Література:

1. Бехруз Х. Сравнительное правоведение. – О. : Фенікс; М. : ТрансЛит, 2008. – 504 с.

2. Голяк Л.В., Мацко А.С., Тюріна О.В. Порівняльне правознавство. – К.: МАУП, 2004. – 200 с.

3. Дмитрієв А.І., Шепель А.О. Порівняльне правознавство / відп. редактор В.Н. Денисов. – К. : Юстиніан, 2003. – 184 с.

4. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти). – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.

5. Оборотов Ю. М. Традиції та оновлення у правовій сфері: питання теорії (від пізнання до розуміння права). – Одесса: Юрид. Літ., 2002.-278с.

6. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.

7. Порівняльне правознавство / за ред. В.Д. Ткаченка. – Х. : Право, 2003. – 274 с.

8. Порівняльне правознавство : підручник / за заг. ред. О.В. Петришина. – Х.: Право, 2011. – 272 с.

9. Савчин М.В. Порівняльне правознавство: Загальна частина. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 288 с.

10. Скакун О.Ф. Общее сравнительное правоведение: Основные типы (семьи) правовых систем мира. – К. : Ін Юре, 2008. – 464 с.

Змістовий модуль іі. Характеристика окремих правових сімей та сучасних тенденцій зближення національних правових систем

Тема 5. Характеристика романо-германської правової сім’ї

1. Поняття, характеристика, особливості романо-германської правової сім’ї.

2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї.

3. Система джерел романо-германської правової сім’ї.

4. Виділення романської та германської груп правових систем у структурі романо-германської сім’ї права, їх характеристика.

5. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом та вплив канонічного права.

Методичні рекомендації:

Сьогодні романо-германська правова сім’я вважається найпоширенішою. Загальновизнаним центром романо-германської правової сім’ї є континентальна Європа. За останні століття спостерігається активне поширення цієї правової сім’ї за межі континентальної Європи. У першому питанні студент має розкрити поняття та особливості романо-германської правової сім`ї, зупинитися на шляхах її поширення.

У розвитку романо-германської правової сім’ї виділяють три основні етапи. Перший етап – це період звичаєвого права (V–XI ст.). Другий етап – етап формування романо-германської правової сім’ї (XII–XVIII ст.). Третій етап розвитку романо-германської правової сім’ї – період законодавчого права (XIX ст. – до сьогодення). У другому питанні слід дати детальну характеристику кожного з етапів розвитку романо-германська правова сім’ї. При цьому потрібно зупинитися й на напрямках впливу європейських університетів на розвиток романо-германського права. Університети допомогли установити транснаціональний характер правознавства на Заході, право набуло транснаціо­нальної термінології та методу, піднесли аналіз права на рівень науки шляхом концептуалізації правових інститутів і систематизації права як єдиного зводу знань, створили клас професійних юристів.

У третьому питанні студент повинен детально зупинитися на основних джерелах права та розкрити їх класифікації за різними ознаками. Для всіх правових систем романо-германської сім’ї загальними є такі джерела права: нормативно-правові акти; правові звичаї; міжнародні договори; загальні принципи права; правова доктрина; судова практика (судові прецеденти). У четвертому питанні необхідно показати відмінності романської та германської груп правових систем у структурі романо-германської сім’ї права. В останньому питанні слід розкрити вплив римського та канонічного права на розвиток романо-германської правової системи.