3. Підстави відкладення, скорочення та припинення виплати допомог по безробіттю.

Згідно Закону України Про зайнятість населення  Стаття 30. Припинення та відкладення виплати допомоги по безробіттю і матеріальної допомоги по безробіттю

1. Виплата допомоги по безробiттю та матерiальної допомоги по безробiттю припиняється у разi:

а) працевлаштування безробiтного;

б) поновлення безробiтного на роботi за рiшенням суду;

в) вступу до навчального закладу на навчання з вiдривом вiд виробництва;

г) проходження професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї за направленням державної служби зайнятостi;

д) призову на строкову вiйськову або альтернативну (невiйськову) службу;

е) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волi або направлення на лiкування до лiкувально-трудового профiлакторiю;

є) отримання права на пенсiю вiдповiдно до законодавства України;

ж) переїзду на постiйне мiсце проживання в iншу мiсцевiсть (район, мiсто);

з) закiнчення строку їх виплати;

и) одержання допомоги по безробiттю або матерiальної допомоги по безробiттю обманним шляхом;

i) подання письмової заяви про бажання здiйснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку;

ї) подання до державної служби зайнятостi письмової заяви про вiдмову вiд послуг державної служби зайнятостi;

й) смертi безробiтного.

2. Виплата допомоги по безробiттю вiдкладається на строк до трьох мiсяцiв у разi:

а) надання громадянину вiдповiдно до дiючого порядку вихiдної допомоги та iнших виплат при вивiльнюваннi з пiдприємств, установ i органiзацiй, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацiю втраченого заробiтку, крiм державної допомоги сiм'ям з дiтьми та допомоги виплачуваної з громадських фондiв;

б) звiльнення з пiдстав, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 статтi 40 i статтею 41 Кодексу законiв про працю України;

в) порушення умов пункту 4 статтi 28 цього Закону;

г) звiльнення громадянина з останнього мiсця роботи за власним бажанням без поважних причин.

Виплата матерiальної допомоги по безробiттю може вiдкладатися на зазначений строк у разi порушення вимог пункту 4 статтi 28 цього Закону.

3. Виплата допомоги по безробiттю та матерiальної допомоги по безробiттю припиняється на строк до трьох мiсяцiв у разi:

а) вiдмова громадянина вiд двох пропозицiй пiдходящої роботи;

б) приховування вiд державної служби зайнятостi вiдомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в перiод одержання допомоги по безробiттю;

в) порушення громадянином умов i строку його реєстрацiї та перереєстрацiї як безробiтного;

г) перереєстрацiї безробiтного, який був знятий з облiку за невiдвiдування центру зайнятостi бiльше мiсяця без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню;

д) вiдмови вiд роботи за спецiальнiстю, набутою пiсля перенавчання за направленням служби зайнятостi;

е) припинення навчання у навчальних закладах пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовки кадрiв без поважних причин.

Строк, на який припиняється виплата допомоги по безробiттю або матерiальної допомоги по безробiттю, зараховується до загального перiоду виплати допомог, зазначених у пунктi 3 статтi 28 i пунктi 1 статтi 31 цього Закону. N 665/97-ВР вiд 21.11.97 р.) (статтю 30 змiнено згiдно iз Законами: N 2787-XII вiд 17.11.92 р.,

Підстави припинення виплати допомоги

Виплата допомоги по безробіттю припиняється в такому разі:

— працевлаштування безробітного, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з одержанням доходу безпосередньо від такої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб’єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами);

— поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення);

— вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (з дня зарахування до навчального закладу);

— проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості (з дня початку занять);

— призову на строкову військову або альтернативну (не військову) службу (з дати, зазначеної в повістці);

— набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного (з дня набрання законної сили вироком суду або рішенням суду)або направлення його за рішенням суду на примусове лікування (з дня набрання законної сили вироком суду або рішенням суду);

— призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;

— призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення);

— призначення безробітній жінці допомоги з вагітності та пологів (з дня набуття такого права відповідно до медичної довідки);

— подання письмової заяви про бажання доглядати за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з дня подання заяви або з дати, зазначеної в заяві);

— подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (з дня подання заяви або з дати, зазначеної в заяві);

— переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість або закінчення строку реєстрації місця проживання (з наступного дня після виписки або закінчення строку реєстрації);

— закінчення строку її виплати (з наступного дня);

— зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості впродовж 30 і більше календарних днів (з наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);

— визнання непрацездатною особи з інвалідністю в період перебування її на обліку як безробітної (з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії);

— відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, в тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності)(з дня відмови від другої пропозиції);

— відмови безробітного від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості(з дня відмови від роботи);

— смерті безробітного (з дня смерті).