Польська культура
Кінець XV-XVI ст. були часом розквіту польської культури, її «золотою добою». Як і інші народи католицького світу, поляки черпали натхнення в італійському Відродженні.
Велику культурну місію виконували друкарні, центром друкарства став Краків. Основною літературною мовою залишалася латина, однак поступово відбувався перехід на польську мову. Уже в середині XVI ст. нею вийшли в світ перші книжки. В умовах активного розвитку економіки і суспільного життя зріс попит на освічених людей, виникла розгалужена мережа початкових і середніх шкіл. Там навчались не тільки діти шляхти, але також міщан і частково селян. Викладання велося латиною, а згодом - дедалі більше рідною мовою. Роль культурного центру відігравав Краківський університет, де здобувала освіту молодь з різних куточків Польщі, а також з-за кордону.
XVI - перша половина XVII ст. стали епохою бурхливого розвитку польської літератури, спочатку майже повністю латиномовної. Першим видатним письменником, який писав польською мовою, був Міколай Реіі (1505-1569). Його твердження: «Поляки не гуси, свою мову мають» перетворилося на прислів'я і дожило до сьогоднішнього дня. Твори Міколая Рея наповнені їдким висміюванням неробства й оспівуванням корисної праці, а його ім'я стало символом рідної мови та літератури.
Вершиною польської літератури доби Відродження є поетична творчість Яна Кохановського (1530—1584). Він багато писав латиною, але найцінніша частина його доробку — польсько-мовні твори. У них поет розкривав внутрішній світ людини, оспівував радість життя і красу природи. Його улюбленим жанром були фрашки — невеликі сатиричні вірші.
Найвизначнішим пам'ятником польської архітектури став створений на початку XVI ст. Ва-вельський королівський палац у Кракові. Вавель залишався резиденцією польських королів аж до правління Сигізмунда III Вази, коли роль столиці поступово перейшла до Варшави. Палац слугував місцем зустрічі коронованих осіб, прийомів іноземних послів, рицарських турнірів, театралізованих вистав і придворних святкувань. Зараз тут розташований найбільший музей Польщі - сховище колекції гобеленів, витканих на замовлення Сигізмунда Августа у Фландрії, а також європейських меблів, живопису і зброї. Вавель - це застигла в камені історія Польщі, свідоцтво не лише її могутності в XVI ст., а й високої європейської культури.
XVI ст. Із твору польського мислителя Анджея Фрича Моджевського «Про виправлення держави»
Аж ніяк недостатньо, щоб ти був шляхтичем і називався б ним по чоловічій і жіночій родинній лінії, якщо не здобудеш собі шляхетства вчинками, бо без них шляхетство твоє перетворюється на ганьбу. І навпаки, якщо перед нами не шляхтич, а людина, позбавлена родовитості, проте славна і гідна поваги за свої вчинки, то така відсутність шляхетства не лише не є вадою, але заслуговує величезної похвали, більшої, ніж усілякі герби і портрети предків...
Я вважаю, що проблема держави полягає в належній організації трьох її складових. Одна з них стосується громадянського суспільства, управління ним, збереження в ньому порядку і його захисту. Друга стосується чистого і щирого шанування безсмертного Бога, а третя - правильного виховання і освіти молоді.
1. Яку роль у державному житті Польщі відігравав принцип виборності короля? 2. Чи легко було в польському сеймі дійти згоди за умов дії правила «вільного вето»? 3. Чому більшість польських протестантів знову повернулися до католицизму? 4. Що дає підстави вважати Річ Посполиту державою федеративного типу?