Класифікація запасів за п(с)бо 9 “Запаси”

	Ознаки групування	Вид запасів
1	Призначені для реалізації в умовах звичайної діяльності	Готова продукція, товари
2	Знаходяться в процесі виробництва з метою виробництва готової продукції	Незавершене виробництво, напівфабрикати, брак у виробництві
3	Призначені для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні пос­луг, а також управління підприємством	Виробничі запаси, малоцінні та швидкозношувані предмети

Наступним етапом є організація їх оцінки, яка є важливою передумовою організації обліку цієї ділянки, адже вона впливає на точність фінансових результатів підприємства. Придбані (отримані) підприємством запаси зараховують за первісною вартістю, яка потім може змінюватись, тому в процесі зберігання запаси оцінюються за балансовою вартістю.

Відповідно до П(С)БО 9 балансова вартість - це найменша з двох оцінок: первісна або чиста вартість реалізації, яка визначається розрахунковим шляхом за кожним об’єктом аналітичного обліку. Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу суми очікуваних витрат на їх реалізацію. Сума, на яку первісна вартість перевищує чисту вартість реалізації, списується на витрати звітного періоду. В результаті переоцінки може бути проведена дооцінка (збільшення вартості) або уцінка (зменшення вартості) товарно-виробничих запасів.

Специфіка визнання, класифікація та оцінка запасів необхідні для вироблення основних завдань організації обліку запасів на підприємстві. Вони є, з одного боку, схожими на загальні завдання обліку оборотних активів, але водночас мають і свою специфіку, оскільки запаси за даними таблиці 9.1 кардинально відрізняються: одна справа - це запаси для виготовлення продукції, і зовсім інша то­вари придбані для реалізації.

Тому завданнями обліку запасів для виробництва є наступні:

1. контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їх збереженням на всіх стадіях обробки і зберігання;

2. відповідність складських запасів нормативам;

3. раціональна оцінка виробничих запасів при їх придбанні та розрахунок фактичної собівартості витрачених виробничих запасів та їх залишків за місцями зберігання і статтями балансу;

4. контроль за правильністю використання малоцінних та швидкозношуваних предметів при їх експлуатації та списанні на виробництво;

5. своєчасне проведення інвентаризації запасів та правильне відображення у обліку її результатів;

6) забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів та відображення їх в регістрах поточного обліку в системі бухгалтерських рахунків.

2. Організація первинного документування операцій з надходження, зберігання та вибуття запасів

Від правильно організованого документування запасів залежить правильність списання їх вартості на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у звітності. Існують типові первинні документи з обліку руху запасів. Проте головний бухгалтер на свій розсуд повинен визначитися з тим, які документи доцільно використовувати саме на його підприємстві, враховуючи розміри та специфіку підприємства (матеріальне виробництво, будівництво, транспорт тощо).

Структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом матеріальних запасів. Для забезпечення своєчасності відображення господарських операцій у оперативному та бухгалтерському обліку на підприємстві повинні бути складені графіки руху документів між службами підприємства та надходження їх у бухгалтерію. Для цього доцільно побудувати спеціальні оперограми. Наприклад, для руху запасів рекомендують використовувати наступну форму (таблиця 9.2).

Для кожного первинного документа слід будувати подібні оперограми, щоб максимально забезпечити організацію первинного обліку виробничих запасів. Для їх обліку передбачені типові форми первинних та зведених документів: журнал обліку вантажів, що надійшли; довіреність та журнал реєстрації довіреностей; прибутковий ордер (заповнюється на складі під час отримання запасів при відсутності розбіжностей).

Таблиця 9.2.