- •Лабораторний практикум
- •Ткм та матеріалознавсТво
- •6.050503 – «Машинобудування»,
- •6.070106 – «Автомобільний транспорт»
- •Залізовуглецеві сплави та їх мікроскопічне дослідження
- •1.1. Прилади та матеріали
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •1.3. Загальні відомості
- •1.3.1. Компоненти, фази та структурні складові залізовуглецевих сплавів
- •1.3.2. Метастабільна діаграма Fе-Fе3с
- •1.3.3. Визначення вмісту вуглецю за мікроструктурою доевтектоїдної та заевтектоїдної вуглецевої сталі
- •1.3.4. Вуглецеві сталі
- •1.3.5. Класифікація сталей за призначенням. Маркування сталей
- •Від вмісту вуглецю
- •1.4. Методичні вказівки
- •1.5. Зміст протоколу
- •1.6. Питання для самоперевірки
- •1.7. Рекомендована література
- •Вивчення мікроструктури чавунів
- •2.1. Прилади та матеріали
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •2.3. Загальні відомості
- •2.3.1. Білі чавуни
- •А) доевтектичний 2,9 %с (×150); б) евтектичний 4,3 %с (×200); в) заевтектичний 5,5%с (×150)
- •2.3.2. Половинчасті чавуни
- •2.3.3. Сірі чавуни
- •Ферит – білі зерна.
- •2.3.4. Високоміцний чавун (дсту 3925-99)
- •2.3.5. Ковкий чавун (гост 1215-85)
- •Ферит – білі зерна, перлит – темні ділянки.
- •2.3.6. Чавун з вермикулярним графітом (чвг, дсту 3926-99)
- •2.4. Методичні вказівки
- •2.5. Зміст протоколу
- •2.6. Питання для самоперевірки
- •2.7. Рекомендована література
- •3.1. Прилади та матеріали
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •3.3. Загальні відомості
- •Переохолодженого аустеніту сталі у8
- •3.4. Методичні вказівки
- •І термокінетична діаграма з даними швидкості охолодження при гартуванні (б)
- •3.5. Зміст протоколу
- •3.6. Питання для самоперевірки
- •3.7. Рекомендована література
- •Вплив масової частки вуглецю в сталі на її твердість після гартування
- •4.1. Прилади та матеріали
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •4.3. Загальні відомості
- •4.4. Методичні вказівки
- •Вуглецю в сталі
- •4.5. Зміст протоколу
- •4.6. Питання для самоперевірки
- •Вивчення структури, властивостей та призначення легованих сталей і твердих сплавів
- •5.1. Прилади та матеріали
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •5.3. Загальні відомості
- •Вплив легуючих елементів на структуру та властивості сталей
- •5.3.2. Маркування легованих сталей
- •5.3.3. Класифікація легованих сталей
- •5.3.4. Конструкційні леговані сталі
- •5.3.5. Інструментальні леговані сталі
- •5.3.6. Штампові сталі
- •5.4. Методичні вказівки до виконання роботи
- •5.5. Зміст протоколу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •5.7. Рекомендована література
- •6.3.1. Деформовані алюмінієві сплави
- •6.3.3. Ливарні алюмінієві сплави
- •6.4. Методичні вказівки до виконання роботи
- •6.5. Зміст протоколу
- •6.6. Питання для самоперевірки
- •6.7. Рекомендована література
- •(Справа): а) лита; б) деформована та відпалена.
- •Після гартування і старіння (х250).
- •7.4. Методичні вказівки до виконання роботи
- •7.5. Зміст протоколу
- •7.6. Питання для самоперевірки
- •7.8. Рекомендована література
- •8.3.1. Антифрикційні чавуни
- •8.3.3. Цинкові підшипникові сплави
- •8.3.4. Алюмінієві підшипникові сплави
- •8.3.5. Кальцієві бабіти
- •8.3.6. Олов’янисті бронзи
- •8.3.7. Свинцеві бронзи
- •8.4. Методичні вказівки
- •8.5. Зміст протоколу
- •8.6. Запитання для самоперевірки
- •8.7. Рекомендована література
- •Словник основних термінів
- •Додаток а Правила техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт із дисципліни “ткм та матеріалознавство”
- •Додаток б Мікроструктура сталей
- •Література
2.4. Методичні вказівки
Дана лабораторна робота виконується фронтально бригадами з 2-3 осіб відповідно до загальної інструкції з техніки безпеки.
