- •Лабораторний практикум
- •Ткм та матеріалознавсТво
- •6.050503 – «Машинобудування»,
- •6.070106 – «Автомобільний транспорт»
- •Залізовуглецеві сплави та їх мікроскопічне дослідження
- •1.1. Прилади та матеріали
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •1.3. Загальні відомості
- •1.3.1. Компоненти, фази та структурні складові залізовуглецевих сплавів
- •1.3.2. Метастабільна діаграма Fе-Fе3с
- •1.3.3. Визначення вмісту вуглецю за мікроструктурою доевтектоїдної та заевтектоїдної вуглецевої сталі
- •1.3.4. Вуглецеві сталі
- •1.3.5. Класифікація сталей за призначенням. Маркування сталей
- •Від вмісту вуглецю
- •1.4. Методичні вказівки
- •1.5. Зміст протоколу
- •1.6. Питання для самоперевірки
- •1.7. Рекомендована література
- •Вивчення мікроструктури чавунів
- •2.1. Прилади та матеріали
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •2.3. Загальні відомості
- •2.3.1. Білі чавуни
- •А) доевтектичний 2,9 %с (×150); б) евтектичний 4,3 %с (×200); в) заевтектичний 5,5%с (×150)
- •2.3.2. Половинчасті чавуни
- •2.3.3. Сірі чавуни
- •Ферит – білі зерна.
- •2.3.4. Високоміцний чавун (дсту 3925-99)
- •2.3.5. Ковкий чавун (гост 1215-85)
- •Ферит – білі зерна, перлит – темні ділянки.
- •2.3.6. Чавун з вермикулярним графітом (чвг, дсту 3926-99)
- •2.4. Методичні вказівки
- •2.5. Зміст протоколу
- •2.6. Питання для самоперевірки
- •2.7. Рекомендована література
- •3.1. Прилади та матеріали
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •3.3. Загальні відомості
- •Переохолодженого аустеніту сталі у8
- •3.4. Методичні вказівки
- •І термокінетична діаграма з даними швидкості охолодження при гартуванні (б)
- •3.5. Зміст протоколу
- •3.6. Питання для самоперевірки
- •3.7. Рекомендована література
- •Вплив масової частки вуглецю в сталі на її твердість після гартування
- •4.1. Прилади та матеріали
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •4.3. Загальні відомості
- •4.4. Методичні вказівки
- •Вуглецю в сталі
- •4.5. Зміст протоколу
- •4.6. Питання для самоперевірки
- •Вивчення структури, властивостей та призначення легованих сталей і твердих сплавів
- •5.1. Прилади та матеріали
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •5.3. Загальні відомості
- •Вплив легуючих елементів на структуру та властивості сталей
- •5.3.2. Маркування легованих сталей
- •5.3.3. Класифікація легованих сталей
- •5.3.4. Конструкційні леговані сталі
- •5.3.5. Інструментальні леговані сталі
- •5.3.6. Штампові сталі
- •5.4. Методичні вказівки до виконання роботи
- •5.5. Зміст протоколу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •5.7. Рекомендована література
- •6.3.1. Деформовані алюмінієві сплави
- •6.3.3. Ливарні алюмінієві сплави
- •6.4. Методичні вказівки до виконання роботи
- •6.5. Зміст протоколу
- •6.6. Питання для самоперевірки
- •6.7. Рекомендована література
- •(Справа): а) лита; б) деформована та відпалена.
- •Після гартування і старіння (х250).
- •7.4. Методичні вказівки до виконання роботи
- •7.5. Зміст протоколу
- •7.6. Питання для самоперевірки
- •7.8. Рекомендована література
- •8.3.1. Антифрикційні чавуни
- •8.3.3. Цинкові підшипникові сплави
- •8.3.4. Алюмінієві підшипникові сплави
- •8.3.5. Кальцієві бабіти
- •8.3.6. Олов’янисті бронзи
- •8.3.7. Свинцеві бронзи
- •8.4. Методичні вказівки
- •8.5. Зміст протоколу
- •8.6. Запитання для самоперевірки
- •8.7. Рекомендована література
- •Словник основних термінів
- •Додаток а Правила техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт із дисципліни “ткм та матеріалознавство”
- •Додаток б Мікроструктура сталей
- •Література
5.5. Зміст протоколу
Назва роботи.
Мета роботи.
Прилади та матеріали.
