7. Прогностично-методична функція контролю знань, умінь і навичок студентів полягає у:

А) вихованні волі, характеру, дисципліни;

Б)формуванні навичок систематичної самостійної праці;

В) виявленні знань, умінь і навичок, а також існуючих в них прогалин;

Г )отриманні досить точних даних для оцінки праці викладачів і студентів, результатів запровадження методик викладання, шляхів подальшого вдосконалення навчання.

Прогностично-методична (адміністративна) функція – фіксування кінцевої чи поточної оцінки, прийняття адміністративних рішень з урахуванням отриманих результатів та вдосконалення навчального процесу. прогностично-методичну, яка стосується як викладача (який отримує досить точну інформацію щодо ефективності своєї діяльності), так і студентів, оскільки вибір оптимальної методики викладання, вдосконалення методів навчання, може суттєво вплинути на кінцевий результат - якість професійної підготовки випускника ВНЗ.

8. Поточний контроль знань студентів – це:

А) попередня перевірка;

Б) збереження оперативного зворотного зв’язку;

В)залік;

Г) іспит.

Пото́чний контро́ль здійснюється під час проведення аудиторних занять і має за мету перевірку засвоєння студентами кредитних модулів навчальної дисципліни.

9. Освітньо-кваліфікаційні рівні:

А)бакалавр;

Б) студент;

В) магістр;

Г) викладач.

10. Наукові ступені:

А )доцент;

Б) кандидат наук;

В) доктор наук;

Г) професор.

Україна після розпаду СРСР успадкувала радянську систему наукових ступенів кандидата та доктора наук

11.Вчені звання:

А)кандидат наук;

Б) професор;

В) доцент;

Г) доктор наук.

Вченими званнями в Україні є: Доцент Старший науковий співробітник Професор

12. Новоутворення студентського віку:

А) професійна ідентичність;

Б) професійна рефлексія;

В) професійне мислення;

Г) готовність до професійної діяльності.

У процесі навчально-професійної діяльності виникають такі новоутворення студентського віку як професійна ідентичність, професійна рефлексія, професійне мислення, готовність до професійної діяльності.

13. Вірно чи не вірно: серед суперечностей студентського віку особливу роль має криза ідентичності. Вірно

Серед суперечностей студентського віку особливо важливу роль має криза ідентичності, пов’язана з системою «Я»

14. Початкові стадії професійного розвитку особистості (за Клімовим):

А )оптант;

Б) адепт;

В)авторитет;

Г) адаптант.

1)     оптант (фаза оптанта, оптації) – етап вибору професії;

2)     адепт (фаза адепта) – на цьому етапі людина уже стала на шлях прихильності до професії, вона освоює її (навчання в спеціалізованому навчальному закладі: вузі, училищі і т.д.);

3)     адаптант (фаза адаптації, “звикання” молодого фахівця до роботи);

4)     інтернал (фаза інтернала) – на цьому етапі особистість є вже досвідченим працівником, який може самостійно й успішно справлятися з основними професійними функціями;

5)     майстер (фаза майстерності) – працівник відрізняється якимись спеціальними якостями, уміннями, чи універсалізмом, широким орієнтуванням у професійній області, чи тим і іншим. Він знайшов свій індивідуальний, неповторний стиль діяльності, його результати стабільно гарні, він має підстави вважати себе незамінним працівником.

6)     авторитет (фаза авторитету) – на цьому етапі фахівець – майстер своєї справи, широко відомий у своєму колі чи за його межами (у галузі, на міжгалузевому рівні, у країні). Професійно-виробничі завдання він вирішує успішно за рахунок великого досвіду, умілості, уміння організувати свою роботу, оточити себе помічниками.

7)     наставник (фаза наставництва). Фахівець є авторитетним майстром, він передає досвід молодим, стежить за їх ростом; його життя наповнене осмисленою професійною перспективою.