- •Херсонський державний аграрний університет в.В.Морозов ландшафтні меліорації
- •1.1. Концепція, обєкт, предмет, задачі і види ландшафтних меліорацій
- •1.1.1. Концепція ландшафтних меліорацій
- •1.1.2. Історичний аспект розвитку ландшафтних меліорацій
- •1.1.3. Обєкт і предмет ландшафтних меліорацій
- •1.1.4. Принципи і термінологія ландшафтних меліорацій
- •1.1.5. Принципи оцінки ефективності ландшафтних меліорацій
- •1.1.6. Види, методи і способи ландшафтних меліорацій
- •1.2. Ландшафт - об’єкт природокористування і сільськогосподарських меліорацій
- •1.2.1. Ландшафт в системі природокористування і меліорацій
- •1.2.2. Ландшафт як вузловий ступінь в ієрархії геосистем
- •1.2.3. Структура і розвиток ландшафту
- •1.2.4. Інваріант ландшафту
- •1.2.5. Деградація ландшафту
- •1.2.6. Класифікація ландшафтів
- •1.2.7. Основні ландшафти України
- •Иван Бунин
- •1.2.8. Характеристика степових ландшафтів України
- •1.2.9. Вплив гідромеліоративних систем на стан ландшафтів України
- •Каховська зрошувальна система
- •Інгулецька зрошувальна система
- •Краснознам'янська зрошувальна система
- •Дунай-Дністровська зрошувальна система
- •Татарбунарська зрошувальна система
- •Фрунзенська зрошувальна система
- •Північнорогачицька зрошувальна система
- •Приазовська зрошувальна система
- •Сірогозька зрошувальна система
- •Південнобузька зрошувальна система
- •Магдалинівська зрошувальна система
- •Нижньодністровська зрошувальна система
- •Салгірська зрошувальна система
- •Жовтнева зрошувальна система
- •Явкинська зрошувальна система
- •Царичанська зрошувальна система
- •Зрошувальна система "Кам'янський Под"
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Рисові зрошувальні системи України
- •2.1. Основи методології і методики ландшафтно-меліоративних досліджень
- •2.1.1. Методологія і методи досліджень
- •2.1.2. Об’єкт, предмет, мета і задачі досліджень
- •2.2. Вивчення умов і факторів формування меліоративного режиму грунтів зрошуваних ландшафтів за допомогою методів районування і типізації території
- •2.2.1. Умови формування меліоративного режиму на зрошуваних ландшафтах України
- •Завдання для самостійної роботи:
- •2.2.4. Формування меліоративного режиму грунтів в умовах рисової зрошувальної системи із оборотним циклом використання дренажно-скидних вод
- •2.3. Системний аналіз і підхід при вирішенні проблем меліоративного режиму агроландшафтів
- •2.3.1. Гідромеліоративна система з точки зору системного аналізу
- •2.3.2. Система і системний метод дослідження. Основні поняття системного аналізу
- •2.3.3. Принципи системних досліджень
- •2.3.4. Системний підхід в управлінні водогосподарськими обєктами і процесами
- •2.3.5. Види і властивості систем
- •2.3.6. Основні етапи і концептуальні методологічні принципи
- •2.3.7. Місце ландшафтних меліорацій в системі землекористування і землеробства
- •2.3.8. Системний підхід в управлінні організаційними структурами та при вирішенні проблем меліоративного режиму агроландшафтів
- •2.4.2. Основи застосування гіс-технологій при меліорації ландшафтів
- •Складові частини гіс
- •2.4.3. Основні терміни і визначення гіс-технологій при їх застосуванні при меліорації ландшафтів
- •3.1.Технології меліорації ландшафту
- •3.1.1. Технологія, поняття і визначення
- •3.1.3. Алгоритм розробки технологій меліорації ландшафту
- •3.1.4. Приклади розробки технологій меліорації ландшафту
- •1) Технологія вирощування рису із врахуванням вимог охорони навколишнього середовища.
