Література:

1. Берман Г. Дж. Вера и закон: примирение права и религии: Пер. с англ. – М.: Ad Margines, 1999. – 431 с.

2. Бехруз х. Сравнительное правоведение. – о. : Фенікс; м. : ТрансЛит, 2008. – 504 с.

3. Голяк л.В., Мацко а.С., Тюріна о.В. Порівняльне правознавство. – к.: мауп, 2004. – 200 с.

4. Дмитрієв а.І., Шепель а.О. Порівняльне правознавство / відп. Редактор в.Н. Денисов. – к. : Юстиніан, 2003. – 184 с.

5. Коран: Пер. с араб. И. Ю. Крачковского. - М.: СП ИКПА, 1990.-512с.

6. Крашенинникова Н. А. Индусское право: история и современность. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 192 с.

7. Кудрявцев М. К. Кастовая система в Индии. – М.: Наука, 1992. – 262 с.

8. Лубський В., Борис В. Мусульманське право. – К.: Вілбор, 1997. – 256 с.

9. Мусульманское право (структура и основные институты) / Отв. ред. Л. Р. Сюкияйнен. – М.: ИГПАН, 1984. – 145 с.

10. Порівняльне правознавство / за ред. В.Д. Ткаченка. – х. : Право, 2003. – 274 с.

11. Шарль Р. Мусульманское право: Пер. с франц. – М.: Изд-во иностр. лит., 1959. – 142 с.

Тема 8. Характеристика правових систем традиційного типу

1. Загальна характеристика правових систем традиційного типу.

2. Правові системи країн Далекого Сходу:

2.1. Правова система Китаю;

2.2. Правова система Японії.

3. Правові системи держав Африки.

Методичні рекомендації:

Традиційна правова сім’я поділяється на два підтипи правових систем – держав Далекого Сходу і країн Африки. До далекосхідної підсистеми належать насамперед правові системи Китаю і Японії, а також деяких інших країн, що розвивалися під їх впливом, – Монголії, Кореї, Малайзії, Індонезії, Бірми. До другої підсистеми належать понад 40 держав, розташованих на африканському континенті, і Мадагаскар. У першому питанні необхідно зупинитися на характерних рисах правових систем традиційного типу.

Друге питання складається з двох частин: правова система Китаю та правова система Японії. Правова система Китаю – одна з найстаріших у світі. Держава і право виникли в Китаї у II тисячолітті до н. е. і протягом тривалого періоду розвивалися під сильним впливом філософських вчень даосизму, конфуціанства й легізму. Правова система Японії формувалася протягом багатьох століть, її зародження сягає 250 року до н. е., коли на японських островах діяло неписане право, яке ще не відокремлювалося від традиційних релігійних поглядів синтоїзму. Студент має розкрити еволюцію кожної з цих систем та визначити їх джерела права.

Дослідження африканського права має для порівняльного правознавства особливе значення, оскільки воно спирається на вивчення матеріалу подвійного характеру – законодавчого, писаного права сучасних культурних народів з правовими пам’ятками давніх цивілізацій і звичаєво-правового, взятого з юридичної етнографії. В останньому питанні слід зупинитися на характеристиці основних ознак правових систем держав Африки та основних етапах їх розвитку.

Література: