Зразок оформлення плану-конспекту уроку

№

п/п

Етапи уроку

Робота вчителя

Робота учнів

1

Організація

класу до уроку

Налаштовує клас на роботу, перевіряє готовність учнів до

уроку, відмічає в журналі від­сутніх

Готуються до уроку,

чергові подають інфо­рмацію про відсутніх учнів у класі

2

Перевірка домашнього завдання

Дає 3-м учням індивідуальні письмові завдання з метою пе­ревірки попередньої теми «Транспірація. Внутрішня бу­дова листка в зв'язку з викону­ваними функціями».

Викликає по черзі 3-х учнів до дошки для усного індивідуаль­ного опитування:

1. Що таке транспірація та в чому полягає її біологічне значення?

2. Яку будову мають ли­сткові продихи та яке їхнє зна­чення у випаровуванні води? Як впливають на процес транс­пірації умови зовнішнього се­редовища?

3. Листок як орган

транспірації. Які особливості внутрішньої будови листка за­безпечують цей біологічний процес?

Виконують завдання протягом 5-8 хв.

Уважно слухають від­повіді товаришів, ви­правляючи помилки і неточності, роблячи доповнення та активно включаючись в роботу класу.

3

Актуалізація опорних знань

За допомогою декількох запи­тань актуалізує опорні знання учнів про біологічний процес дихання рослинних організмів:

1. Як називається найменша структурна одиниця пе­реважної більшості живих організмів?

2. Чому не проростає на­сіння, повністю занурене у во­ду?

3. Як Ви вважаєте, чи дихає рослинний організм?

4. Які найважливіші з асиміляційних та дисиміляційних процесів у рослинному ор­ганізмові Вам відомі?

6. Яке, на Вашу думку, біологічне значення має процес дихання для рослин?

Відповідають на поставлені вчителем за­питання, користую­чись попередньо набу­тими знаннями та життєвим досвідом.

4

Мотивація навчальної діяльності

Отже, з матеріалу попередніх уроків Вам відомо, що життєді­яльність будь-якого живого ор­ганізму залежить від процесів обміну речовин і енергії, що у ньому відбувається. При цьому взаємозв'язаними процесами обміну речовин і енергії в орга­нізмі є процеси асиміляції і ди­симіляції. Ви вже ознайомились з основним асиміляційним про­цесом живих зелених рослин­них організмів - фотосинтезом, що веде до утворення органіч­них речовин, необхідних будь-якому організму. Здатність до фотосинтезу - основна відмінна ознака рослин. У процесі його перебігу затрачається енергія, а рослини, вбираючи вуглекис­лий газ, виділяють вільний ки­сень. Проте, для рослин, як і для будь-якого іншого живого організму, характерним є зворо­тній до асиміляції процес - ди­симіляція, яка по-іншому нази­вається диханням. У тварин та людини процеси дихання є оче­видними. Але ж чи дихає рос­линний організм? Як відбува­ється цей процес у ньому? Від чого залежать умови його пере­бігу та яке його біологічне зна­чення? На ці та інші запитання Ви зможете отримати відповідь на сьогоднішньому уроці.

Уважно слухають розповідь учителя

5

Оголошення теми уроку

Записує на дошці тему уроку та зачитує питання, які будуть розглядатись на ньому:

1. Поняття про клітинне дихання як процес розщеплен­ня поживних речовин і вивіль­нення енергії, що міститься в них.

2. Особливості дихання коренів, пагонів та насіння рос­лин.

3. Залежність процесу дихання від зовнішніх умов.

Записують у зошити тему уроку та основні питання, що виносять­ся на розгляд.

6

Вивчення нового матеріалу:

а) сприйняття інформації

Пояснення вчителя.

Відомо, що більшість живих організмів планети мають клі­тинну будову, тобто клітина являється основною структур­ною одиницею живого. Разом з тим, основою проявів життя є обмін речовин, або метаболізм. Отже, можна говорити, що процеси цього обміну проявляються початково саме на елементарній структурній ланці - на клітинному рівні, а тому клітина є ще й основною функціональною одиницею живих організмів. Тому обмін речовин і перетворення енергії відбуваються саме на клітинному рівні.

Асиміляція та дисиміляція - два взаємопов'язані процеси обміну. 3 основним асиміля­ційним процесом - фотосинте­зом, Ви вже знайомі. У результаті його здійснення під впли­вом енергії Сонця, зелені клі­тини рослинних організмів, що містять хлорофіл, синтезують органічні речовини з неоргані­чних. Найважливішим дисиміляційним процесом у живих ор­ганізмів, а отже й у рослин є дихання. Оскільки клітина є елементарною структурною одиницею, процес дихання рос­лини організмів починається на рівні "дихання" окремих клі­тин, з яких вони побудовані.

Які органічні речовини синте­зуються в рослинному організ­мі?

