Стан галузі, в якій працює підприємство

Дане господарство спеціалізується на двох напрямках діяльності, рослинництва й тваринництва. З рослинництвом повязане – вирощування зернових та технічних культур, а у тваринництві – це вирощування великої рогатої худоби.

В розпорядженні ПОП ім- Войкова знаходиться 1547 га земельних угідь. Всі землі в господарстві орендовані.

Оренда земельних ділянок оформляється договором оренди, а з фізичними особами укладається при наявності у фізичної особи сертифікату на право власності на земельний пай.

Для забезпечення тварин кормами господарство має добру кормову базу, кормові культури вирощують безпосередньо в господарстві. В господарстві є в наявності слідуючи корми: 1.    грубі – сіно багаторічних трав, сінаж, сома; 2.    соковиті – силос кукурудзяний, жом, зелена маса; 3.    концентровані – дерть пшенична, комбікорми.

На території господарства знаходиться 2 корівника, 1 телятник, свинарник -80 голів, родильне приміщення ,2 сарая кормової бази. У господарстві налічуеться 261голів з них:дійне стадо-85 ,корови на сухостою- 30,телиці парувавального віку – 48, ремонтний молодняк -60, бугайці-38,30-овець,5 коней.

Господарство співпрацює з компанією ТОВ “КреМікс”яке замовляє Білково –вітаміні добавки різним категоріям свиней.

Землі ПОП розміщені в зоні лісостепу, що характеризується помірним середньо вологим кліматом, сприятливим для вирощування всіх видів сільськогосподарських культур, районованих для даної зони. Наявність кормових культур сприяє розведенню всіх видів сільськогосподарських тварин.

Утримання тварин в зимовий період- і в весняно-осінній період -безприв’язне. Корови знаходяться в літніх таборах, а молодняк – на відкритих відгодівельних майданчиках. Поголів’я великої рогатої худоби комплектується за рахунок відгодівлі і вирощування молодняка з власного господарства. Годівля тварин трьохразова–силосно-концентратна, недостатня, незбалансована.

Родильне відділення в господарстві присутне. Телята народжуються безпосередньо в корівниках і утримуються на прив’язі біля корови. Випойка молока і молозива корові-матері відбувається штучно за допомогою соскової поїлки.

“РОЗДІЛ” 3

Результати власних досліджень

“3.1”.Вивчення епізоотичної ситуації в ПОП ім.-Войкова.

ПОП ім.-Войкова благополучне щодо гострих інфекційних хвороб великої рогатої худоби. Профілактичні щеплення щеплення і діагностичні заходи в господарстві проводяться з гідно плану. Проте, на фермі господарства постійно виникають гострі шлунково-кишкові захворювання телят, які часто закінчуються летально. Сусідні населені пункти і колективні сільськогосподарські підприємства стійкі щодо гострих інфекційних захворювань, але на їх території також мають місце часті випадки гострих шлунково-кишкових захворювань новонароджених .

На час проведення наших досліджень точний діагноз цих захворювань був відсутній.

Захворюванність телят з розладами функції шлунково-кишкового тракту, що супроводжується діареєю, у господарстві протягом року складала 12% від числа новонароджених, а летальність – 7% від числа тих, що захворіли. Телята хворіли на 3-4-ту добу після народження. Захворювання не носило масовий характер і не характеризувалося певною ензоотичністю (тобто спалахи хвороби спостерігалися як в зимово-стійловий період, так і влітку).

Рис.3.1.Клінічно хвора тварина.

Клінічні симптоми захворювання характеризувалися розвитком синдрому гострого гастроентероколіту, температура тіла на початку захворювання незначно підвищувалася. Частота стулу складала від 3- до 10-ти разів на добу, фекалії водянисті, жовто-зеленуватого кольору, неприємного запаху, інколи в них зустрічалися домішки крові і слизу. Явище загальної інтоксикації (слабкість, зневоднення, тремор м’язів) виражені помірно. Шкіра і слизові оболонки- бліді, носо-губне дзеркало- сухе. Пальпація кишечника викликає біль у хворого теляти.

Паталогоанатомічні зміни характеризувалися блідістю слизових оболонок, набряком слизової оболонки сичуга і наявністю в ньому казеїнових згустків. У тонкому кишечнику спостерігається катарально-геморагічне запалення, зустрічаються геморагічні зміни слизової оболонки дистального відділу товстого кишечника. Брижові лімфатичні вузли у стані серозного запалення.

“Рис”.3.2.Слизова оболонка кишечника до і після хвороби.

