Іі. Тести

1. До злочинів проти безпеки виробництва (Розділ Х Особливої частини Кримінального кодексу України) не належить:

1) Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки;

2) Порушення вимог законодавства про охорону праці;

3) Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд;

4) Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля.

2. До злочинів проти безпеки виробництва (Розділ Х Особливої частини Кримінального кодексу України) не належить:

1) Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки;

2) Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд;

3) Порушення вимог законодавства про охорону праці;

4) Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами.

3. До злочинів проти безпеки виробництва (Розділ Х Особливої частини Кримінального кодексу України) належить:

1) Грубе порушення законодавства про працю;

2) Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки;

3) Порушення вимог законодавства про охорону праці;

4) Порушення вимог режиму радіаційної безпеки.

4. До злочинів проти безпеки виробництва (Розділ Х Особливої частини Кримінального кодексу України) належить:

1) Грубе порушення законодавства про працю;

2) Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки;

3) Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах;

4) Порушення вимог режиму радіаційної безпеки.

5. Службова особа як суб’єкт у складі злочину, передбаченому ст. 271 Кримінального кодексу України «Порушення вимог законодавства про охорону праці», є:

1) ознакою основного складу злочину;

2) кваліфікуючою ознакою;

3) особливо кваліфікуючою ознакою;

4) не має кваліфікаційного значення.

6. Хто є суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 Кримінального кодексу України «Порушення вимог законодавства про охорону праці» ?

1) будь-яка службова особа;

2) службова особа публічного права;

3) службова особа приватного права;

4) особа, яка надає публічні послуги.

7. Службова особа у складі злочину «Порушення вимог законодавства про охорону праці», передбаченого ст. 271 Кримінального кодексу України, може бути:

1) лише особа, яка здійснює функції представників влади чи місцевого самоврядування;

2) лише особа, яка обіймає у виборчій комісії чи комісії з референдуму, посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій;

3) лише особа, яка обіймає на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій;

4) будь-яка з осіб, зазначених в пунктах 1., 2., 3.

8. За чинним Кримінальним кодексом України порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці підприємства, установи, організації, вчинене службовою особою з використанням нею своїх службових повноважень з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки кваліфікується як:

1) порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст. 271 Кримінального кодексу України) та зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України);

2) порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого (ч.1 ст. 271 Кримінального кодексу України) та перевищення службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки (ч.3 ст. 365 Кримінального кодексу України);

3) порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст. 271 Кримінального кодексу України).