- •Лабораторний практикум
- •Ткм та матеріалознавсТво
- •6.050503 – «Машинобудування»,
- •6.070106 – «Автомобільний транспорт»
- •Залізовуглецеві сплави та їх мікроскопічне дослідження
- •1.1. Прилади та матеріали
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •1.3. Загальні відомості
- •1.3.1. Компоненти, фази та структурні складові залізовуглецевих сплавів
- •1.3.2. Метастабільна діаграма Fе-Fе3с
- •1.3.3. Визначення вмісту вуглецю за мікроструктурою доевтектоїдної та заевтектоїдної вуглецевої сталі
- •1.3.4. Вуглецеві сталі
- •1.3.5. Класифікація сталей за призначенням. Маркування сталей
- •Від вмісту вуглецю
- •1.4. Методичні вказівки
- •1.5. Зміст протоколу
- •1.6. Питання для самоперевірки
- •1.7. Рекомендована література
- •Вивчення мікроструктури чавунів
- •2.1. Прилади та матеріали
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •2.3. Загальні відомості
- •2.3.1. Білі чавуни
- •А) доевтектичний 2,9 %с (×150); б) евтектичний 4,3 %с (×200); в) заевтектичний 5,5%с (×150)
- •2.3.2. Половинчасті чавуни
- •2.3.3. Сірі чавуни
- •Ферит – білі зерна.
- •2.3.4. Високоміцний чавун (дсту 3925-99)
- •2.3.5. Ковкий чавун (гост 1215-85)
- •Ферит – білі зерна, перлит – темні ділянки.
- •2.3.6. Чавун з вермикулярним графітом (чвг, дсту 3926-99)
- •2.4. Методичні вказівки
- •2.5. Зміст протоколу
- •2.6. Питання для самоперевірки
- •2.7. Рекомендована література
- •3.1. Прилади та матеріали
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •3.3. Загальні відомості
- •Переохолодженого аустеніту сталі у8
- •3.4. Методичні вказівки
- •І термокінетична діаграма з даними швидкості охолодження при гартуванні (б)
- •3.5. Зміст протоколу
- •3.6. Питання для самоперевірки
- •3.7. Рекомендована література
- •Вплив масової частки вуглецю в сталі на її твердість після гартування
- •4.1. Прилади та матеріали
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •4.3. Загальні відомості
- •4.4. Методичні вказівки
- •Вуглецю в сталі
- •4.5. Зміст протоколу
- •4.6. Питання для самоперевірки
- •Вивчення структури, властивостей та призначення легованих сталей і твердих сплавів
- •5.1. Прилади та матеріали
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •5.3. Загальні відомості
- •Вплив легуючих елементів на структуру та властивості сталей
- •5.3.2. Маркування легованих сталей
- •5.3.3. Класифікація легованих сталей
- •5.3.4. Конструкційні леговані сталі
- •5.3.5. Інструментальні леговані сталі
- •5.3.6. Штампові сталі
- •5.4. Методичні вказівки до виконання роботи
- •5.5. Зміст протоколу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •5.7. Рекомендована література
- •6.3.1. Деформовані алюмінієві сплави
- •6.3.3. Ливарні алюмінієві сплави
- •6.4. Методичні вказівки до виконання роботи
- •6.5. Зміст протоколу
- •6.6. Питання для самоперевірки
- •6.7. Рекомендована література
- •(Справа): а) лита; б) деформована та відпалена.
- •Після гартування і старіння (х250).
- •7.4. Методичні вказівки до виконання роботи
- •7.5. Зміст протоколу
- •7.6. Питання для самоперевірки
- •7.8. Рекомендована література
- •8.3.1. Антифрикційні чавуни
- •8.3.3. Цинкові підшипникові сплави
- •8.3.4. Алюмінієві підшипникові сплави
- •8.3.5. Кальцієві бабіти
- •8.3.6. Олов’янисті бронзи
- •8.3.7. Свинцеві бронзи
- •8.4. Методичні вказівки
- •8.5. Зміст протоколу
- •8.6. Запитання для самоперевірки
- •8.7. Рекомендована література
- •Словник основних термінів
- •Додаток а Правила техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт із дисципліни “ткм та матеріалознавство”
- •Додаток б Мікроструктура сталей
- •Література
1.3.3. Визначення вмісту вуглецю за мікроструктурою доевтектоїдної та заевтектоїдної вуглецевої сталі
За мікроструктурою доевтектоїдної вуглецевої сталі в рівноважному (відпаленому) стані можна визначити вміст вуглецю. Структура такої сталі ферит + перліт. Вміст вуглецю у фериті незначний (0,006 %), його не враховують і вважають, що весь вуглець знаходиться в перліті, який містить 0,8 %С. Тому, якщо відома кількість перліту в загальній масі металу, то вміст вуглецю в сталі, враховуючи, що щільності фериту і перліту близькі, можна визначити множенням 0,8 % вуглецю на відносну площу перліту Fn, віднесену до загальної площі мікроструктури Fзаг в полі зору мікроскопа, (%).
Площа Fn визначається планіметром або візуально при огляді мікрошліфа.
Вміст вуглецю в заевтектоїдних сталях
де Ц % – площа, яку займає вторинний цементит.
Критичні точки сталі (точки Чернова) визначають з допомогою діаграм стану залізовуглецевих сплавів (рис. 1.2).
Рисунок 1.2 – Сталева частина діаграми стану Fe-Fe3C
Для визначення критичних точок сталі необхідно провести ординату на діаграмі стану через точку, що вказує на вміст вуглецю в сталі; перетин ординати з лінією PSK відповідає критичній точці А1, а з лініями GS та ES – критичним точкам А3 та Аcm для доевтектоїдних та заевтектоїдних сталей відповідно.
1.3.4. Вуглецеві сталі
Сталі – сплави заліза з вуглецем, які містять до 2,14 %С. Від концентрації вуглецю в сталі залежать її структура, властивості та призначення.
Класифікація сталей за структурою в стані рівноваги. Діаграма стану Fe-Fе3С дозволяє визначити структуру сталі в стані рівноваги, тобто після дуже повільного охолодження. На практиці структури, що близькі до рівноваги, досягаються при відпалюванні з повільним охолодженням разом з піччю. В залежності від вмісту вуглецю сталі за структурою в рівноважному (відпаленому) стані поділяються на наступні групи (див. додаток Б):
технічне залізо – 0,02 %С. Структура – ферит або ферит з цементитом (третинним);
доевтектоїдні сталі – 0,02 % < С < 0,8 % (С – вміст вуглецю в процентах). Структура – ферит (світлого кольору) та перліт (темного кольору). З підвищенням вмісту вуглецю частка перлітної складової зростає;
евтектоїдна сталь – 0,8 %С. Структура перліт, при невеликих збільшеннях мікроскопа – це темного кольору складова частина структури. При збільшенні 500 крат і більше виявляється двофазна будова перліту (Ф-Ц);
заевтектоїдні сталі – 0,8 % < С < 2,14 %. Структура – перліт і цементит (вторинний), що утворюється при повільному охолодженні по межах зерен у вигляді цементитної сітки.
Зі збільшенням в сталі вмісту вуглецю зростає кількість цементиту, який має велику твердість і крихкість, а тому його частинки є перепоною на шляху ковзання дислокацій. Внаслідок цього зростають міцність і твердість сталі, знижуються показники ударної в'язкості і пластичності. Зниження міцності заевтектоїдних сталей зумовлено наявністю крихкої сітки структурновільного цементиту. Твердість сталі монотонно зростає з збільшенням вмісту вуглецю.
