Електрокардіографія

Мал.2,4. Електрокардіографія.

Електрокардіографія – основний метод дослідження серця. Принцип якого полягає у записі змін сумарного електричного потенціалу, що виникає під час збудження великої кількості міокардіальних клітин .

Реєстрацію ЕКГ здійснюють за допомогою електродів, які накладають на різні ділянки тіла. Один з електродів приєднують до позитивного полюса гальванометра, а інший – до негативного. Система розташування електродів називається електрокардіографічними відведеннями.

Під час роботи з електрокардіографом треба старанно виконувати основні правила техніки безпеки.

Ліжко, на якому лежить хворий, та електрокардіограф під час роботи повинні бути заземленими. Хворий не повинен торкатися металевих частин ліжка. Не припустимо вмикати апарат ЕКГ, якщо його кришки зняті, або знімати їх під час роботи приладу. Забороняється замінювати за побігачі або інші деталі, коли прилад не вимкнутий з мережі.

Перед регістрацією ЕКГ шкіру обох передпліч і гомілки протирають спиртом, після чого на неї накладають марлеві серветки, змочені фізрозчином. На серветку кладуть електроди від апарату і щільно фіксують їх за допомогою гумових бинтів. В апараті є кабель відведень, на кінці якого розташовані розняття різного кольору. До електродів, накладених на різні ділянки тіла, приєднують штирі штемпелів:

до правої руки – червоний, до лівої руки – жовтий, до лівої ноги – зелений, до правої ноги – чорний або коричневий.

Апарат повинен бути заздалегідь увімкнутий і прогрітий протягом 5 хвилин. Перед записом ЕКГ у положенні перемикача на позначці «0» на папері реєструють контрольний імпульс з амплітудою 1 мВ, встановлюючи стандартну чутливість приладу (1 мВ відповідає 10 мм).

Потім у відповідному положенні ручки перемикача записують стандартні відведення:

І відведення: ліва рука (+), права рука(-).

ІІ відведення: ліва нога (+), права рука (-).

ІІІ відведення: ліва нога (+), ліва рука (-).

Посилені однополюсні відведення:

аVR (від правої руки), аVL (від лівої руки), аVF (від лівої ноги).

Для запису грудних однополюсних відведень перемикач установлюють у положенні «V», а грудний електрод (від позитивного полюсу, відповідає білому наконечнику від кабелю відведень) з’єднують з грушею – присоскою і послідовно встановлюють на грудній клітці в таких позиціях (рис.2,5):

V₁ – у четвертому міжреберному проміжку біля правого краю грудини,

V₂ – у четвертого міжреберного проміжку біля лівого краю грудини, V₃ – посередині між точками V₂ і V₄ ,

V₄ – у п’ятому міжреберному проміжку вздовж лівої серединно-

ключичної лінії,

V₅ – на рівні відведення вздовж лівої передньої аксилярної лінії, V₆ - на тому ж рівні вздовж лівої середньої аксилярної лінії.

• Нормальна ЕКГ являє собою криву, яка складається з 6 зубців: P, Q, R, S, T, U.

• Крім зубців для діагностики має значення і тривалість ряду інтервалів між зубцями (P-Q, S-T, Q-T, T-P) (рис.2,6).

• Зубець Р відображає збудження передсердя. В нормі він позитивний (направлений догори) у всіх відведеннях, крім аVR.

• Інтервал P-Q відраховують від початку зубця Р до початку зубця Q (у разі його відсутності – до початку зубця R). Цей інтервал вказує на термін часу, який витрачається на деполяризацію передсердь, проведення імпульсу через атріовентрикулярне з’єднання, пучок Гіса і його відгалуження.

• Зубець Q відображає деполяризацію міжшлуночкової перегородки.

Цей зубець не є обов’язковим елементом ЕКГ, у багатьох осіб він відсутній.

• Зубець Р називають позитивний зубець комплексу QRS (тобто той зубець, що піднімається вище ізоелектричної лінії). Він відображає деполяризацію верхівки, передньої, задньої і бокової стінок шлуночків серця.

• Зубець S – це негативний зубець комплексу QRS, що утворюється за зубцем R. Він відображує процес збудження основ шлуночків серця.

• Комплекс QRS відображує процес деполяризації шлуночків. Його ширину вимірюють від початку зубця Q до кінця S.

Сегмент S-T (R-T) – це відтинок від кінця комплексу QRS до початку зубця Т. Він відповідає періоду згасання збудження шлуночків і початку повільної реполяризації. В нормі сегмент S-T, як правило, розміщений на ізолінії.

Зубець Т відображує процес швидкої реполяризації шлуночків. У нормі він позитивний у всіх відведеннях, крім аVR, де він завжди негативний.

Інтервал Q-T відмірюється від початку зубця Q (R) до кінця зубця Т.

Цей інтервал відповідає електричній систолі шлуночків.

Зубець U виявляється не завжди, в нормі він завжди утворюється після зубця Т. Походження його до кінця не вияснене. Вважають, що зубець відображає послідовну реполяризацію волокон провідної системи серця.

Інтервал Т-Р – це відтинок ЕКГ від кінця зубця Т до початку зубця Р. Цей інтервал відповідає стану спокою міокарда. У разі відсутності зубця U інтервал Т-Р повністю співпадає з ізолінією.

Мал.2,5. Схема грудних відведень ЕКГ і криві, які отримують при цих відведеннях

Мал.2,6. Нормальна кардіографія (схема), ЕКГ в трьох стандартних відведеннях і схема, яка показує зв’язок між розповсюдженням збудження в

серці і виникненням деяких зубців ЕКГ (по Барду)

Мал.2,7. ЕКГ хворого з інфарктом передньої стінки лівого шлуночка

(1-й день хвороби)

Мал. 2,8.ЕКГ хворого з інфарктом міокарда лівого шлуночка

(3-й день хвороби)

Мал.2,9. Екстросистолія.