- •Заняття №2.
- •План заняття
- •Коротке пояснення. Значення планування в роботі вчителя. Перспективний (річний) план.
- •Завдання для самостійної роботи на занятті
- •Завдання для позааудиторної самостійної роботи
- •Література:
- •Примірна схема планування навчального заняття
- •Зразок оформлення плану-конспекту уроку
- •Орієнтовна схема аналізу уроку
Завдання для самостійної роботи на занятті
1. На основі календарного плану, навчальної програми, підручників і робочих зошитів складіть тематичний план одного з розділів шкільного курсу біології (за вибором викладача).
2. Здійсніть методичний аналіз структурних елементів плану-конспекту уроку (однієї з тем за шкільною програмою).
Завдання для позааудиторної самостійної роботи
1. Прочитайте характеристику перспективного плану та обґрунтуйте його значення для системної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів впродовж навчального року.
2. Використовуючи пояснення структури поурочного планування, навчальну програму, методичні посібники, розробіть план уроку за однією із тем шкільного курсу (за вибором студента).
3. Прочитати статті №1-4 за списком літератури.
Література:
Григорашик Н.З. З досвіду підготовки до уроку біології //Біологія і хімія в школі. -2001. -№1. - С.27-29.
Кулініч, О. Розминка як етап сучасного уроку біології / О. Кулініч // Біологія [газета]. – 2011. – Березень (№ 8). – С. 7-14.
Марковська Г. Нестандартні підходи до викладання біології.// Хімія. Біологія. – 2005. – Серпень (№44). – С. 4-6.
Структура і методика уроків біології. // Хімія. Біологія. - 2005. – Грудень (№70). – С. 3-31.
ДОДАТОК А
Примірна схема планування навчального заняття
Тема:
Мета:
навчальна: (визначається в загальнобіологічних поняттях, що розкриваються на основі спеціальних та локальних понять, наприклад: формувати поняття організації живих систем на основі вивчення будови рослинної клітини);
виховна: (визначається виховна мета, яка найбільш повно реалізується засобами даного уроку);
розвивальна: (передбачає, які знання, вміння та навички розвиваються в учнів, а саме: а) інтелектуальні (аналіз, порівняння, вміння зробити висновки, тощо); б) уміння організації навчальної діяльності загальнонавчальні та предметні); в) інформаційні (уміння працювати з навчальною літературою); г) комунікативні (загальномовні вміння, прийоми спілкування тощо).
Форма навчального заняття: (при визначенні форми навчального заняття виходимо з класифікації, розробленої українськими дидактами: урок, семінар, навчально-практичне заняття, екскурсія тощо.) Якщо вибрана така організаційна форма навчання, як урок, то визначаємо тип уроку (за класифікацією В. О. Онищука): урок засвоєння нових знань; урок формування навичок та умінь; урок комплексного застосування нових знань, умінь та навичок; урок узагальнення та систематизації знань; урок перевірки, оцінки і корекції знань, навичок та умінь; комбінований урок.
Методи навчання:
Обладнання: (визначаємо обладнання, необхідне для перевірки домашнього завдання та вивчення нового матеріалу: таблиці, слайди, кінофрагменти, мікропрепарати, дидактичний матеріал тощо).
Використана література:
Хід навчального заняття (на прикладі комбінованого уроку)
№ п/п |
Етапи уроку |
Діяльність вчителя |
Діяльність учнів |
1 |
Організація класу до проведення уроку |
Налаштовує клас на роботу, перевіряє готовність до уроку (наявність книжки, зошита тощо) |
Готуються до уроку, чергові подають інформацію про відсутніх учнів у класі |
2 |
Перевірка домашнього завдання |
Ставить перед учнями запитання, після вирішення яких формується думка про якість підготовки як окремих учнів, так і класу в цілому. Визначає прогалини у знаннях школярів |
Працюють над вирішенням завдань |
3 |
Підготовка учнів до засвоєння нових знань: а) актуалізація опорних знань |
Формує запитання, мета яких полягає у виявленні наявних знань учнів з нової теми, у відтворенні інформації, яка є базою для вивчення нового матеріалу |
Пригадують знання з життєвого досвіду, раніш вивченого матеріалу з будь-якого навчального предмета |
|
б) мотивація навчально-пізнавальної діяльності |
Зацікавлює учнів у вивченні нового матеріалу, розкриває його значимість для самих школярів, для подальшого вирішення певних навчальних завдань |
|
4 |
Тема уроку |
Записує тему уроку на дошці |
Записують тему уроку у зошит |
5 |
Вивчення нового матеріалу:
а) сприймання інформації |
Викладає учням запланований програмний матеріал (можливе використання різних методів навчання). На даному етапі необхідно максимум уваги звернути на діяльність учнів, на встановлення прямого та зворотного зв'язку між вчителем та учнями, на матеріалізовані результати діяльності школярів |
Слідкують за викладом матеріалу, виконують завдання, поставлені вчителем |
|
б) уточнення та розширення інформації |
Якщо сприйняття інформації проводилось наочним або практичним методом, то на даному етапі доцільно уточнювати знання учнів словесним методом з використанням таблиць, слайдів, схем тощо. Можлива демонстрація кінофільму тощо |
Повідомлення учнів |
6 |
Закріплення знань
а) відтворення інформації |
Ставить перед учнями запитання, метою яких є відтворення вивченого матеріалу, тобто ставить запитання для перевірки репродуктивного рівня засвоєння знань. Наприклад, які умови проростання насіння? |
Пригадують почуте на уроці і відповідають на запитання. |
|
б) оперування поняттями |
Ставить перед учнями завдання для вирішення яких необхідно використати матеріал уроку, тобто завдання на перенесення знань у нову ситуацію. Наприклад: Чому насіння різних рослин висівають не в один і той же час? Навіщо розпушують ґрунт біля рослин? |
Використовують різні інтелектуальні уміння для вирішення відповідних завдань |
|
в) узагальнення інформації у поняття |
У 6-9 класах узагальнює знання учнів у спеціальні поняття, а в 10-11 класах у загально біологічні. Мета даного етапу - привести знання учнів у певну систему. |
|
7 |
Домашнє завдання |
Записує на дошці домашнє завдання для всіх спільне. Крім того сильним учням можна дати диференційовані завдання. |
Записують завдання в щоденник. |
ДОДАТОК Б