Кожна бригада одержує зразки для проведення мікроскопічного дослідження шліфів, порівнюючи мікроструктури зразків із фотографій структур чавунів, що наведені в альбомах, визначає марку чавуну. Необхідно схематично зарисувати структурні складові та, користуючись довідниковими даними, виписати біля кожної марки хімічний склад, твердість та призначення сплаву.
2.5. Зміст протоколу
Назва роботи.
Мета роботи.
Накреслити діаграму стану Fe-С (рис. 2.3), вказати фазовий склад сплавів.
Зарисувати мікроструктури всіх чавунів до i після травлення, передаючи тільки характерні особливості структурних складників, позначити структурні складники виносними лініями, вказати збільшення зображення.
Описати структурні складові.
Користуючись довідниковими даними, вказати марки за держстандартом, хімічний склад, механічні властивості та приклади застосування чавунів.
Висновки по виконаній роботі.
2.6. Питання для самоперевірки
В чому різниця між сірим та білим чавуном?
Структура сірих, високоміцних та ковких чавунів.
Порівняйте механічні властивості сірого, ковкого, високоміцного та вермикулярного чавунів. Від чого вони залежать?
Які деталі рекомендовано виготовляти з сірого чавуну ?
Яку структуру має відливка товщиною 50мм з сірого чавуну, що містить 4,5 %С + Si ?
Яку структуру має сірий чавун, що містить 3,2 %С + 1,5 %Si?
В яких випадках рекомендується використовувати відбілений чавун?
Який чавун рекомендовано використовувати для виготовлення підшипника ковзання, що працює у парі з зміцненим валом ?
Який чавун рекомендовано використовувати для виготовлення поршневих кілець двигуна внутрішнього згорання ?
Який чавун рекомендовано використовувати для виготовлення відповідних відливок: станин верстатів, поршнів, циліндрів та iнших?
Завдяки яким властивостям чавун знаходить широке застосування як конструкційний матеріал ?
Як класифікують чавуни в залежності від форми графіту та структури металевої основи? Їх вплив на властивості чавуну.
Які властивості білих чавунів, їх призначення ?
Фактори, що впливають на структуру металевої основи чавуну.
Згідно з якою діаграмою стану кристалізується сірий чавун ?
Як одержати високоміцний та ковкий чавун?
Що таке модифікування чавунів? Які елементи відносяться до модифікаторів 1 та 2 типів?
Які фазові перетворення відбуваються на першій та другій стадіях графітизуючого відпалювання?
Як маркуються та для яких деталей застосовуються cipi, вермикулярні, високоміцні та ковкі чавуни?
2.7. Рекомендована література
1. Бялік О.М., Черненко В.С., Писаренко В.М., Москаленко Ю.Н. Металознавство. – К.: Політехніка, 2008.- 384 с.
2. Лахтин Ю.М., Леонтьева В.П. Материаловедение. – 3-е изд. – М.: Машиностроение, 1990. – 528 с.
3. Геллер Ю.А., Рахштад А.Г. Материаловедение. – 6-е изд. – М.: Металлургия, 1989. – 480 с.
4. Болховитинов Н.Ф., Болховитинова Е.Н. Атлас макро- и микроструктур металлов и сплавов. – М.: Машгиз, 1964. – 86 с.
Лабораторна робота № 3
Термічна обробка конструкційних сталей
Мета роботи – ознайомитися з видами і режимами термічної обробки вуглецевої сталі, гартівними структурами, вивчити залежність твердості сталі від швидкості охолодження, набути практичних навичок у виконанні процесів нормалізації і гартування.