40 . Поняття і види нормативно-правових актів.

Нормативно-правовий акт - офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. 

Види нормативно-правових актів

Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю: закони, підзаконні акти.

Види нормативно-правових актів за сферою дії: загальні; спеціальні; локальні.

Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення: акти встановлення норм права; акти заміни норм права; акти скасування норм права.

Види нормативно-правових актів за галузями законодавства: цивільні; кримінальні; адміністративні; кримінально-процесуальні; адміністративно-процесуальні та ін.

Види правових актів за суб'єктами нормотворчості в Україні: Верховна Рада України - закони і постанови; Верховна Рада Автономної Республіки Крим - постанови (з питань, що носять нормативно-правовий характер) і рішення (з питань організаційно-розпорядчого характеру); Президент України - укази (нормативні та ненормативні); розпорядження; Кабінет Міністрів України - постанови і розпорядження; Керівники міністерств і відомств - нормативні накази, інструкції, розпорядження, положення, вказівки міністра; Рада Міністрів Автономної Республіки Крим - постанови, рішення і розпорядження; Голови місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій – розпорядження; Місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі комітети - рішення і нормативні постанови; керівники їхніх управлінь і відділень - нормативні накази; адміністрація державних підприємств, установ, організацій - нормативні накази, статути, положення та інструкції.

41. Форми викладення норм права в нормативно-правових актах

За повнотою викладу норм права в статтях нормативно-правових актів розрізняють форми: повну ( у статті містяться всі необхідні елементи норми без посилань до інших статей; відсильну ( у статті містяться не всі елементи норми права, але є посилання до інших статей цього акта, якщо є недостатні відомос); бланкетну ( у статті міститься посилання не на якесь конкретне нормативне розпорядження даного закогу, а на інший нормативний акт. Такого роду стаття є “бланком”, що заповнюється іншим законом, джерелом права.

42. Дія нормативно- парвових актів у часі

Її характеризують принаймні чотири показники: 1. Момент набрання актом чинності – дія нормативного акта ( чи його окремої частини ) починається з моменту набрання ним чинності. Набрання законом чинності означае, що з цього моменту всі організіції, посадові особи і громадяни повинні керуватися ним, виконувати і дотримуватись його.

2) Другою найважливішою характеристикою дії закону в часі є напрям темпоральної дії, що визначається як дія закону стосовно фактів, які виникли вже після набуття ним чинності, а також тих, які виникли ще до цього і тривають після набуття ним чинності.

3) Третій параметр, ким визначаеться дія нормативного акта в часі, - момент припинення його дії. Припинення чинності закону означає і остаточну втрату ним юридичної сили.

4) Останній момент, що підлягає з`ясуванню при розгляді питання продію закону в часі, - це призупинення дії нормативного акта. Під ним розуміють тимчасове, неостаточне переривання його темпоральної дії, яке обумоалюється певними обставинами і здійснюється в порядку, передбаченому законодавством.