- •Співвідношення філософії і психології
- •2. Філософське в психології
- •3. Поняття наукового методу
- •4. Міждисциплінарні зв’язки психології
- •5. Предмет психології як проблема
- •6. Природничий та гуманітарний статус психологічного знання
- •Різноманітність теорій та проблема єдності психологічного знання
- •8. Проблематика філософської антропології в історико-філософській перспективі
- •9. Концепція людини як підґрунтя психологічної теорії
- •10. Сенс буття людини як філософська і психологічна проблема
- •11. Феноменологічна концепція свідомості
- •12. Екзистенціалістська концепція свідомості.
- •13. Концепція свідомості Дж. Серля
- •14.Класичні підходи до розуміння обумовленості психічних явищ.
- •15. Проблема детермінізму в сучасній філософії
- •16. Сучасні наукові Концепції детермінізму и психологія.
- •17.Етика і наука
- •18. Етичні принципи психологічного дослідження
- •19.Проблема маніпуляції психікою
- •20.Філософські концепції суспільства
- •21.Підвалини соціальної психології
- •22. Буття людини в сучасному соціумі: філософські та психологічні аспекти осмислення
- •23.Структуралістська психологія ж. Піаже
- •24. Структураліський психоаналіз ж. Лакана.
- •25. Екзистенційна аналітика Dasein
- •26.Dasein-аналіз л. Бісвангера
- •27.Dasein-аналіз м. Босса.
- •28 Герменевтика: проблема визначення
- •29_Основні різновиди герменевтики
- •30_Герменевтика як методологія гуманітарних наук та психології
- •32_Герменевтичний поворот в філософських дослідженнях
- •Герменевтика в давньому світі………
- •34_Біблійна герменевтика
- •35_Філологічна герменевтика
- •36_Універсальна герменевтика
- •37_Філософська герменевтика
- •38_Критика експериментальної психології
- •39_Описова психологія
- •40. Герменевтика в. Дільтея
- •41. Герменевтика г. Шпета
- •42. Основні ідеї герменевтики г.-ґ. Ґадамера
- •43. Герменевтика естетичного досвіду
- •44. Проблема істини мистецтва.
- •45. Можливості використання герменевтики в психоаналізі.
- •46. Концепція глибинної герменевтики.
- •47. Критика психоаналізу в працях п. Рікера.
- •48. Критика психоаналізу в працях ю. Габермаса.
- •50. Сучасні різновиди герменевтики
- •52. Проблема розуміння в герменевтиці.
25. Екзистенційна аналітика Dasein
Аналіз Dasein стає тією основою, фундаментом, на якому може бути сформульоване головне питання, яке хвилює Хайдеггера. Цю підготовчу роботу філософ і називає фундаментальною онтологією. У свою чергу її головна складова - аналітика Dasein. Аналітика Dasein в "Бутті і часі" включає в себе наступні перші кроки: Dasein - особливе суще. Насамперед, буття цього сущого "завжди моє". Далі, в бутті цього сущого воно саме відноситься до свого буття. "Сутність" цього сущого лежить в його бути. Або інакше - "сутність" Dasein заключена в його екзистенції. Йдеться, за Гайдеггером, про спосіб бути, яке є специфічно саме для Dasein.
Хайдеггер іменує екзистенцією здатність тут-буття, Dasein, особливим чином "встановлюватися" по відношенню до буття - бути відкритим до непотаємності буття. Тим самим Dasein знаходить, згідно Хайдеггеру, переваги перед усяким сущим. Людське суще вирішальним чином визначено екзистенцією (тут перше - онтичне, тобто що відноситься до самого буття, перевага Dasein). Перший крок екзистенціалістської онтології Хайдеггера - констатація "початковості" людського буття як буття-запитування, буття-встановлення, як буття, яке "є я сам". Наступний онтологічний крок, який екзистенціалісти - Хайдеггер та інші - запрошують зробити свого читача полягає в тому, що вводиться поняття і тема буття-в-світі . Адже суть людського буття, дійсно, полягає в тому, що це буття-в-світі, пов'язане з буттям світу. Буття-в-світі "світиться", по Хайдеггеру, через "діяння", а "діяння" розкривається через "турботу". Не слід, пояснює мислитель, плутати турботу як категорію філософії з конкретними "тяготами", "сумом", "життєвими турботами" - у філософії екзистенціалізму йдеться про загальну, "метафізичну" турботі: стурбованості світом, самим буттям. Отже, Dasein здатне не тільки запитувати про буття, але і піклуватися про себе як буття, піклуватися про буття як таке. Ці моменти, дійсно, характеризують буття людини в світі і дуже важливі, особливо сьогодні, коли саме турбота людини і людства про буття, про збереження буття планети, цивілізації, про збереження природного середовища повинна протистояти вирвавшимся з-під контролю деструктивним тенденціям людського життя.
26.Dasein-аналіз л. Бісвангера
Людвіг Бісвангер (1881-1980 рр.) Антропологічна психіатрія + вчення Гайдеггера.
Основні праці: «Вступ до проблеми загальної психології», «Основні форми і пізнання людського існування», «Феноменологічна антропологія», «Спогади про Зиґмунда Фрейда».
Розглядає Dasein-аналіз як метод дослідження психіки хворих. Dasein – це внутрішній світ, «буття-в-світі», фундаментальна категорія людського буття, що проявляється як буття-в, тобто довіра до сущого, з яким ми маємо справу. Ця довіра не пов’язана з пізнанням; навпаки, вона може виявлятися в різних формах знання. Спостерігається редукція буття до внутрішнього світу, де світ – своєрідний горизонт, всередині якого набуває значення все, що людина говорить, робить, думає.
Екзистенційні апріорі (гайдеггерівські екзистенціали) – характеристики, що конституюють людський досвід. Світопроект – індивідуальні окреслення цього досвіду. Слід розрізняти онтичне (те, що стосується сущого) і онтологічне (те, що стосується буття).
Критикували за те, що обмежувався описом онтичних феноменів буття, тоді як основним має бути питання про смисл буття. Відповідав на це тим, що Dasein-аналіз як метод працює з онтичними істинами, а з онтологічними – вчення Гайдеггера.
