Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛМ навч посіб.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
17.11 Mб
Скачать

Сірогозька зрошувальна система

 

Сірогозька зрошувальна система ( рис.1.32) розміщена на територїї Херсонської та Запорізької областей. Будівництво її розпочато в 1986 р. і здійснювалось трьома чергами на загальній площі 116,4 тис. га. Площа зрошення першої черги будівництва становить 41,6 тис. га, другої - 39,2, третьої - 35,6 тис. га [10,29,142].

Зрошення першої та другої черги зрошувальної системи здійснюється із Сірогозького магістрального каналу, до якого вода подається насосною станцією, розміщеною на ПК 29+50 Головного Каховського магістрального каналу.

Перша черга системи (північна частина масиву) забезпечується зрошувальною водою безпосередньо з Каховського водосховища, на березі якого буде споруджено другу головну насосну станцію.

Поверхня зрошуваного масиву рівнинна, розчленована балками і тимчасовими водотоками, є невеликі поди.

Грунтовий покрив представлений переважно південними чорноземами і темно-каштановими грунтами, а у подах - темно-каштановими грунтами в комплексі з солонцями і глеєсолодями. Грунтоутворюючими породами є лесовидні суглинки. Глибина залягання грунтових вод - 15-20 м.

З магістрального каналу вода надходить до розподільних каналів і за допомогою насосних станцій підкачування - до закритої міжгосподарської та внутрішньогосподарської мережі. Зрошення проводиться дощувальними машинами ²Кубань², ²Фрегат², Дніпро².

Для зменшення втрат води магістральний канал системи побудовано з горизонтальним дном і повною акумуляцією технологічних скидних вод. Технологічний процес водорозподілу та поливу автоматизовано й об¢єднано в єдину систему автоматизованого диспетчерського управління Каховської зрошувальної системи.

Південнобузька зрошувальна система

 

Південнобузька зрошувальна система (рис.1.33)- зрошувальна система у Миколаївському і Веселинівському районах Миколаївської області. Будівництво здійснено у 1968-1975 рр. Площа зрошуваних земель - 12,2 тис. га. Поверхня рівнинна, розчленована яружно-балковою мережею, із загальним похилом на південь (різниця позначок переважно 25-30 м). Грунти незасолені, представлені чорноземами звичайними малогумусними. Геологічний розріз складається з пліоценових антропогенових відкладень, верхня частина яких - переважно легкі та середні льосові суглинки. Водоносний горизонт у центральній і західній частинах масиву - на глибині 6-8 м, у східній - понад 18-20 м. Джерелом зрошення системи є р. Південний Буг, воду з якої насосною станцією (витрати 6,5 м3/с) двома нитками напірного водоводу (довжина 2,24 км) подають на висоту 104,4 м у магістральний канал (довжина 16,6 км). Канал діє за схемою автоматичного водорегулювання ²по верхньому б¢ефу², що забезпечує надійний водорозподіл зверху вниз. Акумулювання технологічних скидів води здійснюється у водосховищі, спорудженому у балці Березовій і воду у водосховище подають аварійним трубчатим водоскидом (довжина 4,5 км). Канали, що підводять воду, (загальна довжина - 19,3 км) від магістрального каналу до насосних станцій підкачування є водночас міжгосподарськими розподілювачами [10,29].

Щоб зменшити шкідливий вплив системи на природне середовище, виконано такі природоохоронні заходи: магістральний канал облицьовано протифільтраційними залізобетонними плитами, укладеними на поліетиленову плівку; міжгосподарські розподілювачі збудовано у залізобетонних трубах, внутрішньогосподарську мережу - із сталевих й азбестоцементних труб; на ділянках з високим рівнем грунтових вод (1,1 тис. га) побудовано горизонтальний дренаж; уздовж каналів і меж сівозмін насаджено лісосмуги.