- •Херсонський державний аграрний університет в.В.Морозов ландшафтні меліорації
- •1.1. Концепція, обєкт, предмет, задачі і види ландшафтних меліорацій
- •1.1.1. Концепція ландшафтних меліорацій
- •1.1.2. Історичний аспект розвитку ландшафтних меліорацій
- •1.1.3. Обєкт і предмет ландшафтних меліорацій
- •1.1.4. Принципи і термінологія ландшафтних меліорацій
- •1.1.5. Принципи оцінки ефективності ландшафтних меліорацій
- •1.1.6. Види, методи і способи ландшафтних меліорацій
- •1.2. Ландшафт - об’єкт природокористування і сільськогосподарських меліорацій
- •1.2.1. Ландшафт в системі природокористування і меліорацій
- •1.2.2. Ландшафт як вузловий ступінь в ієрархії геосистем
- •1.2.3. Структура і розвиток ландшафту
- •1.2.4. Інваріант ландшафту
- •1.2.5. Деградація ландшафту
- •1.2.6. Класифікація ландшафтів
- •1.2.7. Основні ландшафти України
- •Иван Бунин
- •1.2.8. Характеристика степових ландшафтів України
- •1.2.9. Вплив гідромеліоративних систем на стан ландшафтів України
- •Каховська зрошувальна система
- •Інгулецька зрошувальна система
- •Краснознам'янська зрошувальна система
- •Дунай-Дністровська зрошувальна система
- •Татарбунарська зрошувальна система
- •Фрунзенська зрошувальна система
- •Північнорогачицька зрошувальна система
- •Приазовська зрошувальна система
- •Сірогозька зрошувальна система
- •Південнобузька зрошувальна система
- •Магдалинівська зрошувальна система
- •Нижньодністровська зрошувальна система
- •Салгірська зрошувальна система
- •Жовтнева зрошувальна система
- •Явкинська зрошувальна система
- •Царичанська зрошувальна система
- •Зрошувальна система "Кам'янський Под"
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Рисові зрошувальні системи України
- •2.1. Основи методології і методики ландшафтно-меліоративних досліджень
- •2.1.1. Методологія і методи досліджень
- •2.1.2. Об’єкт, предмет, мета і задачі досліджень
- •2.2. Вивчення умов і факторів формування меліоративного режиму грунтів зрошуваних ландшафтів за допомогою методів районування і типізації території
- •2.2.1. Умови формування меліоративного режиму на зрошуваних ландшафтах України
- •Завдання для самостійної роботи:
- •2.2.4. Формування меліоративного режиму грунтів в умовах рисової зрошувальної системи із оборотним циклом використання дренажно-скидних вод
- •2.3. Системний аналіз і підхід при вирішенні проблем меліоративного режиму агроландшафтів
- •2.3.1. Гідромеліоративна система з точки зору системного аналізу
- •2.3.2. Система і системний метод дослідження. Основні поняття системного аналізу
- •2.3.3. Принципи системних досліджень
- •2.3.4. Системний підхід в управлінні водогосподарськими обєктами і процесами
- •2.3.5. Види і властивості систем
- •2.3.6. Основні етапи і концептуальні методологічні принципи
- •2.3.7. Місце ландшафтних меліорацій в системі землекористування і землеробства
- •2.3.8. Системний підхід в управлінні організаційними структурами та при вирішенні проблем меліоративного режиму агроландшафтів
- •2.4.2. Основи застосування гіс-технологій при меліорації ландшафтів
- •Складові частини гіс
- •2.4.3. Основні терміни і визначення гіс-технологій при їх застосуванні при меліорації ландшафтів
- •3.1.Технології меліорації ландшафту
- •3.1.1. Технологія, поняття і визначення
- •3.1.3. Алгоритм розробки технологій меліорації ландшафту
- •3.1.4. Приклади розробки технологій меліорації ландшафту
- •1) Технологія вирощування рису із врахуванням вимог охорони навколишнього середовища.
- •2) Технологія вирощування овочевих культур із використанням крапельного зрошення
- •3.2. Обґрунтування необхідності меліорації зрошувальної води і боротьби із вторинним засоленням
- •3.2.1. Вплив якості зрошувальної води на засолення і осолонцювання грунтів
- •3.2.2. Меліорація зрошувальної води
- •3.2.3. Прогнозування та профілактика вторинного засолення і осолонцювання грунтів
- •3.2.4. Промивки засолених грунтів
- •3.3. Фітомеліоративні заходи щодо покращення ландшафту
- •3.3.1. Фітомеліорація
- •3.3.2. Лісорозведення, лісові смуги
- •3.4. Меліорація ландшафтів, забруднених радіонуклідами
- •3.4.1. Загальні відомості про забруднення ландшафту радіоактивними речовинами і важкими металами
- •3.4.2. Міграція радіонуклідів в системі сільськогосподарських меліорацій
- •3.4.3. Ландшафтно-геохімічні аспекти міграції радіонуклідів
- •3.4.4. Організація радіологічного контролю в умовах забруднених ландшафтів
- •3.4.5. Меліоративні заходи, спрямовані на зменшення радіаційного забруднення ландшафтів і сільськогосподарської продукції
- •3.5.2.Призначення державного земельного кадастру
- •3.5.3. Завдання державного земельного кадастру
- •Контрольні запитання:
- •3.6.1. Реальне курсове проектування: сутність і змістовні аспекти
- •3.6.2. Навчальна практика з меліорації ландшафту (модуль 4)
- •3.6.3. Завдання на самостійну роботу студентів На самостійне вивчення виносяться такі питання з програми курсу "Ландшафтні меліорації":
- •Термінологічний словник
- •Бібліографічний список Основна література:
- •Електронна науково-методична бібліотека
1.1. Концепція, обєкт, предмет, задачі і види ландшафтних меліорацій
1.1.1. Концепція ландшафтних меліорацій
У другій половині ХХ століття в сільськогосподарських гідротехнічних меліораціях починає формуватись новий перспективний напрям - ландшафтні меліорації, а також одноіменна дисципліна у вищих навчальних закладах. Сьогодні під ландшафтними меліораціями розуміється покращення ландшафтів з метою оптимізації функціональної взаємодії природно-територіальних комплексів і технічних гідромеліоративних систем, складова частина діяльності по раціональному використанню природних ресурсів і охороні природи. Ландшафт в загальному розумінні являє собою частину земної поверхні з певним сполученням рельєфу, клімату, грунтів, водних джерел, рослинного і тваринного світу.
