- •Херсонський державний аграрний університет в.В.Морозов ландшафтні меліорації
- •1.1. Концепція, обєкт, предмет, задачі і види ландшафтних меліорацій
- •1.1.1. Концепція ландшафтних меліорацій
- •1.1.2. Історичний аспект розвитку ландшафтних меліорацій
- •1.1.3. Обєкт і предмет ландшафтних меліорацій
- •1.1.4. Принципи і термінологія ландшафтних меліорацій
- •1.1.5. Принципи оцінки ефективності ландшафтних меліорацій
- •1.1.6. Види, методи і способи ландшафтних меліорацій
- •1.2. Ландшафт - об’єкт природокористування і сільськогосподарських меліорацій
- •1.2.1. Ландшафт в системі природокористування і меліорацій
- •1.2.2. Ландшафт як вузловий ступінь в ієрархії геосистем
- •1.2.3. Структура і розвиток ландшафту
- •1.2.4. Інваріант ландшафту
- •1.2.5. Деградація ландшафту
- •1.2.6. Класифікація ландшафтів
- •1.2.7. Основні ландшафти України
- •Иван Бунин
- •1.2.8. Характеристика степових ландшафтів України
- •1.2.9. Вплив гідромеліоративних систем на стан ландшафтів України
- •Каховська зрошувальна система
- •Інгулецька зрошувальна система
- •Краснознам'янська зрошувальна система
- •Дунай-Дністровська зрошувальна система
- •Татарбунарська зрошувальна система
- •Фрунзенська зрошувальна система
- •Північнорогачицька зрошувальна система
- •Приазовська зрошувальна система
- •Сірогозька зрошувальна система
- •Південнобузька зрошувальна система
- •Магдалинівська зрошувальна система
- •Нижньодністровська зрошувальна система
- •Салгірська зрошувальна система
- •Жовтнева зрошувальна система
- •Явкинська зрошувальна система
- •Царичанська зрошувальна система
- •Зрошувальна система "Кам'янський Под"
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Рисові зрошувальні системи України
- •2.1. Основи методології і методики ландшафтно-меліоративних досліджень
- •2.1.1. Методологія і методи досліджень
- •2.1.2. Об’єкт, предмет, мета і задачі досліджень
- •2.2. Вивчення умов і факторів формування меліоративного режиму грунтів зрошуваних ландшафтів за допомогою методів районування і типізації території
- •2.2.1. Умови формування меліоративного режиму на зрошуваних ландшафтах України
- •Завдання для самостійної роботи:
- •2.2.4. Формування меліоративного режиму грунтів в умовах рисової зрошувальної системи із оборотним циклом використання дренажно-скидних вод
- •2.3. Системний аналіз і підхід при вирішенні проблем меліоративного режиму агроландшафтів
- •2.3.1. Гідромеліоративна система з точки зору системного аналізу
- •2.3.2. Система і системний метод дослідження. Основні поняття системного аналізу
- •2.3.3. Принципи системних досліджень
- •2.3.4. Системний підхід в управлінні водогосподарськими обєктами і процесами
- •2.3.5. Види і властивості систем
- •2.3.6. Основні етапи і концептуальні методологічні принципи
- •2.3.7. Місце ландшафтних меліорацій в системі землекористування і землеробства
- •2.3.8. Системний підхід в управлінні організаційними структурами та при вирішенні проблем меліоративного режиму агроландшафтів
- •2.4.2. Основи застосування гіс-технологій при меліорації ландшафтів
- •Складові частини гіс
- •2.4.3. Основні терміни і визначення гіс-технологій при їх застосуванні при меліорації ландшафтів
- •3.1.Технології меліорації ландшафту
- •3.1.1. Технологія, поняття і визначення
- •3.1.3. Алгоритм розробки технологій меліорації ландшафту
- •3.1.4. Приклади розробки технологій меліорації ландшафту
- •1) Технологія вирощування рису із врахуванням вимог охорони навколишнього середовища.
