Сутність, задачі та функції кадрової безпеки

економічна сфера

1.

розкрадання майна (привласнення, розтрати)

• фізична охорона об’єктів з використанням сучасних технічних засобів, вогнепальної зброї і спецзасобів;

• складання плану розміщення та обліку приміщень, в яких після відповідної атестації дозволено постійне або тимчасове зберігання носіїв комерційної таємниці;

• організація охорони підприємства, спец приміщень, сховищ, введення пропускного та внутрішнього режиму (розмежування доступу в приміщення);

• виокремлення приміщень де зберігають товарно-матеріальні цінності (гроші) та здійснення через керівництво відповідних підрозділів засобів з підвищення надійності їх фізичного захисту;

• розробка, введення в дію та підтримка на території що охороняється внутрішньо пропускного та об’єктового режиму (порядок, час пропуску робітників, відвідувачів на території підприємства; порядок ввезення (вивезення) або внесення (винесення) матеріальних цінностей, готової продукції, матеріалів);

• розробка документів, що регламентує адміністративну-правову основу діяльності з охорони майнових цінностей;

• встановлення та дієве функціонування сучасних теле-, відео-, фото систем, що організовані в блоки (електронного) захисту.

2.

хабарництво

• проведення роз’яснювальної роботи серед персоналу та ознайомлення їх з відповідальністю за вчинення ними корупційних дій, одержання хабарів, поборів;

• створення умов та вживання дій щодо викорінення таких негативних явищ, як побори, здирництво, хабарництво серед персоналу при виконанні ними їх посадових обов’язків;

• персональна відповідальність за недопущення корупційних проявів, поборів, здирництва, хабарництва керівництва та менеджерів вищих ланок;

• забезпечення контролю за дотримання законодавчих та нормативних документів щодо посадових зловживань, правопорушень і хабарництва серед персоналу;

• проведення розширених засідань за участю всього штату працівників із залученням органів місцевого самоврядування з порядком денним „Територія вільна від хабарництва і корупції”;

• проведення анонімного анкетування працівників, контрагентів, споживачів, партнерів щодо можливих фактів здирництва та хабарництва;

• забезпечення функціонування „телефону довіри”, „стендів довіри” тощо;

• проведення заходів спільно з державними органами, такими як регіональні управління Служби безпеки України, Державної податкової інспекції, Контрольно-ревізійної служби, місцевих органів влади і самоврядування, та інших органів з метою запобігання хабарництву.

3.

фінансові махінації

• систематичне проведення аудиту, фінансової звітності та контрольно-ревізійних заходів з виявлення фінансових махінацій;

• забезпечення прозорості фінансової звітності підприємства;

• формування списку осіб, уповноважених керівництвом класифікувати інформацію та об’єкти, що містять дані, які становлять комерційну таємницю;

• оптимальне обмеження кількості осіб, що мають доступ до комерційної таємниці;

• організація взаємодії з державними органами влади, що мають повноваження з контролю видів діяльності господарюючого суб’єкта;

• підвищення якості перевірки кандидатів для приймання на роботу.

інформаційна сфера

1.

несанкціоноване вилучення інформації

• використання засобів ідентифікації та аутентифікації користувачів;

• використання засобів шифрування інформації, що зберігається на комп’ютерах та передається по мережах;

• проведення обстеження підприємства на предмет виявлення реальних загроз несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації;

• розробка політики безпеки, організаційно-розпорядчих документів і заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки системи відповідно до вимог по захищеності технічних і програмних засобів від витоку конфіденційної інформації;

• проектування системи інформаційної безпеки;

• створення прототипу системи інформаційної безпеки;

• розробка зразка системи інформаційної безпеки;

• захист інформаційних потоків між різними офісами компанії (шифрування інформації проводиться тільки на виході у зовнішню мережу).

2.

збір та передача інформації третій, зацікавленій стороні (промисловий шпіонаж, корпоративна розвідка)

• використання міжмережевих екранів, віртуальних приватних мереж, засобів контентної фільтрації, інструментів перевірки цілісності вмісту дисків, засобів антивірусного захисту та систем виявлення вразливостей мереж і аналізаторів мережевих атак;

• протидія технічними засобам промислового шпигунства (економічній розвідці фізичних та юридичних осіб);

• впровадження системи інформаційної безпеки в діючу структуру підприємства;

• захищений доступ віддалених користувачів мережі до інформаційних ресурсів компанії, як правило, здійснюваний через Інтернет;

• захист інформаційних потоків між окремими додатками всередині корпоративних мереж (цей аспект дуже важливий, оскільки більшість атак здійснюється з внутрішніх мереж);

• використання фільтрів спаму, що зменшують невиробничі затрати праці.

3.

втрати, викривлення інформації в інтересах зловмисника

• організація спеціальних акцій, спрямованих на створення сприятливої атмосфери і нормалізації функціонування;

• взаємозв’язок із засобами масової інформації;

• попередження незаконного збору інформації з боку державних контролюючих органів та інших зацікавлених осіб.

4.

розголошення інформації, що тягне за собою шкоду інтересам підприємства

• організація режимів конфіденційного діловодства;

• формування безпеки проведення ділових нарад і переговорів;

• проведення зберігання, обліку і знищення носіїв конфіденційної інформації;

• виявлення каналів можливого витоку інформації, їх нейтралізація;

• профілактична робота і проведення службових розслідувань;

• визначення режимних заходів прийому представників інших фірм, відряджених осіб, представників контролюючих органів влади;

• визначення переліку інформації, що не підлягає розголошенню (що не входить до комерційної таємниці) стороннім особам.

соціальна сфера

1.

саботаж

• підготовка персоналу к діям в екстремальних ситуаціях (вироблення навичок оцінки інформації,відповідних норм поведінки та прийняття рішень);

• навчання персоналу та членів їх сімей, виявлення ознак, що вказують на підготовку протизаконних дій;

• запобігання навмисним зривам роботи чи певного заходу шляхом прямої відмови від нього;

• систематичні тренінги та семінари, на яких до персоналу доводиться інформація про загрози;

• інформаційній безпеці та сутності саботажу;

• використання принципу мінімальних привілей та чіткого розподілення функцій;

• ефективне управління паролями та обліковими записами;

• забезпечення корпоративної політики або її підсилення;

• розробка ефективної системи мотивації.

2.

навмисне спричинення шкоди майну підприємства, шкідництво

• виявлення ділянок, вразливих у вибухово-пожежному відношенні, що може нанести значну шкоду підприємству та вироблення заходів з нейтралізації загроз;

• правове навчання персоналу: норми необхідного захисту;

• використання при прийомі на роботу тестування на професійну придатність та психологічне тестування, збір відомостей у керівника з попереднього місця відкликань та рекомендацій, перевірка на поліграфі;

• перевірка відповідності кваліфікації працівників вимогам до них.