18. Етичні принципи психологічного дослідження

Проблема етики психологічних досліджень є актуальною для сучасної психології. Основні «етичні» документи в психології — кодекси професійної етики, в яких систематизовано основні етичні вимоги до діяльності психолога. Кодекси базуються на міжнародних та загальнодержавних актах, постановах, конвенціях, деклараціях, чинному законодавстві та специфічній для окремих галузей і організацій внутрішньо нормативній документації.

Етичні правила психологічних досліджень

Етичний кодекс товариства психологів України (1990 р.)

-Планування психологічних досліджень передбачає дотримання таких умов: визначення об’єкта дослідження; чітке й однозначне формулювання його мети і завдань; встановлення контингенту обстежуваних; прогнозування можливостей використання одержаних результатів. Психолог самостійно вибирає методи роботи, керуючись при цьому вимогами максимальної ефективності та наукової обґрунтованості.

-Психолог забезпечує цілковиту надійність результатів, відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій, запобігає можливим помилкам у діяльності непрофесіоналів.

-Психолог зводить до мінімуму ризик ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експерименті.

-Психолог заздалегідь інформує клієнтів про право відмовитися від участі в дослідженні.

Етичні принципи і правила психологічних досліджень за участю людей

Кодекс професійної етики та практики Американської психологічної асоціації (1992 р.)

-При проведенні дослідження психолог поважає почуття гідності та оберігає добробут учасників дослідження.

-При плануванні дослідження дослідник несе відповідальність за ретельну перевірку його етичності.

-Дослідник та учасники на початку роботи досягають прямої і однозначної домовленості, в якій зазначаються обов’язки і відповідальність сторін.

-Дослідник поважає право кожної людини відмовитись від участі у дослідженні або вийти з нього в будь-який час.

-Дослідник вживає заходів щодо захисту учасника від будь-якого фізичного чи психологічного дискомфорту, незручностей або загроз, які можуть мати місце в дослідницьких процедурах.

-Дослідник надає учаснику інформацію про характер дослідження і намагається усунути усі можливі непорозуміння.

-Якщо дослідницькі процедури приводять до небажаних наслідків для конкретного досліджуваного, дослідник бере на себе обов’язки встановити та усунути або виправити ці наслідки, в тому числі і довготривалі.

-Інформація про учасників, що отримана під час дослідження, є конфіденційною.

Оскільки психологи в своїх дослідженнях використовують живих випробовуваних, їм слід бути чуйними до етичних проблем, які можуть виникати при проведенні своїх експериментів. Відповідно, Американської психологічної асоціацією (АПА) і аналогічними організаціями в Канаді та Великобританії були вироблені основні інструкції щодо поводження з випробуваними - як з людьми, так і з тваринами (Американська психологічна асоціація, 1990). У Сполучених Штатах федеральне законодавство вимагає від будь-якої організації, що проводить дослідження на гроші федерального бюджету, щоб усередині її існував внутрішній наглядова рада, контролюючий пропоновані дослідження та гарантує, що з усіма піддослідними буде належне звернення. Перший принцип етичного поводження з людьми-піддослідними - це мінімізація ризику. У федеральних інструкціях вказано, що в більшості випадків передбачуваний ризик при веденні дослідження не повинен перевищувати ризик, пов'язаний із звичайною повсякденним життям. Очевидно, що людині не повинен бути заподіяна фізична шкода або травма, але не завжди можна однозначно вирішити, якої величини психологічний стрес є етично виправданим у тому чи іншому дослідницькому проекті. Звичайно, у звичайному житті люди часто поводяться неважливо, брешуть і доставляють занепокоєння іншим. За яких умов для дослідника буде етично виправданим робити те ж саме з випробуваним з метою виконання дослідницького проекту? Це саме ті питання, які наглядова рада повинна розглядати в кожному окремому випадку. Другий принцип етичного поводження з піддослідними-людьми вимагає їх інформованої згоди. Випробовувані повинні брати участь у дослідженні добровільно і повинні мати право відмовитися від нього в будь-який момент за своїм бажанням і без всяких штрафів.

Їх також зобов'язані попереджати заздалегідь про всі особливості дослідження, які ймовірно можуть вплинути на їх бажання співпрацювати. Як і принцип мінімального ризику, вимога інформованої згоди не завжди легко реалізувати. Зокрема, це вимога іноді суперечить іншому загальноприйнятому вимогу до проведення дослідження: щоб випробуваний не знав, які гіпотези в цьому дослідженні перевіряються. Якщо планується порівняти заучування одними піддослідними знайомих слів, а іншими - незнайомих слів, то ніяких етичних проблем не виникне, якщо просто сказати випробуваним заздалегідь, що вони будуть заучувати списки слів: їм не потрібно знати, чим відрізняються слова в різних піддослідних. Чи не буде серйозних етичних проблем, навіть якщо піддослідним влаштовувати раптову перевірку на знання слів, тестування яких вони не очікували. Але що, якщо досліднику треба порівняти заучування слів піддослідними, налаштованими нейтрально, з заучування слів піддослідними, які перебувають в стані гніву або замішання? Ясно, що це дослідження не дасть достовірних висновків, якщо піддослідним доведеться сказати заздалегідь, що їх будуть навмисно злити (шляхом грубого обігу) або навмисно приводити в замішання (змушуючи повірити, що вони випадково зламали небудь прилад). З цього приводу в інструкціях вказано, що такі дослідження проводити можна, але випробовуваних слід вивести з невідання якомога швидше після їх участі. При цьому слід пояснити їм, чому їх треба було тримати в невіданні або обманювати, і, крім цього, слід усунути їх залишковий гнів або замішання, так щоб їх гідність не постраждало, а оцінка проведеного дослідження підвищилася. Наглядова рада повинна бути переконаний, що процедура виведення досліджуваних з дослідження відповідає цим вимогам.Третій етичний принцип досліджень - це право випробовуваних на конфіденційність. Інформацію про людину, отриману в процесі дослідження, слід вважати конфіденційною і виключити доступ до неї інших осіб без його згоди. Зазвичай з цією метою проводять відділення імен досліджуваних та іншої інформації, що дозволяє їх ідентифікувати, від отриманих даних. У цьому випадку ідентифікація даних ведеться по буквеному або цифровому коду. Таким чином, тільки експериментатор має доступ до результатів випробуваного. Приблизно в 7-8% всіх психологічних експериментів використовуються тварини (в основному гризуни і птиці), і в дуже небагатьох з них тварини піддаються болючим або заподіює шкоду процедурам. Проте в останні роки спостерігається підвищений інтерес і суперечки з приводу використання тварин у наукових дослідженнях, їх утримання та поводження з ними; інструкції як федеральної влади, так і АПА вимагають, щоб всі болючі або завдають тварині шкоду процедури були повністю виправдані тим знанням, яке виходить в результаті такого дослідження. Є також спеціальні правила, що регламентують умови життя лабораторних тварин та процедури по догляду за ними. Крім конкретних інструкцій діє загальний етичний принцип, що говорить, що учасників психологічних досліджень слід вважати повноцінними партнерами таких. Більшість досліджень, розглянутих у цій книзі, проводилися до того, як були вироблені інструкції з етики, і сьогодні не були б дозволені більшістю наглядових рад.