Оцінка розробленої інвестиційної стратегії

Оцінка здійснюється на основі наступних критеріїв:

■узгодженість інвестиційної стратегії з загальною стратегією економічного розвитку підприємства та цілей, етапів і термінів її реалізації;

■внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії передбачає узгодження цілей, напрямів та послідовності здійснення окремих напрямів інвестиційної політики;

■узгодженість інвестиційної стратегії з зовнішнім середовищем. Вивчаються і враховуються прогнози економічного розвитку країни в цілому та інвестиційного клімату зокрема;

■реалізованість інвестиційної стратегії з урахуванням наявних ресурсів передбачає відповідність напрямів інвестиційної діяльності можливостям формування не тільки фінансових ресурсів, але і кадрового забезпечення, стану основних фондів, можливостям використання сировинних ресурсів. В окремих випадках досліджується можливість додаткового залучення необхідних фінансових, технологічних, сировинних

іінших ресурсів;

■прийнятність рівня інвестиційних ризиків оцінюється в зв'язку з загальною стратегією розвитку підприємства;

■результативність інвестиційної стратегії включає оцінку не тільки попередніх показників ефективності здійснення інвестиційних проектів, але і дослідження їх впливу на загальні показники діяльності підприємства як у сфері виробництва, так і в соціальній сфері.

Перегляд стратегії у залежності від зміни зовнішніх умов стану підприємства

Інвестиційна стратегія відображає специфіку підприємства і його переваги, а також можливості, що виникають в результаті змін в економіці, тому необхідний постійний моніторинг за станом здійснення окремих напрямів інвестиційної політики та приведення її у відповідність з постійно мінливими внутрішніми і зовнішніми умовами діяльності.

3.3. Оцінка розробленої інвестиційної стратегії

підприємства.

Оцінка результативності інвестиційної стратегії, що розроблена підприємством, здійснюється за такими параметрами:

1.Узгодженість інвестиційної стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку - ступінь узгодженості цілей, напрямків і етапів у реалізації цих стратегій.

2.Узгодженість інвестиційної стратегії підприємства з передбачуваними змінами зовнішнього інвестиційного середовища - наскільки розроблена інвестиційна стратегія відповідає прогнозованому розвитку економіки країни і змінам кон'юнктури інвестиційного ринку в розрізі окремих його сегментів.

3.Узгодженість інвестиційної стратегії підприємства з його внутрішнім потенціалом - дозволяє оцінити наскільки обсяги, напрямки і форми інвестиційної стратегії взаємопов'язані з можливостями формування внутрішніх інвестиційних ресурсів, кваліфікацією інвестиційних менеджерів, організаційною структурою управління ІД та інвестиційною культурою тощо.

4.Внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії. При проведенні такої оцінки визначається наскільки узгоджені між собою окремі цілі і цільові стратегічні нормативи майбутньої ІД, наскільки вони кореспондуються зі змістом інвестиційної політики по окремих аспектах ІД; наскільки узгоджені між собою за напрямками і в часі заходи щодо забезпечення її реалізації.

5.Реалізованість інвестиційної стратегії: потенційні можливості підприємства у формуванні необхідного обсягу інвестиційних ресурсів із усіх джерел і в усіх формах; технологічність обраних для реалізації інвестиційних проектів; достатність фінансових інструментів для формування ефективного інвестиційного портфеля; організаційні й технічні можливості успішної реалізації обраної інвестиційної стратегії.

6.Прийнятність рівня ризиків, що пов'язані із реалізацією інвестиційної стратегії: наскільки рівень прогнозованих інвестиційних ризиків підприємства, забезпечує його фінансову рівновагу і відповідає інвестиційному менталітету його власників та відповідальних інвестиційних менеджерів, наскільки рівень цих ризиків допустимий для інвестиційної діяльності даного підприємства з позицій можливого розміру фінансових втрат і загрози банкрутства.