Описати вплив легуючих елементів на властивості металевих сплавів.
Зарисувати і описати мікроструктури легованих інструментальних сталей і твердих сплавів, вказавши структурні складники, марки, хімічний склад, механічні властивості, приклади застосування.
Висновки про виконану роботу.
5.6. Питання для самоперевірки
Що таке легована сталь? Класифікація за призначенням.
Мета легування конструкційних та інструментальних сталей.
Взаємодія легуючих елементів із залізом та вуглецем, їх вплив на властивості фериту.
Вплив легуючих елементів на критичні точки а1, а3 та концентраційні точки S та Е.
Вплив легуючих елементів на діаграму ізотермічного перетворення аустеніту.
Класифікація легованих сталей за структурою у відпаленому cтані.
Маркування конструкційних, інструментальних та легованих сталей.
Швидкорізальні сталі. Особливості їх структури та властивостей.
Особливості термічної обробки інструментів із швидкорізальних сталей.
Як класифікуються і маркуються тверді сплави?
Область застосування твердих сплавів.
Які матеріали називаються надтвердими? Назвіть їх види.
Технологія виготовлення різального інструменту із твердих сплавів.
Розшифруйте хімічний склад інструментальних матеріалів: ВК8, Т15К6, ВК25, ТТ7К12, 11Х, ХВГ, РОМ2ФЗ.
Укажіть, для обробки яких конструкційних матеріалів застосовуються наступні матеріали: Р18, Р6М5, Р6М5К5, РОМ2Ф3, ВК3, ВК25, ВК25, Т15К6, ТТ7К12.
5.7. Рекомендована література
1. Бялік О.М., Черненко В.С., Писаренко В.М., Москаленко Ю.Н. Металознавство. – К.: Політехніка, 2008.- 384 с.
2. Лахтин Ю.М., Леонтьева В.П. Материаловедение. – M.: Машиностроение, 1990. – 527 с.
3. Геллер Ю.А., Рахштадт А.Г. Материаловедение / Метода анализа, лабораторные роботы и задачи. – M.: Металлургия, 1989. – 456 с.
4. Болховитинов Н.Ф., Болховитинова Е.Н. Атлас макро- и микроструктур металов и сплавов. – М.: Машгиз, 1964 - 86с.
Лабораторна робота № 6
Алюміній та сплави на його основі
Мета роботи – ознайомитися з мікроструктурою, основними властивостями, маркуванням та використанням сплавів на основі алюмінію. Вивчити вплив термічної обробки дюралюміну на його властивості.
6.1. Прилади та матеріали
Металографічний мікроскоп.
Зразки (шліфи) для вивчення мікроструктури.
Атлас мікроструктур сплавів.
6.2. Порядок виконання роботи
Ознайомитись з мікроструктурами сплавів на основі алюмінію.
Зарисувати й описати мікроструктури сплавів.
Вивчити марки, хімічний склад, властивості і призначення сплавів що вивчаються за державним стандартом.
Оформити результати дослідів і скласти протокол.
6.3. Загальні відомості
Сплави кольорових металів використовуються в машинобудуванні в меншому обсязі, ніж сплави на основі заліза. Однак ці сплави мають деякі особливості: високу межу пружності, корозійну стійкість, малу густину (Аl, Ті), високу тепло- і електропровідність, антифрикційні властивості, що необхідні для певної номенклатури деталей.
Температура плавлення алюмінію складає 660°С. Він має невелику густину (2700 кг/м3). Кристалічна ґратка алюмінію – ГЦК. Для нього властиві гарна електро- та теплопровідність, високі показники пластичності та корозійної стійкості внаслідок утворення на поверхні міцної плівки Аl2О3.
Сплави алюмінію набули широкого застосування завдяки високій питомій міцності. Більшість з них мають високу корозійну стійкість, здатність протистояти інерційним та динамічним навантаженням та добру технологічність.
Алюмінієві сплави класифікують за технологією виготовлення (деформовані, ливарні, спечені) та здатністю до термічної обробки (зміцнювані і ті, що не зміцнюються термічною обробкою).
Методами порошкової металургії виготовляють спечені алюмінієві сплави (САС) і спечені алюмінієві порошкові сплави (САП).
Характеристики типових алюмінієвих сплавів представлені в табл. 6.1.