- •2) Технологія вирощування овочевих культур із використанням крапельного зрошення
- •3.2. Обґрунтування необхідності меліорації зрошувальної води і боротьби із вторинним засоленням
- •3.2.1. Вплив якості зрошувальної води на засолення і осолонцювання грунтів
- •3.2.2. Меліорація зрошувальної води
- •3.2.3. Прогнозування та профілактика вторинного засолення і осолонцювання грунтів
- •3.2.4. Промивки засолених грунтів
- •3.3. Фітомеліоративні заходи щодо покращення ландшафту
- •3.3.1. Фітомеліорація
- •3.3.2. Лісорозведення, лісові смуги
- •3.4. Меліорація ландшафтів, забруднених радіонуклідами
- •3.4.1. Загальні відомості про забруднення ландшафту радіоактивними речовинами і важкими металами
- •3.4.2. Міграція радіонуклідів в системі сільськогосподарських меліорацій
- •3.4.3. Ландшафтно-геохімічні аспекти міграції радіонуклідів
- •3.4.4. Організація радіологічного контролю в умовах забруднених ландшафтів
- •3.4.5. Меліоративні заходи, спрямовані на зменшення радіаційного забруднення ландшафтів і сільськогосподарської продукції
- •3.5.2.Призначення державного земельного кадастру
- •3.5.3. Завдання державного земельного кадастру
- •Контрольні запитання:
- •3.6.1. Реальне курсове проектування: сутність і змістовні аспекти
- •3.6.2. Навчальна практика з меліорації ландшафту (модуль 4)
- •3.6.3. Завдання на самостійну роботу студентів На самостійне вивчення виносяться такі питання з програми курсу "Ландшафтні меліорації":
- •Термінологічний словник
- •Бібліографічний список Основна література:
- •Електронна науково-методична бібліотека
Салгірська зрошувальна система
Салгірська зрошувальна система - зрошувальна система у Сімферопольському і Красногвардійському районах Автономної Республіки Крим, у долині р. Салгіру в передгірній частині північного схилу Кримських гір. Споруджена у 1961 р. Площа зрошення - 4,5 тис. га. Рельєф зрошуваного масиву хвилястий, далі на південь - рівнинний. Грунтовий покрив у межах системи відносно однорідний, представлений чорноземами південними та їх слабоеродованими різновидами. Геологічний розріз у долині р. Салгиру складається з алювіальних важких, середніх і легких суглинків потужністю до 4м і місцями галечників потужністю до 8м, які підстелені мергелями, вапняками та глинами; важкі суглинки потужністю 2-8 м залягають на глинах, місцями - вапняках і пісках. Грунтові води на глибині 1,5-10 м слабомінералізовані.
Джерело зрошення Салгірської зрошувальної системи - Сімферопольське водосховище, з якого вода від відкритого водозабору (витрати 3 м3/с) подається у магістральний водовід (завдовжки 0,8 км), а звідти - у право- та лівобережний трубопроводи. Відгалуженням правобережного трубопроводу є Тубайський водовід. Розподіл води здійснюється по трубопроводах (загальна довжина 89,7 км). На підвищені ділянки системи воду подають за допомогою всіх насосних станцій (загальні витрати 0,9м3/с). Оптимізація поливу забезпечується за допомогою постійно діючої спеціальної системи розрахунку поливних режимів. Для покращення гідрогеолого-меліоративного стану земель та водно-фізичних властивостей грунту на площі 59 га споруджено дренаж. Зрошення здійснюють краплинним (49 га) та поверхневим (2331 га) способами, дощувальними машинами (2103га). На зрошуваних землях вирощують овочі, виноград, зернові культури, розвинуте садівництво.
Жовтнева зрошувальна система
Жовтнева зрошувальна система ( рис. 1.36.)- зрошувальна система у Вільнянському районі Запорізької області. Споруджена у 1981-1983 рр. Площа зрошуваних земель - понад 13,5 тис. га. Територія Жовтневої зрошувальної системи являє собою слабохвилясту лесову рівнину з розвинутим яружно-балковим рельєфом. Висота від 90 до 160 м. Грунтовий покрив становлять чорноземи незасолені і слабосолонцюваті потужністю 0,6-1 м. Рівні грунтових вод на 90% площі системи залягають на глибині 4 - 5 м, на окремих ділянках - до 3 м.
Джерело зрошення - Дніпровське водосховище, з якого вода надходить до головної насосної станції та магістрального каналу (МК-1; довжина 9,1 км). Далі розподіл води в межах Жовтневої зрошувальної системи здійснюють по магістральних каналах (МК-2, загальна довжина 14,7 км) та магістральних трубопроводах за допомогою кількох насосних станцій (2, 3, 4, 5-го підйомів). Для зменшення втрат на фільтрацію та випаровування трубопроводи прокладено зі сталевих (діаметр 1400 мм; довжина 2,1 км) та залізобетонних (довжина 1,1 км) труб.
Для регулювання режиму зрошення в межах системи споруджено дренаж загальною площею понад 2,3 тис. га, у тому числі на зрошуваних землях 1754 га та по захисту населених пунктів 587 га. Зрошення здійснюють дощувальними машинами. На сільськогосподарських угіддях вирощують зернові, овочеві, кормові та баштанні культури. Для захисту земель від підтоплення проведено протиерозійне і протифільтраційне облицювання міжгосподарських каналів, споруджена закрита внутрішньогосподарська мережа, насаджені лісосмуги [10,29].