Клітинне дихання - це процес розщеплення поживних речовин, синтезованих в проце­сі фотосинтезу, а послідуючим є вивільнення енергії, необхід­ної клітині для забезпечення інших процесів життєдіяльнос­ті. Вихідними речовинами для дихання є білки, жири й вугле­води. Кінцевими ж продуктами розщеплення всіх органічних речовин є вуглекислий газ і во­да. Для процесу дихання рос­линній клітині необхідний ки­сень, який надходить в неї шляхом дифузії. Замальовує на дошці дану схе­му клітинного дихання, супро­воджуючи цей процес відпові­дним коментуванням. Отже, дихання - складний біо­логічний процес, який характе­рний усім живим організмам. Починається він на клітинному рівні, а результатом його здійс­нення є виділення енергії, яка використовується для різнома­нітних процесів життєдіяльнос­ті рослинної клітини і організму в цілому.

Які ж органи рослинного орга­нізму беруть безпосередню участь у процесах дихання?

На сьогоднішньому уроці Ви переконаєтесь, що усі органи рослини, в тому числі й насін­ня, причетні до складного про­цесу дихання.

Особливості дихання коренів рослин.

Для нормального росту і розви­тку рослини необхідно, щоб до її коренів надходило свіже по­вітря. У цьому можна переко­натися на нескладному досліді. Беруть дві одинакові посудини з водою, у якій розчинені всі необхідні рослинам мінеральні речовини. У кожну посудину поміщають по два однаково розвинуті проростки (напри­клад, квасолі). Воду однієї посудини щодня насичують пові­трям за допомогою пульвериза­тора. На поверхню води у дру­гій посудині наливають тонкий шар олії. Олія затримує надхо­дження повітря у воду. Через певний час рослини у другій посудині перестають рости й гинуть. Чому? Рослини гинуть через нестачу повітря, потріб­ного для дихання коренів.

Корені, як і всі органи рослини дихають. Під час дихання клі­тини кореня вбирають кисень і виділяють вуглекислий газ. На важких глинистих і заболо­чених ґрунтах рослини особли­во страждають від нестачі кис­ню. Вода в таких ґрунтах виті­сняє повітря і нормальне ди­хання коренів порушується.

Вирощуючи рослини, треба стежити, щоб до коренів по­стійно надходило свіже повіт­ря. Що для цього, на вашу дум­ку, можна зробити практично? Для цього ґрунт розпушують культиваторами або сапами. Розпушення ґрунту допомагає зберегти вологу на сухих ділянках. Коли ґрунт під­сихає, на його поверхні утво­рюється кірка, яка сприяє швидкому випаровуванню води. Під час розпушування кірка руйнується і в поверхневому шарі зберігається волога. Неда­рма розпушування іноді нази­вають "сухим поливанням". Кажуть так: "Краще один раз добре розпушити, ніж два рази погано полити".

Пропонує учням провести дослід.

Візьміть невеликий горщечок з будь якою кімнатною росли­ною й опустіть його в широку скляну посудину, заповнену водою. Що відбувається? Які висновки можна зробити за результатами даного досліду?

Дихання пагонів.

Що називається пагоном?

Стебло з розміщеними на ньому листками становлять па­гін рослинного організму.

Які ж особливості його дихан­ня?

Органічні речовини з неоргані­чних зелена рослина утворює тільки на світлі. Ці речовини використовуються рослинами для живлення. Але, як Ви уже з'ясували, рослини не тільки живляться. Вони дихають, як усі живі істоти. Дихання відбу­вається безперервно і вдень і вночі.

Проведемо наступний дослід. Візьмемо пагін якої-небудь ро­слини, на якому не менше 10-12 листків. Помістимо пагін у склянку з водою, а поряд по­ставимо склянку з прозорою вапняною водою. Потім усе це накриємо скляним ковпаком й помістимо у темну шафу. Чи буде за таких умов відбуватись процес фотосинтезу? Чому? У темряві рослини не можуть виділяти ки­сень: вони лише дихають, виді­ляючи при цьому вуглекислий газ. А тому, налита в склянку вапняна вода й стала каламут­ною (характерна реакція на присутність вуглекислого газу). Дихання пагонів, звичайно не припиняється й на світлі, але при цьому в рослині відбува­ються два протилежних проце­си. Які? (фотосинтез та дихан­ня).

Слід пам'ятати, що рослини у процесі фотосинтезу вуглекис­лого газу вбирають набагато більше, ніж виділяють його, дихаючи. Декоративні рослини в кімнаті при доброму освітленні виділяють удень значно більше кисню, ніж вбирають його у темряві вночі. Дихання насіння. Пригадайте, які умови є необ­хідним для проростання насін­ня?

А чи дихає насіння? Чи потрібен йому кисень для дихання? Який газ виділяється коли ди­хає насіння? Щоб відповісти на ці запитання, було проведено такий дослід.

Потрібно взяти дві прозорі скляні посу­дини й покласти в одну з них 30 сухих непророслих зернівок пшениці, а в другу - таку саму кількість пророслого її насіння. Обидві посудини щільно закри­ваємо й ставимо в темне тепле місце. Наступного дня (на сьо­годнішньому уроці) перевіри­мо, чи змінився склад повітря у пляшках з насінням. Опускаємо в пляшку з сухим насінням запалену свічку, при­кріплену до дротини. Свічка продовжує горіти. Бо в пляшці з сухим насінням склад повітря майже не змінився: непроросле насіння дихає дуже слабо, а то­му запас кисню в пляшці збері­гся майже повністю. Тепер відкриємо пляшку з про­рослим насінням і опустимо свічку до дна. Свічка погасне. Чому? Проросле насіння, вико­ристовуючи для дихання ки­сень з повітря, виділило багато С02, який не підтримує горін­ня.

