21. Основна характеристика фахівця на стадії професійного становлення – адепт:

А) етап вибору професії;

Б) людина стала на шлях прихильності до професії, вона освоює її (навчається);

В) звикання молодого фахівця до роботи;

Г) працівник відрізняється якимись спеціальними якостями, уміннями чи універсалізмом, широким орієнтуванням у професійній сфері, він знайшов свій стиль діяльності, має підстави вважати себе незамінним працівником.

22. Основна характеристика фахівця на стадії професійного становлення – оптант:

А)етап вибору професії;

Б)людина стала на шлях прихильності до професії, вона освоює її (навчається);

В )звикання молодого фахівця до роботи;

Г )працівник відрізняється якимись спеціальними якостями, уміннями чи універсалізмом, широким орієнтуванням у професійній сфері, він знайшов свій стиль діяльності, має підстави вважати себе незамінним працівником.

23. Вірно чи не вірно: Згідно Супера д., професійний шлях людини складається з трьох характерних етапів, основним змістом яких є формування і розвиток професійної я-концепції особистості.

Так,  згідно  Суперу  Д.,  професійний  шлях  людини  складається  з  5 характерних  етапів,  основним  змістом  яких  є  формування  і  розвиток професійної Я-концепції особистості. Перший  етап  –  етап  росту  (від  народження  до  14  років),  коли  тільки  починає  розвиватися  Я  –  концепція.  Другий  етап  - етап  дослідження  (від  15  до  24  років),  на  якому  молоді  люди  визначаються  у  своїх  потребах,  інтересах,  здібностях  і  можливостях.  Третій  етап зміцнення  кар’єри  (від  25  до  44  років).  У  цей  період людина  починає  свою  реальну  професійну  діяльність,  у  перші  роки  якої адаптується  до  неї,  змінюючи  місце  роботи  чи  спеціальність  (якщо  це  необхідно).  Четвертий етап  етап збереження досягнутого (від 45 до; 64 років), коли основною  задачею  особистості  є  збереження  за  собою  того  положення  на виробництві чи службі, якого фахівець досяг на попередньому етапі.  П’ятий  етап    етап  професійною  спаду  (після  65  років).

24. Згідно Супера д., другим етапом професійного шляху людини є:

А) етап дослідження, самоаналізу, професійний вибір.

Б )етап росту;

В) етап зміцнення кар’єри;

Г) етап збереження досягнутого.

25. Ганс Сельє виділяє наступні фази реагування на професійне становлення:

А) тривоги;Б) резистентності (протидії);

В) виснаження;

Г) росту.

Сельє Г. виділяє три фази реагування на професійне становлення: тривоги, резистентності (протидії) і виснаження. На стадії тривоги - відбувається процес адаптації організму до стресора. На другій стадії - фаза опору - ознаки реакції тривоги практично зникають, працездатність організму різко зростає, він працює з найбільшою ефективністю. Але тривалість періоду опору залежить від вродженої пристосовності організму і від сили стресора. Після тривалої дії стресора, до якого організм пристосувався, поступово виснажуються запаси адаптаційної енергії, настає третя фаза - фаза виснаження. Знову з'являються ознаки тривоги, але тепер вони необоротні.

26. Вірно чи не вірно: Першим етапом професійного становлення педагога вищої школи є етап професійної адаптації. Вірно.

Першим етапом професійного становлення педагога вищої школи є етап професійної адаптації.

27. Негативними наслідками професійно-педагогічної діяльності є:

А) професійне згорання;

Б) професійні деструкції;

В)професійний егоцентризм;

Г)професійне самозбереження.

28. Конструктивний вихід із педагогічної професійної кризи передбачає:

А )підвищення професійної кваліфікації;

Б) зміни професійного статусу;

В) зміну місця роботи;

Г )перекваліфікація.

Конструктивний вихід із кризи передбачає підвищення професійної кваліфікації, зміни професійного статусу, зміну місця роботи чи перекваліфікацію.

29. Криза професійної розчарованості (І. Вачков) може відбуватися у педагога вищої школи у наступних формах:

А 0розчарування у власному професійному «Я»;

Б) розчарування у навчальному закладі, в якому працює;

В) розчарування у можливостях студентів;

Г )розчарування у дисциплінах, які викладає.

«Криза професійної розчарованості» (І.В. Вачков), яка може відбуватися у педагога вищої школи у декількох формах:

•    як розчарування у навчальному закладі, в якому працюєвикладач;

•    як розчарування у дисциплінах, які викладає;

•    як розчарування у сфері власних наукових досліджень;

•    як розчарування у можливостях студентів;

•    як розчарування у перспективах власної професійної діяльності та професії взагалі.