Контрольні питання

1. Вплив на стан тварин та птиці надмірної кількості в повітрі вуглекислого газу, аміаку, сірководню, пилу, низької та високої температури, підвищеної швидкості руху повітря.

2. Проаналізувати переваги та недоліки варіантів обміну повітря в приміщенні "знизу-вверх", "зверху-вниз".

3. Можливості природної та примусової систем вентиляції.

4. Проаналізувати переваги та недоліки витяжної, нагнітаючої та змішаної примусових систем вентиляції.

5. Відмінності будови комплектів обладання"Клімат-2",''Клімат-3"та "Клімат-4".

6. Основні переваги та недоліки вентиляційної установки ПВУ в порівнянні з комплектами типу "Клімат".

7. Принцип регенерації тепла, яке виділяється тваринами, в системах мікроклімату УТ-Ф-12.

Бібліографічний список: [2,6...9,11,13 ].

Лабораторна робота 12

ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВОДОПОСТаЧАННЯ ТА

НАПУВАННЯ ТВАРИН ТА ПТИЦІ

Мета роботи: вивчити технологічну схему та засоби механізації водопостачання ферм та комплексів, а також обладнання для напування тварин та птиці

Матеріальне забезпечення: автонапувалки ПА-1А, АП-1А, АГК-4В, ПСС-1А, ПБС-1А, ПБП-1А, технічна документація, інструкції, учбові плакати, набір інструментів.

Виконання лабораторної роботи починають з складання технологічної схеми водопостачання ферм та комплексів. Для цього необхідно встановити весь набір технологічних операцій, які потрібно виконати для подачі води, починаючи від джерела води і закінчуючи споживачем. Потім до цієї технологічної схеми складають конструктивну схему, тобто до кожної з технологічних операцій набирають засоби їх механізації. Наступний крок - вивчення умов роботи технологічного обладнання, його будови, роботи та правил експлуатації. Таким чином, студенти складуть технологічну схему водопостачання, виконають для неї вибір засобів механізації і опис їх будови та роботи.

Далі вивчають обладнання для напування тварин та птиці. Для цього спершу встановлюють вимоги до напування, необхідні принципи дії напувалок для виконання цих вимог. Тепер переходять до виконання технологічних схем клапанних, поплавкових та вакуумних напувалок, розглядають можливості їх застосування. І, на кінець, переходять до вивчення існуючих конструкцій напувалок індивідуальних та групових, стаціонарних і мобільних, які використовують для напування великої рогатої худоби, свиней та птиці. При цьому звертають увагу на їх будову, як в цілому так і складових частин, принцип дії, конструктивні відміни при монтажі, зв'язані з фізіологічними особливостями тварин та птиці, способами їх утримання. Вивчаючи обладнання для напування, необхідно уважно проаналізувати такі його параметри, як: кількість поголів'я, що обслуговується, кількість місці для напування, місткість, габарити, обслуговуючий персонал та ін.

Розрахункову частину роботи виконати для таких умов.

Постановка задачі. Дано: вид тварин, поголів’я m, норма добової потреби в воді на одну голову q, робота насосної станції – автоматична.

Таблиця 12.1. Варіанти індивідуального завдання

№ п/п	Вид тварин	Поголів’я, гол.	Норма добової потреби води на 1 голову, л/гол
1	Корови дійні1	200	120
2	Корови дійні	400	120
3	Корови дійні	600	120
4	Корови дійні	800	120
5	Корови дійні	1200	50
6	Відгодівельний молодняк ВРХ2	1000	50
7	Відгодівельний молодняк ВРХ	2000	50
8	Відгодівельний молодняк ВРХ	3000	30
9	Відгодівельний молодняк ВРХ	6000	30
10	Відгодівельний молодняк ВРХ	9000	30
11	Основні свиноматки3	200	15
12	Основні свиноматки	300	15
13	Основні свиноматки	400	15
14	Кури4	10000	2
15	Кури	20000	2

Примітки: ¹ – МТФ; ² – відгодівельна ферма ВРХ; ³ – репродукторна свиноферма; ⁴ - птахоферма яєчного напрямку.

Рис. 2.1. Схема механізованого водопостачання: 1 - джерело води; 2 - водозабірна споруда; 3 - насосна станція першого підйому води; 4 - очисна споруда; 5 - резервуар для чистої води; 6 - насосна станція другого підйому; 7 - водонапірна споруда; 8 - внутрішній водопровід; 9 - напувалка; 10 - зовнішній водопровід.

Вибрати для даних умов тип водонапірної башти та підрахувати їх кількість.

Водонапірну башту вибирають з розрахунковою потрібною ємкістю її резервуару за співвідношенням

де V_б – ємкість башти за технічною характеристикою, м³;

V_р – розрахункова потрібна ємкість башти для забезпечення потреб даної ферми, м³

V_рег – напірно-регулюючий об’єм резервуару башти, м³. При автоматичні роботі башти, згідно [2].

n – коефіцієнт регулюючого об’єму. З досвіду [2] для сучасних сільськогосподарських систем водопостачання n = 0,05-0,1. Залежність значення n від розміру ферми – зворотна;

– максимальна добова витрата води, м³;

Q^q_сер – середня добова витрата води, м³.

q – норма добової потреби води на одну голову, м³.

К_q – коефіцієнт добової нерівномірності використання води К_q = 1,3 [6];

V_ав = (0,15-0,20)Q^q_сер – аварійний запас води, м³;

V_п – протипожежний запас води, м³;

де Q_n = 10 л/с – нормована мінімальна витрата води на тушіння пожежі;

Т = 2-3 год. – нормований час тушіння пожежі.

За рекомендаціями [6] протипожежний запас у водонапірній башті не повинен перевищувати

За отриманою величиною V_p вибираємо відповідний тип башти, а якщо її місткість менше V_p, то підраховуємо їх потрібну кількість.

Зміст звіту

1. Скласти технологічну схему системи водопостачання ферми та описати її;

2. Привести технологічні схеми складових частин водопостачання (водозабірні споруди, водяні насоси, водонапірні споруди, водопровідні мережі) та описати їх;

3. Навести призначення автонапувалок, вимоги до них та дати їх класифікацію;

4. Скласти технологічні схеми клапанних, поплавкових і вакуумних напувалок та їх модифікацій і описати їх будову та роботу;

5. Виконати розрахунок і вибрати водонапірну споруду згідно індивідуального завдання.