Мал.3,3. Схема конікотомії: 1 – дуга перснеподібного хряща;

2 – щитоподібний хрящ.

Спеціалізована допомога

Полягає в проведенні прямої ларингоскопії та, під контролем зору, видаленні стороннього тіла за допомогою спеціальних щипців (затискачів).

При необхідності в умовах стаціонару таким хворим проводять санаційну бронхоскопію чи накладають трахеостому.

7. Ларингоспазм

Це раптове патологічне змикання голосових зв'язок, що проявляється різким утрудненням чи неможливістю здійснити вдих.

Ларингоспазм виникає внаслідок патологічного рефлексу при надмірному подразненні гілок блукаючого нерва.

Причини

• Травматичні операції та маніпуляції в ділянці рефлексогенних зон (голосові зв’язки, біфуркація трахеї, надгортанник, очні яблука, брижа очеревини, прямокишковий жом, окістя).

• Подразнення голосових зв'язок при попаданні на них крапельок слини, часточок їжі, кислого шлункового вмісту, води.

Може бути частковим і тотальним.

У обох випадках він проявляється:

• раптовим виникненням інспіраторної ядухи.

• Хворий прагне вдихнути: активно скорочуються дихальні м’язи, втягуються міжреберні проміжки, яремна вирізка, надключичні ямки.

При частковому – незначний об’єм повітря проникає крізь нещільно стулені голосові зв’язки, які, коливаючись, спричиняють звук, що нагадує крик півня.

Для тотального характерна афонія. Протягом декількох хвилин у хворого наростає ціаноз, тахікардія, підвищується АТ; в подальшому під дією гіпоксії втрачається свідомість, пригнічуються рефлекси.

Невідкладна допомога

• Негайна оксигенація, припинити дію подразника на рефлексогенну зону (якщо проводиться операція – зупинити її).

• Ввести в/в розчин атропіну сульфату (0,01 мг/кг), еуфіліну (2,4% - 5-10 мл, розбавивши його вдвічі фізрозчином.

• При наявності алергії, хімічного або термічного ураження голосових зв'язок – антигістамінні середники (2,5% розчин піпольфену – 2 мл) та глюкокортикоїди (розчин преднізолону 60-90 мг).

• При необхідності – інтубація, конікотомія, ШВЛ.

• При клінічній смерті – негайна серцево-легенева реанімація.

Техніка трахеостомії

Після обробки операційного поля в асептичних умовах хірург пальцями фіксує гортань i строго по середній лінії шиї, починаючи пiд виступом щитоподібного хряща, робить розтин, довжиною 4-5 см.

Розсікає шкіру, підшкірну жирову клітковину та апоневроз.

Далі тупим шляхом вiдпрепаровує перстневидний хрящ i гострим гачком відтягує його догори й уперед. По нижньому його краю робить поперечний розтин фасції, яка покриває перешийок щитоподібної залози.

Далі тупим гачком відтягує його вниз. Оголену трахею проколює та піднімає однозубим гачком і розсікає два її кільця. В розріз вводить розширювач Труссо і між його браншами вставляє трахеостомічну трубку.

У деяких випадках для введення трубки в трахеї можна вирізати овальний отвір. Діаметр отвору повинен бути не більшим за третину діаметра трахеї. На шкіру накладають 2-3 шви, асептичну пов’язку. Трубку за допомогою марлевих смужок фіксують за шию.