- •Предмет теорії держави і права.
- •Поняття та сутність держави
- •Розгорнута характеристика ознак держави.
- •Поняття, зміст і співвідношення народного, національного і державного суверенітету.
- •Державний суверенітет як невід’ємна ознака держави та його властивості.
- •Причини багатоманіття теорій , що пояснюють процеси виникнення держави і права.
- •7. Зміст основних теорій походження держави (теологічна теорія, патріархальна теорія, теорія насильства)
- •9. Зміст і співвідношення понять: влада, політична влада, державна влада.
- •10. Місце і роль держави в політичній системі суспільства.
- •11. Особливості політичної системи суспільства в Україні.
- •12. Форма держави: поняття та елементи.
- •16.Особливості елементів форми української держави.
- •17.Поняття функції держави
- •18.Види функцій держави
- •31. Джерела права: Нормативно-правовий акт…
- •32.Джерела права : правовий прецендент…
- •33. Ієрархія нормативно-праваових актів
- •37. Норма права і стаття закону
- •39. Систематизація нормативно-правових актів: поняття та вид
- •40 . Поняття і види нормативно-правових актів.
- •41. Форми викладення норм права в нормативно-правових актах
- •42. Дія нормативно- парвових актів у часі
- •43.Дія нормативно-правового акта в просторі відбувається відповідно з територіальних і екстериторіальних принципів.
- •49. Дієздатність, правоздатність та деліктоздатність субєктів права.
- •50. Поняття і види юридичних фактів.
- •51. Структура та функції правової свідомості.
- •52. Правова культура: поняття та структура.
- •53. Нормативна і правова поведінка.
- •54.Правовмірна поведінка: поняття, ознаки і види.
Предмет теорії держави і права.
Теорія держави і права — система наукових знань про об'єктивні властивості держави і права; про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ.
Предмет теорії держави і права — об'єктивні властивості держави і права, основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державних і правових явищ.
Основні ознаки теорії держави і права:
1. Вивчає державу і право (або: державну і правову системи) у теоретико-узагальненому вигляді.
2. Осягає не усе, а основні та загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права. їх можна назвати фундаментальними закономірностями, тому що вони однаково властиві різноманітним державам і їх правовим системам.
3. Ґрунтується на єдності та діалектичному взаємозв'язку держави і права.
Теорія держави і права є:
— суспільною наукою
— юридичною наукою
— загальнотеоретичною наукою
Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
Юридична наука є складним і комплексним утворенням, що включає різні галузі знань про державу і право. Систему юридичних наук можна поділити на такі групи: історико-теоретичні, галузеві, прикладні, міжгалузеві й науки міжнародного та зарубіжного права.
Історико-теоретичні науки тісно пов'язані з теорією держави і права. Але теорія держави і права, на відміну від цих наук, розкриває не окремі, притаманні певним державам на певних етапах розвитку, а саме загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ, досліджує й узагальнює всі існуючі концепції і теорії держави і права.
Галузеві науки (науки конституційного, адміністративного, цивільного, сімейного, трудового, кримінального права та ін.) щодо цих наук теорія держави і права виступає як узагальнююча, синтезуюча наука, яка відіграє методологічну роль. Без її висновків, вироблених нею наукових категорій, методів дослідження галузеві науки обійтися не можуть.
Прикладні науки (криміналістика, судова медицина, правова статистика, юридична психологія, судова психіатрія, судово-бухгалтерська експертиза) менше пов'язані з теорією держави і права. Знання цих наук сприяє вирішенню певних питань, що постають перед юридичною практикою.
Міжгалузеві науки виникли в результаті поєднання знань окремих галузевих наук (наприклад, наука господарського права є міжгалузевою наукою, бо поєднує науки цивільного та адміністративного права).
Науки, що вивчають міжнародне право
Теорія держави і права посідає фундаментальне місце в системі юридичних наук. На відміну від інших юридичних наук, вивчає державу і право в їх найбільш узагальненому вигляді, досліджує загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права як єдиних і цілісних систем. Вона розробляє такі основоположні для юридичної науки питання, як сутність, тип, форми, функції, структура і механізм дії держави і права, правова система, які виступають теоретичним підґрунтям для правознавства в цілому.
Поняття та сутність держави
Держава — це організація політичної влади, яка здійснює керівництво суспільством, управління загальносуспільними справами в межах певної території.
Поряд з державою в суспільстві виникають і функціонують інші об'єднання громадян (політичні партії, громадські організації), котрі об'єднують людей за їхніми різноманітними інтересами: політичними, економічними, духовними. Усі вони беруть активну участь у політичному житті, є важливими складовими політичної системи суспільства. Проте держава посідає особливе, стрижневе, місце у політичній системі суспільства, що зумовлено її змістовними характеристиками. Лише держава:
— є офіційним представником усього суспільства;
— володіє суверенною (верховною, самостійною і формально незалежною) владою в суспільстві;
— здатна виконувати загально-соціальні функції керівництва суспільством, а також управління загальносуспільними справами;
— може встановлювати формально-обов'язкові правила поведінки загального характеру;
— має у своєму розпорядженні специфічний апарат держави для виконання її функцій.
Сутність держави як суспільного явища полягає, перш за все, у тому, що вона є єдиною організацією політичної влади, котра здійснює керівництво і управління всім суспільством. Тому дослідити сутність держави — означає виявити волю та інтереси тих соціальних груп, які вона виражає і захищає.
Державна влада є особливим видом управління, який, поряд з організаційними можливостями, наділений правом примусу для виконання державних функцій. Функції держави — це основні напрями (зміст) діяльності держави, котрі розкривають її соціальну сутність. їх класифікують за різними ознаками:
1. За соціальним значенням державної діяльності:
— основні (безпосередньо характеризують її соціальну сутність);
— другорядні (не розкривають безпосередньо соціальної сутності держави).
2. За територіальною спрямованістю: внутрішні та зовнішні.
3. За сферою суспільного життя: політичні, економічні, гуманітарні, культурні, соціальні.
4. За часом виконання:
— постійні
— тимчасові.
