінії,
V5 – на рівні відведення вздовж лівої передньої аксилярної лінії, V6 - на тому ж рівні вздовж лівої середньої аксилярної лінії.
Нормальна ЕКГ являє собою криву, яка складається з 6 зубців: P, Q, R, S, T, U.
Крім зубців для діагностики має значення і тривалість ряду інтервалів між зубцями (P-Q, S-T, Q-T, T-P) (рис.2,6).
Зубець Р відображає збудження передсердя. В нормі він позитивний (направлений догори) у всіх відведеннях, крім аVR.
Інтервал P-Q відраховують від початку зубця Р до початку зубця Q (у разі його відсутності – до початку зубця R). Цей інтервал вказує на термін часу, який витрачається на деполяризацію передсердь, проведення імпульсу через атріовентрикулярне з’єднання, пучок Гіса і його відгалуження.
Зубець Q відображає деполяризацію міжшлуночкової перегородки.
Цей зубець не є обов’язковим елементом ЕКГ, у багатьох осіб він відсутній.
Зубець Р називають позитивний зубець комплексу QRS (тобто той зубець, що піднімається вище ізоелектричної лінії). Він відображає деполяризацію верхівки, передньої, задньої і бокової стінок шлуночків серця.
Зубець S – це негативний зубець комплексу QRS, що утворюється за зубцем R. Він відображує процес збудження основ шлуночків серця.
Комплекс QRS відображує процес деполяризації шлуночків. Його ширину вимірюють від початку зубця Q до кінця S.
Сегмент S-T (R-T) – це відтинок від кінця комплексу QRS до початку зубця Т. Він відповідає періоду згасання збудження шлуночків і початку повільної реполяризації. В нормі сегмент S-T, як правило, розміщений на ізолінії.
Зубець Т відображує процес швидкої реполяризації шлуночків. У нормі він позитивний у всіх відведеннях, крім аVR, де він завжди негативний.
Інтервал Q-T відмірюється від початку зубця Q (R) до кінця зубця Т.
Цей інтервал відповідає електричній систолі шлуночків.
Зубець U виявляється не завжди, в нормі він завжди утворюється після зубця Т. Походження його до кінця не вияснене. Вважають, що зубець відображає послідовну реполяризацію волокон провідної системи серця.
Інтервал Т-Р – це відтинок ЕКГ від кінця зубця Т до початку зубця Р. Цей інтервал відповідає стану спокою міокарда. У разі відсутності зубця U інтервал Т-Р повністю співпадає з ізолінією.
Мал.2,5. Схема грудних відведень ЕКГ і криві, які отримують при цих відведеннях
Мал.2,6. Нормальна кардіографія (схема), ЕКГ в трьох стандартних відведеннях і схема, яка показує зв’язок між розповсюдженням збудження в
серці і виникненням деяких зубців ЕКГ (по Барду)
Мал.2,7. ЕКГ хворого з інфарктом передньої стінки лівого шлуночка
(1-й день хвороби)
Мал. 2,8.ЕКГ хворого з інфарктом міокарда лівого шлуночка
(3-й день хвороби)
Мал.2,9. Екстросистолія.