7.Економічна ефективність реалізації інвестиційної стратегії: прогнозні розрахунки раніше розглянутої системи основних інвестиційних коефіцієнтів і заданих цільових стратегічних нормативів, зіставлених із базовим їх рівнем.

8.Позаекономічна ефективність реалізації інвестиційної стратегії визначається за показниками:

-зростання ділової репутації підприємства;

-підвищення рівня керованості ІД його структурних підрозділів ("центрів інвестицій");

-підвищення рівня матеріальної і соціальної задоволеності інвестиційних менеджерів (за рахунок ефективної системи матеріального стимулювання;

-більш високого рівня технічного оснащення робочих місць і т.п..

При позитивних результатах оцінки розробленої інвестиційної стратегії, що відповідають обраним критеріям і менталітету інвестиційної поведінки, вона приймається підприємством до реалізації.

3.4. Цільові стратегічні показники інвестиційної

політики.

Визначення бажаних і небажаних тенденцій розвитку ІД, а також урахування-об'єктивних обмежень у процесі формування стратегічної інвестиційної позиції підприємства дозволяють сформувати систему основних стратегічних цілей інвестиційної діяльності, та визначити кожну з них у конкретних показниках - цільових стратегічних нормативах. Серед найважливіших із цієї групи цілей (цільових стратегічних нормативів):

-темп зростання загального обсягу ІД в стратегічній перспективі;

-співвідношення обсягів реального і фінансового інвестування підприємства;

-мінімально прийнятний рівень поточного інвестиційного прибутку;

-мінімально прийнятний темп приросту капіталу, що інвестується;

-гранично припустимий рівень інвестиційного ризику;

-структура капіталу підприємства, що залучається в інвестиційних цілях (або мінімальний рівень самофінансування інвестицій).

Усі наведені цільові нормативи безпосередньо забезпечують реалізацію головної стратегічної цілі ІД підприємства.

Формування системи допоміжних, підтримуючих цілей, що

включаються до інвестиційної стратегії підприємства, яка спрямована на

забезпечення реалізації ряду основних стратегічних цілей ІД підприємства

і враховує специфіку цієї діяльності. Допоміжні цілі можуть виражатися в

цільових стратегічних нормативах, найважливішими із яких є:

- рівень галузевої диверсифікації реальних або фінансових інвестицій;

- рівень регіональної диверсифікації реальних або фінансових інвестицій;

- співвідношення обсягів внутрішніх і зовнішніх інвестицій підприємства; - граничний рівень ліквідності об'єктів реального інвестування або

портфеля фінансових інвестицій;

- мінімізація рівня оподатковування інвестиційної діяльності;

- підтримка "критичної маси інвестицій", що забезпечує стале економічне

зростання підприємства;

- граничний рівень середньозваженої вартості сформованих інвестиційних

ресурсів підприємства;

- необхідний обсяг (питома вага) інвестицій, що забезпечує рішення позаекономічних задач розвитку підприємства.

3.5. Методичні підходи до вибору напрямів інвестиційної діяльності.

Основу процесу вибору стратегічних напрямків інвестиційної діяльності складають цілі цієї діяльності. У процесі вибору повинні бути враховані такі завдання:

1)визначення співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах розглянутого періоду;

2)визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності; 3)визначення регіональної спрямованості інвестиційної діяльності.

Співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах пов’язано насамперед з напрямками діяльності корпоративної структури.

Наукові дослідження показали що, інституціональні інвестори здійснюють свою інвестиційну діяльність переважно на фондовому ринку. Отже, основною формою їх довгострокової інвестиційної діяльності повинно бути інвестування в акції, облігації, ощадні сертифікати й інші фондові інструменти. Питома вага реального інвестування в таких структурах може коливатися лише в межах, дозволених законодавством для кожної з цих груп інвесторів. У корпоративних структурах, що здійснюють виробничу діяльність, основною формою інвестування будуть реальні вкладення.