- •Предмет теорії держави і права.
- •Поняття та сутність держави
- •Розгорнута характеристика ознак держави.
- •Поняття, зміст і співвідношення народного, національного і державного суверенітету.
- •Державний суверенітет як невід’ємна ознака держави та його властивості.
- •Причини багатоманіття теорій , що пояснюють процеси виникнення держави і права.
- •7. Зміст основних теорій походження держави (теологічна теорія, патріархальна теорія, теорія насильства)
- •9. Зміст і співвідношення понять: влада, політична влада, державна влада.
- •10. Місце і роль держави в політичній системі суспільства.
- •11. Особливості політичної системи суспільства в Україні.
- •12. Форма держави: поняття та елементи.
- •16.Особливості елементів форми української держави.
- •17.Поняття функції держави
- •18.Види функцій держави
- •31. Джерела права: Нормативно-правовий акт…
- •32.Джерела права : правовий прецендент…
- •33. Ієрархія нормативно-праваових актів
- •37. Норма права і стаття закону
- •39. Систематизація нормативно-правових актів: поняття та вид
- •40 . Поняття і види нормативно-правових актів.
- •41. Форми викладення норм права в нормативно-правових актах
- •42. Дія нормативно- парвових актів у часі
- •43.Дія нормативно-правового акта в просторі відбувається відповідно з територіальних і екстериторіальних принципів.
- •49. Дієздатність, правоздатність та деліктоздатність субєктів права.
- •50. Поняття і види юридичних фактів.
- •51. Структура та функції правової свідомості.
- •52. Правова культура: поняття та структура.
- •53. Нормативна і правова поведінка.
- •54.Правовмірна поведінка: поняття, ознаки і види.
40 . Поняття і види нормативно-правових актів.
Нормативно-правовий акт - офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин.
Види нормативно-правових актів
Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю: закони, підзаконні акти.
Види нормативно-правових актів за сферою дії: загальні; спеціальні; локальні.
Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення: акти встановлення норм права; акти заміни норм права; акти скасування норм права.
Види нормативно-правових актів за галузями законодавства: цивільні; кримінальні; адміністративні; кримінально-процесуальні; адміністративно-процесуальні та ін.
Види правових актів за суб'єктами нормотворчості в Україні: Верховна Рада України - закони і постанови; Верховна Рада Автономної Республіки Крим - постанови (з питань, що носять нормативно-правовий характер) і рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру); Президент України - укази (нормативні та ненормативні); розпорядження; Кабінет Міністрів України - постанови і розпорядження; Керівники міністерств і відомств - нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра; Рада Міністрів Автономної Республіки Крим - постанови, рішення і розпорядження; Голови місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій – розпорядження; Місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети - рішення і нормативні постанови; керівники їхніх управлінь і відділень - нормативні накази; адміністрація державних підприємств, установ, організацій - нормативні накази, статути, положення та інструкції.
41. Форми викладення норм права в нормативно-правових актах
За повнотою викладу норм права в статтях нормативно-правових актів розрізняють форми: повну ( у статті містяться всі необхідні елементи норми без посилань до інших статей; відсильну ( у статті містяться не всі елементи норми права, але є посилання до інших статей цього акта, якщо є недостатні відомос); бланкетну ( у статті міститься посилання не на якесь конкретне нормативне розпорядження даного закогу, а на інший нормативний акт. Такого роду стаття є “бланком”, що заповнюється іншим законом, джерелом права.
42. Дія нормативно- парвових актів у часі
Її характеризують принаймні чотири показники: 1. Момент набрання актом чинності – дія нормативного акта ( чи його окремої частини ) починається з моменту набрання ним чинності. Набрання законом чинності означае, що з цього моменту всі організіції, посадові особи і громадяни повинні керуватися ним, виконувати і дотримуватись його.
2) Другою найважливішою характеристикою дії закону в часі є напрям темпоральної дії, що визначається як дія закону стосовно фактів, які виникли вже після набуття ним чинності, а також тих, які виникли ще до цього і тривають після набуття ним чинності.
3) Третій параметр, ким визначаеться дія нормативного акта в часі, - момент припинення його дії. Припинення чинності закону означає і остаточну втрату ним юридичної сили.
4) Останній момент, що підлягає з`ясуванню при розгляді питання продію закону в часі, - це призупинення дії нормативного акта. Під ним розуміють тимчасове, неостаточне переривання його темпоральної дії, яке обумоалюється певними обставинами і здійснюється в порядку, передбаченому законодавством.
