4. Міждисциплінарні зв’язки психології

Сучасна психологічна наука має тісний зв'язок з іншими галузями наукового знання.    Психологія і філософія. Закони, категорії, принципи філософії лежать в основі понять психології. До XVII ст. вчення про психіку розроблялося у структурі філософського знання. Тому філософію можна вважати теоретичною і методологічною основою психологічної науки.

Психологія та природничі науки. Значний вплив природничих наук на психологію полягає в тому, що велика кількість досліджень з психології ґрунтувалася на даних біологічних наук, законах біологічної еволюції, фізіології і т. ін. Така галузь психологічної науки, як експериментальна психологія, розвивалася під впливом експериментальних досліджень природничих наук.

Психологія і технічні науки. Взаємозв'язок психології з технічними науками в сучасних умовах очевидний, оскільки саме технічні науки вкрай необхідні для вирішення таких проблем, як створення комп'ютерів, засобів відображення інформації; розробки систем керування; проблем психології праці, інженерної психології, ергономіки тощо.

Психологія та медичні науки. Зв'язок між психологією та медичними науками ґрунтується перш за все на тому, що об'єктом вивчення цих наук є людина. Медичні науки мають спиратися на дані психології під час розробки проблем здоров'я різних вікових категорій (дітей, учнів, дорослих і т. д.). На основі медицини, педагогіки та психології виникли такі наукові галузі, як шкільна гігієна, медична психологія, нейропсихологія та ін.

Психологія та суспільні науки. Психологія тісно пов'язана з соціологією, історією, лінгвістикою, політичними науками, оскільки всі вони становлять єдину сім'ю гуманітарних наук. Всі ці науки мають враховувати дані психології, адже і історичні, і соціальні, і політичні процеси здійснюються індивідами та групами.До сучасної психологічної науки входять такі галузі, як:    1. Військова психологія, вікова, генетична, екологічна, космічна ,інженерна, медична, пато, псих.мистецтва тощо.

5. Предмет психології як проблема

Спочатку психологія визначалася як наука про душу. Але відповісти на питання, що таке душа, виявилося не так просто. У різні історичні епохи вчені вкладали різний зміст у це слово. Становлення і розвиток наукових поглядів на сутність психіки завжди були пов'язані з розв'язанням основного питання філософії — співвідношення матерії та свідомості, матеріальної та духовної субстанцій. Саме навколо розв'язання цього питання і виникло два діаметрально протилежні філософські напрями: ідеалістичний та матеріалістичний. Представники ідеалістичної філософії розглядали психіку як дещо первинне, що існує самостійно, незалежно від матерії. Матеріалістичне розуміння психіки виявляється в тому, що психіка розглядалася як явище вторинне, похідне від матерії.

Другий етап в становленні предмету психології – це психологія свідомості. Основне завдання психології полягає тепер в тому, щоб піддати аналізу стану і змісту свідомості. Необхідно було описати властивості свідомості.

Використовувався метод інтроспекції (тобто самоспостереження). Звичайно, таке спостереження позбавлене головної наукової вимоги — об'єктивності. Це призвело до того, що в другому десятилітті XX ст. виник новий напрям психології. Цей напрям одержав назву „біхевіоризм"(від англ. behaviour — «поведінка»).

Отже, спочатку психологія — наука про душу, потім — наука про свідомість без душі, і нарешті — наука про поведінку без свідомості. Таке розуміння предмета психології дуже швидко призвело до наступної кризи. Спостерігаючи за поведінкою, ми дійсно досліджуємо об'єктивні факти, але така об'єктивність оманлива, оскільки за кожним вчинком, поведінковим актом стоять думки, почуття, бажання людини. І неможливо вивчати поведінку, не вивчаючи думки, почуття, прагнення.

Причина криз у розумінні психології полягає в тих філософських методологічних позиціях, на яких ґрунтувалися названі теорії. Так, психологія свідомості розв'язувала основні питання про співвідношення між буттям та свідомістю, між об'єктивним та суб'єктивним з позицій ідеалізму. Біхевіористи вирішували ті самі проблеми з позицій вульгарного матеріалізму. Для них психічне зовсім не відрізнялося від матеріального. Так, неправильні вихідні філософські позиції закривали для психології шляхи до визначення її предмета.

З точки зору діалектичного матеріалізму первинною є матерія; психіка, свідомість — це вторинне, відображення мозком об'єктивної дійсності. У цьому значенні матеріальне (предмети і явища дійсності) та ідеальне (відображення їх у вигляді відчуттів, думок тощо) протилежні один одному.

Таким чином, психологія — це наука, що вивчає факти, закономірності та механізми психіки. На сьогодні, предметом психології є об'єктивні закономірності, прояви і механізми психіки.