Основними легуючими елементами алюмінієвих сплавів є мідь, магній, кремній, марганець, цинк, інколи – нікель, титан, хром, цинк. Багато легуючих елементів утворюють із алюмінієм тверді розчини обмеженої розчинності та проміжні фази типу СиАl2, Mg2Si, тому алюмінієві сплави можна зміцнювати термічною обробкою (гартування з наступним старінням).
Таблиця 6.1 – Характеристики типових алюмінієвих сплавів
Марка сплаву |
Хімічний склад, середній вміст компонентів, % |
Механічні властивості |
Галузь
|
||||||||||
Сu |
Mg |
Zn |
Mn |
Si |
Інші |
в, МПа |
, % |
використання |
|||||
Сплави системи AI – Mn, AI – Mg ГОСТ 4784-74 |
|||||||||||||
АМц |
- |
- |
- |
1,4 |
- |
0,06 Ti |
130 |
23 |
Цистерни, баки, корпуси, човнів, посуд |
||||
АМг2 |
- |
3,5 |
- |
0,5 |
- |
- |
165 |
16 |
|||||
АМг3 |
- |
5 |
- |
0,6 |
- |
- |
270 |
18 |
|
||||
Сплави системи А1 - Си – Mg ГОСТ 21488-97 (дуралюміни) |
|||||||||||||
Д1 |
4,3 |
0,6 |
- |
0,6 |
0,8 |
- |
210 |
18 |
Деталі авіабудування |
||||
Д16 |
4,3 |
1,6 |
- |
0,6 |
0,5 |
- |
220 |
18 |
|||||
Високоміцні сплави системи А1 - Zn – Mg ГОСТ4784-97 |
|||||||||||||
В95 |
1,7 |
2,4 |
6,0 |
0,4 |
0,5 |
- |
580 |
8 |
Деталі літаків, ракет |
||||
В96 |
2,5 |
2,8 |
8,0 |
0,4 |
- |
0,22 Cr |
670 |
7 |
|||||
Сплавы системи А1 – Mg - Si ГОСТ4784-97 (авіалі) |
|||||||||||||
АК6 |
2,3 |
0,6 |
0,3 |
0,6 |
0,9 |
0,7 Fe |
420 |
13 |
Штамповані детали складної форми в авіабудуванні |
||||
АВ |
- |
0,7 |
- |
- |
0,8 |
- |
330 |
12 |
Лопасті гвинтів гвинтокрилів, ковані деталі двигунів, рами, двері |
||||
Жароміцні сплави системи AI - Mg - Ni – Si ГОСТ 4784-97
АК4-1 |
2,2 |
1,6 |
0,3 |
0,2 |
0,35 |
1Fe,1Ni 0,1Ti |
400 |
6 |
Деталі реактивних двигунів |
|||||||||||||||
АК12 |
0,6 |
0,1 |
0,3 |
0,5 |
12 |
1,5Fe, 0,1Ti |
160 |
2 |
Корпуси електродви-гунів, поршні ДВЗ |
|||||||||||||||
Ливарні сплави системи А1 – Si, А1 – Mg ГОСТ 2685-75 |
||||||||||||||||||||||||
АЛ4 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
9,5 |
- |
270 |
3 |
Корпуси компресорів, картерів ДВЗ, турбінних колес турбохо-лодильників, вентиляторів |
|||||||||||||||
АЛ8 |
0,1 |
10 |
0,1 |
0,1 |
0,3 |
0,3Fe, 0,07Ве |
320 |
11 |
||||||||||||||||
Високоміцні та жароміцні ливарні сплави ГОСТ 2685-75 |
||||||||||||||||||||||||
ВАЛ10 |
5 |
0,5 |
0,1 |
0,6 |
0,1 |
0,15 Fe
|
500 |
4 |
Ливарні деталі підвищеної міцності |
|||||||||||||||
АЛ5 |
1,5 |
0,5 |
0,3 |
0,5 |
5,0 |
0,01 Sn |
250 |
1 |
Ливарні деталі, які працюють при температу-рах до 300 0С |
|||||||||||||||
Спеціальні алюмінієві сплави |
||||||||||||||||||||||||
САП-2 |
9-13%Al2O3, решта Al |
320 |
4 |
Деталі, які працюють при 300-5000С |
||||||||||||||||||||
САС-1 |
25…30% Si, 5…7% Ni, решта Al
|
300 |
6 |
Деталі приладів, які працюють в парі зі сталлю. |
||||||||||||||||||||