Дослід показав, що насіння, проростаючи, вбирає кисень та виділяє вуглекислий газ, тобто дихає. Це природно, бо рослини - живі організми. Пропонує одному з учнів помі­ряти температуру повітря в обох дослідних посудинах. Що ж спостерігається? Чому? Отже, у банці з пророслим на­сінням температура повітря дещо більша, що вказує на те, що в процесі дихання насіння виділяється тепло, яке нагріває його. Особливо багато тепла виділяється тоді, коли насіння проростає. Сире проросле на­сіння дихає енергійніше, ніж сухе непроросле. Засипане тов­стим шаром сире насіння про­ростає і швидко зігрівається. Зародки в такого насіння ги­нуть. Насіння втрачає схожість. Щоб запобігти цьому, насіння збирають тільки сухим і збері­гають у сухих добре провітрю­ваних приміщеннях. Доступ повітря до насіння повинен бу­ти постійним. Це необхідно й для сухого насіння, хоч інтенсивність дихання у нього є меншою.

Отже, на сьогоднішньому уроці Ви ознайомились з поняттям клітинного дихання та з особ­ливостями дихання коренів, па­гона та насіння рослин. При цьому. Ви можливо помітили, що дихання в значній мірі за­лежить від зовнішніх умов. Пригадайте, що підтверджує цю істину? (Значення розпу­шення ґрунту, для дихання ко­ренів й розвитку рослин, пра­вила зберігання насіння, тощо).

Уважно слухають пояснення вчителя, відповідають на поставлені їм у процесі роз­повіді запитання, проводять відповідні записи у зошитах та роблять відповідні узагальнення й висновки.

Відповідають на поставлене вчителем запитання

Замальовують в зоши­ти схему, що відобра­жає процес клітинного дихання та уважно слухають пояснення вчителя до неї, робля­чи відповідні виснов­ки і узагальнення.

Висувають гіпотези відповідей та обґрунтовують їх.

Уважно слухають ме­тодику проведення досліду, спостерігають за його результатами, відпові­даючи на поставлені до них запитання та роблячи висновки про особливості дихання коренів рослин.

Висуваючи гіпотези відповідей, аналізують власні судження.

Один із учнів прово­дить цей дослід, решта спостерігають, пояс­нюють результати та роблять відповідні ви­сновки про наявність у ґрунті повітря.

Уважно слухають ме­тодику проведення даного досліду, спо­стерігають за його результатами, відпові­даючи на поставлені вчителем запитання та роблячи висновки про особливості дихання наземних пагонів у темряві, коли не від­бувається фотосинтез.

Користуючись наяв­ними знаннями, відпо­відають на поставлені вчителем запитання. Уважно слухають роз­повідь вчителя про методику проведення даного досліду, спо­стерігають за його ре­зультатами, відповідаючи на поставлені до них запитання та роблячи висновки про особливості дихання пророслого та сухого насіння.

Відповідають на по­ставлені запитання.

б) розширення інформації

Пропонує учням заповнити таблицю:

За допомогою вчите­ля, опираючись на ба­зові знання, викону­ють дане завдання.

в) відтворення інформації

Задає учням запитання репро­дуктивного характеру:

1. Що представляє собою про­цес клітинного дихання?

2. Якими є кінцеві продукти розщеплення всіх органічних речовин?

3. Куди витрачається енергія, що виділяється в процесі ди­хання?

4. Як довести, що корені диха­ють?

5. Чому розпушують ґрунт?

6. Чому розпушування ґрунту називають "сухим поли­ванням"?

7. Яким способом можна довес­ти, що рослини дихають у темряві також?

8. Як змінюється склад повітря внаслідок того, що насіння дихає?

9. Які умови потрібні для збері­гання насіння?

Відповідають на по­ставлені вчителем за­питання, використо­вуючи набуті на уроці знання?

г) оперування поняттями

Вчитель ставить запитання:

1. Чому клітину можна вважати найменшою структур­ною і функціональною одини­цею живого?

2. Як можна підвищити врожай культурних рослин, впливаючи на їх кореневі сис­теми?

3. Чим відрізняється ди­хання від фотосинтезу?

Використовуючи по­передні та набуті знання, висувають гі­потези відповідей та обґрунтовують їх.

д) узагальнення інформації

Сьогодні ми ознайомились з особливостями прояву у рослин однієї із загальних власти­востей живих організмів - ди­хання. Ще раз переконались з Вами в цілісності рослинного організму та його взаємозв'язку з навколишнім середовищем.

7

Домашнє за­вдання.

Запишіть у щоденники завдан­ня на наступний урок: вивчити параграф 18, 28, 51. Закладіть вдома дослід про значення роз­пушування ґрунту для дихання коренів. Результати спосте­режень доповісти на наступних уроках

Записують у щоден­ник домашнє завдання.