- •2) Технологія вирощування овочевих культур із використанням крапельного зрошення
- •3.2. Обґрунтування необхідності меліорації зрошувальної води і боротьби із вторинним засоленням
- •3.2.1. Вплив якості зрошувальної води на засолення і осолонцювання грунтів
- •3.2.2. Меліорація зрошувальної води
- •3.2.3. Прогнозування та профілактика вторинного засолення і осолонцювання грунтів
- •3.2.4. Промивки засолених грунтів
- •3.3. Фітомеліоративні заходи щодо покращення ландшафту
- •3.3.1. Фітомеліорація
- •3.3.2. Лісорозведення, лісові смуги
- •3.4. Меліорація ландшафтів, забруднених радіонуклідами
- •3.4.1. Загальні відомості про забруднення ландшафту радіоактивними речовинами і важкими металами
- •3.4.2. Міграція радіонуклідів в системі сільськогосподарських меліорацій
- •3.4.3. Ландшафтно-геохімічні аспекти міграції радіонуклідів
- •3.4.4. Організація радіологічного контролю в умовах забруднених ландшафтів
- •3.4.5. Меліоративні заходи, спрямовані на зменшення радіаційного забруднення ландшафтів і сільськогосподарської продукції
- •3.5.2.Призначення державного земельного кадастру
- •3.5.3. Завдання державного земельного кадастру
- •Контрольні запитання:
- •3.6.1. Реальне курсове проектування: сутність і змістовні аспекти
- •3.6.2. Навчальна практика з меліорації ландшафту (модуль 4)
- •3.6.3. Завдання на самостійну роботу студентів На самостійне вивчення виносяться такі питання з програми курсу "Ландшафтні меліорації":
- •Термінологічний словник
- •Бібліографічний список Основна література:
- •Електронна науково-методична бібліотека
Сірогозька зрошувальна система
Сірогозька зрошувальна система ( рис.1.32) розміщена на територїї Херсонської та Запорізької областей. Будівництво її розпочато в 1986 р. і здійснювалось трьома чергами на загальній площі 116,4 тис. га. Площа зрошення першої черги будівництва становить 41,6 тис. га, другої - 39,2, третьої - 35,6 тис. га [10,29,142].
Зрошення першої та другої черги зрошувальної системи здійснюється із Сірогозького магістрального каналу, до якого вода подається насосною станцією, розміщеною на ПК 29+50 Головного Каховського магістрального каналу.
Перша черга системи (північна частина масиву) забезпечується зрошувальною водою безпосередньо з Каховського водосховища, на березі якого буде споруджено другу головну насосну станцію.
Поверхня зрошуваного масиву рівнинна, розчленована балками і тимчасовими водотоками, є невеликі поди.
Грунтовий покрив представлений переважно південними чорноземами і темно-каштановими грунтами, а у подах - темно-каштановими грунтами в комплексі з солонцями і глеєсолодями. Грунтоутворюючими породами є лесовидні суглинки. Глибина залягання грунтових вод - 15-20 м.
З магістрального каналу вода надходить до розподільних каналів і за допомогою насосних станцій підкачування - до закритої міжгосподарської та внутрішньогосподарської мережі. Зрошення проводиться дощувальними машинами ²Кубань², ²Фрегат², Дніпро².
Для зменшення втрат води магістральний канал системи побудовано з горизонтальним дном і повною акумуляцією технологічних скидних вод. Технологічний процес водорозподілу та поливу автоматизовано й об¢єднано в єдину систему автоматизованого диспетчерського управління Каховської зрошувальної системи.
Південнобузька зрошувальна система
Південнобузька зрошувальна система (рис.1.33)- зрошувальна система у Миколаївському і Веселинівському районах Миколаївської області. Будівництво здійснено у 1968-1975 рр. Площа зрошуваних земель - 12,2 тис. га. Поверхня рівнинна, розчленована яружно-балковою мережею, із загальним похилом на південь (різниця позначок переважно 25-30 м). Грунти незасолені, представлені чорноземами звичайними малогумусними. Геологічний розріз складається з пліоценових антропогенових відкладень, верхня частина яких - переважно легкі та середні льосові суглинки. Водоносний горизонт у центральній і західній частинах масиву - на глибині 6-8 м, у східній - понад 18-20 м. Джерелом зрошення системи є р. Південний Буг, воду з якої насосною станцією (витрати 6,5 м3/с) двома нитками напірного водоводу (довжина 2,24 км) подають на висоту 104,4 м у магістральний канал (довжина 16,6 км). Канал діє за схемою автоматичного водорегулювання ²по верхньому б¢ефу², що забезпечує надійний водорозподіл зверху вниз. Акумулювання технологічних скидів води здійснюється у водосховищі, спорудженому у балці Березовій і воду у водосховище подають аварійним трубчатим водоскидом (довжина 4,5 км). Канали, що підводять воду, (загальна довжина - 19,3 км) від магістрального каналу до насосних станцій підкачування є водночас міжгосподарськими розподілювачами [10,29].
Щоб зменшити шкідливий вплив системи на природне середовище, виконано такі природоохоронні заходи: магістральний канал облицьовано протифільтраційними залізобетонними плитами, укладеними на поліетиленову плівку; міжгосподарські розподілювачі збудовано у залізобетонних трубах, внутрішньогосподарську мережу - із сталевих й азбестоцементних труб; на ділянках з високим рівнем грунтових вод (1,1 тис. га) побудовано горизонтальний дренаж; уздовж каналів і меж сівозмін насаджено лісосмуги.