ТЕМи і зміст семінарських занять

З ДИСЦИПЛІНИ

«ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО»

Змістовий модуль I.

ТЕОРЕТИКО- МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОРІВНЯЛЬНОГО

ПРАВОЗНАВСТВА

Тема 1. Загальна характеристика порівняльного правознавства

1. Порівняльне правознавство як метод, наука та навчальна дисципліна.

2. Виникнення та становлення порівняльного правознавства.

3. Предмет та метод порівняльного правознавства. Структура порівняльного правознавства.

4. Об’єкти порівняльного правознавства.

5. Функції порівняльного правознавства.

Методичні рекомендації:

З початку XX ст. в юридичній науці точаться суперечки про природу порівняльного правознавства. Існують два основні протилежні підходи до визначення поняття «порівняльне правознавство». У першому питанні студент має розкрити ці підходи та дати їм характеристику.

У другому питанні слід зупинитися на історії виникнення і розвитку порівняльного правознавства. У юридичній науці існує два варіанти відповіді на питання, з яких часів бере свій початок порівняльне правознавство. Прихильники першого варіанта наполягають на давньому походженні порівняльного правознавства. Другого варіанта – час виникнення порівняльного правознавства вважають другу половину XIX ст., іноді називаючи конкретно 1869 р. – час заснування французького Товариства порівняльного законодавства, або навіть 1900 р., коли проводився І Міжнародний конгрес порівняльного права.

У третьому та четвертому питаннях студент має розкрити предмет у вузькому та широкому значеннях та охарактеризувати об’єкти порівняльного правознавства (правова дійсність, правова сім’я, правові системи окремих держав, національне законодавство тощо). В останньому питанні семінарського заняття потрібно детально зупинитися на пізнавальній, евристичній, методологічній функціях та функціях наукового передбачення і допомоги практиці.

Література:

1. Бехруз Х. Сравнительное правоведение. – О. : Фенікс; М. : ТрансЛит, 2008. – 504 с.

2. Голяк Л.В., Мацко А.С., Тюріна О.В. Порівняльне правознавство. – К.: МАУП, 2004. – 200 с.

3. Дмитрієв А.І., Шепель А.О. Порівняльне правознавство / відп. редактор В.Н. Денисов. – К. : Юстиніан, 2003. – 184 с.

4. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоре­тичні аспекти). – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.

5. Оборотов Ю. М. Традиції та оновлення у правовій сфері: питання теорії (від пізнання до розуміння права). – Одесса: Юрид. Літ., 2002.-278с.

6. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.

7. Порівняльне правознавство / за ред. В.Д. Ткаченка. – Х. : Право, 2003. – 274 с.

8. Порівняльне правознавство : підручник / за заг. ред. О.В. Петришина. – Х.: Право, 2011. – 272 с.

9. Савчин М.В. Порівняльне правознавство: Загальна частина. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 288 с.

10. Скакун О.Ф. Общее сравнительное правоведение: Основные типы (семьи) правовых систем мира. – К. : Ін Юре, 2008. – 464 с.

Тема 2. Методологія порівняльного правознавства

1. Поняття методології та її структура.

2. Характеристика підходів до методології порівняльного правознавства (цивілізаційний, герменевтичний, аксіологічний, антропологічний).

3. Зміст порівняльно-правового методу.

4. Характеристика інших методів наукового пізнання, що застосовуються юридичною компаративістикою (функціональний метод, метод державно-правової ідентифікації, синтетичні та логічні методи).