- •Інтенсивна терапія при гдн
- •Мал. 3,1 Лаваж трахеобронхіального дерева через трахеостому.
- •2. Утоплення.
- •1. Справжнє утоплення.
- •2. Асфіксичне утоплення
- •3. Синкопальне утоплення
- •3. Аспіраційний синдром
- •4. Повішення (странгуляційна асфіксія)
- •5. Астматичний статус
- •6. «Коронарний кафе – синдром»
- •Мал. 3,2.Прийом Геймліха.
- •Мал.3,3. Схема конікотомії: 1 – дуга перснеподібного хряща;
- •7. Ларингоспазм
- •Мал.3,4. Техніка трахеостомії
- •Мал.3,5. Набір інструментів для трахеостомії.
- •1. Фізіологія дихання
6. «Коронарний кафе – синдром»
Це синдром гострої раптової асфіксії, який виникає при попаданні стороннього тіла в голосову щілину та перекритті її просвіту. Причиною його є порушення біомеханіки ковтання та дихання.
Потерпілий, який до того жваво розмовляв під час їди, раптово, перервавши мову на півслові, схоплюється на ноги.
Він пробує вдихнути повітря, однак енергійні зусилля виявляються марними.
Руки судомно охоплюють шию, яку потерпілий розпачливим рухом вивільняє від одягу, розриваючи його.
Обличчя синіє, набрякає, в очах з’являється жах.
Через 3-4 хвилин потерпілий втрачає свідомість, падає. Розвиваються судоми.
Пульс, спочатку частий, напружений, швидко слабне. Спроби дихання стають все менш вираженими.
Виникають мимовільні сечовипускання та дефекація, судоми припиняються, розширюються зіниці… настає клінічна смерть.
Отже при гострій тотальній обструкції голосової щілини стороннім тілом можна розрізнити такі періоди танатогенезу:
1-й період – хворий притомний, знаходиться на ногах (2-4 хвилини);
2-й період – втрата свідомості та розвитку судом (2-3 хвилини);
3-й період – клінічна смерть. Триває з 5-ї до 10-ї хвилини.
Мал. 3,2.Прийом Геймліха.
Невідкладна допомога
У першому періоді лікар, медсестра, фельдшер чи будь-хто, обізнаний з основами реанімації, повинен спробувати прийом Геймліха. Для цього реаніматор заходить за спину потерпілого та охоплює руками нижні відділи його грудної клітки, заводячи кисті рук в епігастральну ділянку. Він наказує потерпілому енергійно видихнути, і в цей час стискає руками грудну клітку та різко перегинає його тулуб до переду і донизу.
Такий прийом дозволяє створити високий тиск у трахеї потерпілого, внаслідок чого видихуване повітря виштовхує стороннє тіло з-поміж голосових зв'язок назовні.
При невдалій спробі, або при втраті свідомості (другий період), врятувати життя потерпілому може лише негайна конікотомія (розсічення щитоподібно-перстнеподібної зв’язки).
Методика проведення конікотомії
Реаніматор підкладає під плечі потерпілому валик, максимально розгинаючи йому шию.
При наявності судом він просить присутніх підтримати грудну клітку потерпілого.
Потім, щільно охопивши першим та третім пальцями лівої руки щитоподібний хрящ, «ковзає» по ньому вказівним пальцем вниз до півмісяцевої заглибини, яка розділяє щитоподібний та перснеподібний хрящі.
В цьому місці товщина мембрани разом зі шкірою становить декілька міліметрів. Це дозволяє проколоти її підручним колючо-ріжучим предметом (кухонним ножем).
Стиснувши лезо ножа пальцями правої руки так, щоб кінчик цього виступав не довше за 1 см., реаніматор по нігтю вказівного пальця лівої руки проколює – прорізає зв’язку.
Для запобігання змикання хрящів у створену фістулу вводить трубку (наприклад, корпус кулькової ручки).
При чіткому виконанні конікотомія займає небагато часу (до хвилини), що дозволяє врятувати життя хворому.
Якщо ж потерпілий знаходиться в стані клінічної смерті (третій період вмирання), негайно слід здійснити операцію конікотомії та проводити серцево-легеневу реанімацію згідно з загальними правилами.
Штучну вентиляцію легень при цьому забезпечують вдуванням повітря через конікотомічну трубку.