Ландшафтні меліорації повинні бути комплексними і системними, економічно і екологічно ефективними. В ландшафтних меліораціях необхідне поєднання класичних основ сільськогосподарських меліорацій і новітньої меліоративної техніки і технологій, врахування сучасних економічних умов і екологічних вимог.
Головною концепцією комплексних ландшафтних меліорацій є перетворення і покращення ландшафтів з урахуванням закономірностей самоорганізації, функціонування, динаміки і еволюції, їх стійкості до різного роду впливів. Перетворення ландшафтів - система заходів, спрямованих на переведення ландшафту у стан, що забезпечує виконання їм нових соціально-економічних функцій або суттєве підвищення ефективності їх виконання. Найважливішим засобом перетворення ландшафту є меліорації. Перетворення ландшафту необхідно проводити так, щоб забезпечити зберігання його структури у межах інваріанту та здатності до відтворення умов середовища [14, 15, 16, 17,47,133,134,138].
1.1.2. Історичний аспект розвитку ландшафтних меліорацій
Дисципліна "Ландшафті меліорації" має комплексний характер і формується на теоретичній основі сільськогосподарських меліорацій, меліоративної гідрогеології, меліоративного ґрунтознавства, меліоративної географії, ландшафтознавства, меліоративного і зрошуваного землеробства, меліоративної гідрогеохімії, екології, економіки природокористування та охороні навколишнього середовища, методах системного аналізу і геоінформатики. Основні положення для меліорації ландшафтів розробили впродовж значного періода – з другої половини ХІХ століття по теперишній час своїми ідеями і науковими працями: В.В.Докучаєв, О. О. Ізмаїльський, О.М.Костяков, С.Ф.Авер'янов, В.А.Ковда, Б.Г.Розанов, Л.П.Розов, В.Р.Волобуєв, В.В.Єгоров, І.М.Антипов-Каратаєв, М.О.Бесєднов, Б.А.Шумаков, О.Т.Морозов, О.Г.Владимиров, М.М.Крилов, Д.М.Кац, Г.Н.Каменський, О.К.Ланге, Н.М.Решеткіна, О.Я.Олейник, Б.С.Марков, І.П.Айдаров, О.І.Голованов, Л.М.Рекс, В.М.Шестаков, І.Є. Жернов, І.С.Пашковський, А.М.Сойфєр, О.М.Шульгін, Н.Г.Мінашина, О.Н.Соколовський, Г.С.Грінь, Г.О.Можейко, А.В.Новікова, В.Г.Ткачук, Н.І.Базилевич, Є.І.Панкова, Б.О.Зимовець, Б.Б.Шумаков, С.Я.Бездніна, В.А.Духовний, І.М.Гоголєв, П. І. Коваленко, В.В.Медведєв, М.І.Полупан, Р.С.Трускавецький, С.А.Балюк, М.І.Ромащенко, С.Ю.Булигін, , О.О.Собко, Б.С.Пристер, П.П. Надточій, С.Д.Лисогоров, В.О.Ушкаренко, В.С.Сніговий, Д.Г.Шапошников, В.П.Золотун, А.І.Болдирєв, Б.А.Тупіцин, А.О.Лимар, А.В.Яцик, Р.О.Баєр, В.Є.Алексєєвський, Б.О.Файбішенко, Н.І.Парфьонова, Л.В. Кирейчева, В.Є.Приходько, Ю.А.Мажайський, Т.М.Хрустальова, В.С.Аношко, Ф.Р.Зайдельман, Л.М.Горєв, В.І.Пелешенко, М.А.Хвесик, Л.С.Берг, Д.Л.Арманд, В.Б.Сочава, М.Д.Гродзинський, П.Г.Шищенко, А.Г.Ісаченко, О.А.Шляпников, О.О.Чибільов, Н.М.Нестєров, С.П.Позняк, А.І. Кривульченко, В.В.Внучков, Ю. М. Соколов, Г.І.Андрєєв, В.С.Мошинський, Г.І.Швебс, С.Г.Чорний, О.О. Світличний, І.І.Андрусенко, Т.Н.Хруслова, Б.А. Мусієнко, Ю.А.Чирва, Ю.А.Шевченко, Д.П.Хіміч, Д.П.Савчук, О.О.Титков, В. Й. Маковський, О.В.Кольцов, О.П.Сафонова, І.К.Супряга Ю.О.Михайлов, О.І.Жовтоног, В.В.Морозов, П.І.Ковальчук,К.С.Лисогоров, А.М.Рокочинський, А.М.Шевченко, В.В. Колесніков, Г.А. Чернодоля, Б.В.Лютаєв, М.М.Муромцев, Л.М.Бурдін, М.П.Рябцев та інші вчені.