Практична частина

Дидактична задача етапу

Зміст діяльності вчителя

Умови одержання бажаних результатів

Показники виконання дидактичної задачі

1-й етап. Організація початку уроку

Підготувати учнів до

роботи на

уроці

Привітання, визначення відсутніх; перевірка готовності класу до уроку: готовність наочного приладдя, дошки, наявність крейди, дидактичного матеріалу тощо;

Психологічний настрій дітей на роботу; виголошення плану заняття.

Вимогливість, зібраність, доброзичливість, чіткість, лаконічність, вольова спрямованість педагога та організованість школярів.

Короткочасність організаційного моменту, швидке включення всіх учнів у діловий ритм; повна готовність класу та обладнання до уроку.

2-й етап. Перевірка домашнього завдання

Визначити правильність та усвідомленість виконання ДЗ всіма або більшістю учнів.

Ліквідувати виявлені недоліки.

Виявлення рівня засвоєння матеріалу, заданого додому.

Визначення типових помилок та причин їх появлення.

Організація роботи, спрямованої на їх виправлення.

Цільова спрямованість перевірки, її оперативність, розмаїття методів та прийомів, розвиваючий характер перевірки

Усвідомлення учнями рівня засвоєння матеріалу; їх бажання та уміння поповнити виявлені нестатки.

3-й етап. Підготовка до активної навчально-пізнавальної діяльності на основному етапі уроку

Актуалізувати опорні знання та способи діяльності.

Постановка проблемних та репродуктивних питань з метою створення інформаційного поля, спираючись на яке можна найбільш ефективно подати новий матеріал.

Системне бачення вчителем матеріалу, що вивчається.

Уміння подати його в логічній послідовності та зацікавити дітей наступною роботою.

Швидке, чітке, змістовне реагування дітей на запропоновані питання.

Бачення ними незавершеності наявних знань, умінь та навичок.

4-й етап. Постановка мети заняття перед учнями

Націлити дітей

на наступну навчально-пізнавальну діяльність.

Декомпозиція загальної цілі на конкретні завдання. Подача їх учням у доступній формі.

Зрозумілість, конструктивність, реальність досягнення поставленої мети.

Бачення учнями кінцевого результату своєї діяльності. Розуміння його значення в процесі вивчення теми.

5-й етап. Засвоєння нових знань

Організувати засвоєння нової інформації.

Повідомлення вчителем нового матеріалу,

сприйняття його учнями.

Образність та системність викладення,

уміння перетворити образи на сигнали,

багаторазове повторення головного.

Усвідомлене сприйняття та запам’ятовування інформації учнями.

Володіння ключовими поняттями теми, бачення зв’язків між ними.

6-й етап. Первинна перевірка розуміння отриманих знань

Перевірити повноту та усвідомленість одержаних знань.

Постановка питань, відповіді на які потребують усвідомленого володіння знаннями.

Виявлення нестатків у засвоєнні матеріалу. Спрямування школярів на їх поповнення.

Розумова активність учнів. Залучення класу до оцінки відповідей школярів.

Розуміння головного змісту матеріалу, що засвоюється.

Уміння відповідати на ключові питання.

Змістовні доповнення до відповідей.

7-й етап. Закріплення знань. Формування способів діяльності за зразком.

Застосувати одержані знання на практиці.

Організація діяльності по відтворенню та корекції одержаних знань, формуванню умінь та навичок.

Багаторазовий повтор діяльності в однакових або різних умовах.

Уміння відтворювати одержані знання, застосовувати їх для пояснення явищ, використовувати для вирішення задач.

Усунення недоліків у знаннях та уміннях.

8-й етап. Творче застосування та одержання знань і способів діяльності

Навчити

виходити за межі вже вивченого, відомого.

Постановка проблемних питань, підштовхування до вірного рішення (або відведення від нього).

Створення атмосфери колективного пошуку. Стимулювання самостійності рішень. Подолання страху невірної відповіді.

Застосування старих знань в новій ситуації та навпаки.

Бачення проблемної ситуації.

Уміння ставити питання, знаходити нестандартні рішення, виборювати свою точку зору.

Уміння вести полеміку.

9-й етап. Узагальнення та систематизація знань та способів діяльності

Інтегрувати одержані знання та уміння.

Включити їх до між курсових та внутрішньо

предметних систем.

Постановка питань, вирішення проблемних завдань, спрямованих на систематизацію знань та умінь.

Колективний характер пізнавальної діяльності. Активність учнів.

Уміння виділяти головне, бачити зв’язок між його частинами.

Цілісне бачення проблеми. Уміння в загальному бачити часткове, а в частковому – загальне.

10-й етап. Підсумки уроку. Контроль результаті навчання

Підбити підсумки навчання на уроці на змістовному (що засвоїли) та технологічному (як цього досягли) рівнях. Перевірити повноту, дійовість, міцність та усвідомленість засвоєних знань та умінь

Постановка додаткових питань, використання нестандартних ситуацій в застосуванні знань, що перевіряються

та умінь.

Врахування реальних можливостей дітей та їх співвіднесення з бажаним результатом.

Участь школярів в оцінюванні всіх і кожного на уроці.

Конкретність пропозицій, спрямованих на поповнення виявлених нестатків.

Підтримання інтересу до предмету, бачення перспективи навчання.

Виявлення позитивного та негативного в процесі та результатах навчальної діяльності.

Мотивована оцінка кращих відповідей.

Визначення заходів для наступної роботи з утрудненнями.

11-й етап. Інформація про домашнє завдання

Забезпечити подальше засвоєння матеріалу, що вивчається.

Перевести знання з короткострокової пам’яті в довгострокову

Методичні поради до виконання домашнього завдання.

Акцентування уваги на найбільш складних його моментах.

Лаконічність, чіткість, конструктивність інструктажу.

Диференційованість домашнього завдання. Уміння зацікавити дітей вирішенням найбільш складних завдань.

Зрозумілість наступної роботи.

Запис Д/З на дошці та в щоденниках.

Успішність виконання домашньої роботи перевіряється на наступному уроці..