При проведенні бактеріологічних досліджень, виділити збудників найбільш поширених інфекційних хвороб, зокрема, колібактеріозу, сальмонельозу та інших не вдалося. Всього було досліджено 18 фекальні проби 4 та 2 патологічного матеріалу (внутрішні органи, лімфатичні вузли, брижі, вміст тонкого і товстого відділів кишечника). Із фекальних проб постійно виділялись ешеріхії та інші представники родини ентеробактерій.

“3.2”. Мікробіологічні дослідження фекалій здорових телят та телят з розладами функції шлунково-кишкового тракту.

В етіології шлунково-кишкових хвороб телят до цього часу найбільше уваги приділялось ешеріхіям, сальмонелам та протею, майже не визначеним залишилось значення в цьому процесі інших представників родини ентеробактерій. Крім того, існувало не багато даних про динаміку кількісних та якісних змін мікрофлори у хворих тварин, що призводило до розвитку такого явища як дисбактеріоз.

Враховуючи ту обставину, що шлунково-кишкові захворювання у телят в перші дні життя супроводжуються відчутними як кількісними, так і якісними змінами мікрофлори, ми провели відповідні дослідження з метою виявлення стану.

При комплектуванні контрольних і піддослідних груп звертали особливу увагу на те, щоб до них не потрапили телята з антенатальною гіпотрофією, яка характеризується низькою масою і недостатніми розмірами тіла новонароджених, незрілістю різних систем організму, запізнілими рефлексами вставання і смоктання.

Кількісний та якісний склад мікрофлори кишечника визначали в динаміці, відбираючи проби фекалій із прямої кишки телят з першого по 6-й день після народження, які досліджували відповідно до розробленої схеми. Результати досліджень представлені в таблицях 3.2.3 та рис. 3.2.3 з яких видно, що на першу добу у фекаліях хворих та здорових телят, загальна чисельність мікроорганізмів була в одинакових межах. У наступні дні у хворих телят загальна кількість мікроорганізмів наростала, в той час як кількість біфідобактерій і лактобактерій знижувалась аж до повної відсутності їх. Змініювалися якісні характеристики кишкової палички, наростала кількість мікроорганізмів з гемолітичною активністю, з'являлися бактерії із родів Proteus, Yersinia, Klebsiella, патогенні коки. На 3-4 добу у хворих телят загальна кількість мікроорганізмів збільшилась майже втричі, в той час як біфідобактерії і лактобактерії зникли повністю.

Основну частину мікрофлори шлунково-кишкового тракту здорових телят складають лакто- і біфідобактерії, які створюють у кишечнику кисле середовище, в наслідок чого затримується ріст і розвиток патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, пригнічують гнильні процеси і синтезують вітаміни.

При оцінці загального стану телят з ознаками розладу функції шлунково-кишкового тракту, які відносились до категорії хворих, звертали особливу увагу на виділення лакто- і біфідобактерій із розведень 10^-7; 10^-8; 10^-9. Якщо кількість цих бактерій в 1г фекалій в розведенні 10^-7 була відсутня, не звертаючи на їх присутність в розведеннях 10^-3 і 10^-5, то такий стан розцінювався як дисбактеріоз кишечника.

“Таблиця 3.1”. Динаміка зміни кількісного складу мікрофлори у фекаліях здорових та хворих з ознаками діареї новонароджених телят. (п=6) P<0,01

Фіз.	Доба після народження
стан телят	1	2	3	4	5	6
Здорові		(9,4	(9,3	(13,9	(12	
Хворі	(8,2	(9,3			(19,5	

“Таблиця.3.2”. Коливання загальної кількості мікроорганізмів (м.ч.) у здорових і телят з розладами функції кишечника

Проведені нами кількісні та якісні дослідження мікрофлори шлунково-кишкового тракту у телят від 1 до 6 дня після народження підтвердили існування закономірностей заселення кишечника мікрофлорою, яка у здорових тварин одержала назву нормальної або нормофлори. Видовий склад цієї групи в першу чергу визначається ешеріхіями, які не володіють факторами патогенності, молочнокислими та біфідобактеріями. На пізніших стадіях (3-4–та доба після народження) серед нормофлори можна зустріти окрім ешеріхій, інших представників родини ентеробактерій, зокрема, едвердсіели, цитробактер, гафнії, єрсінії і деякі інші.

“Таблиця 3.3”. Гематологічні показники крові новонароджених телят (7-ма доба після народження, n=6, Р<0.01)

Показники	Одиниці виміру	І група (клінічно хворі), n=6	II група (клінічно здорові), n=6
Гемоглобін	Г/л	88,4±10,96	93,8±13,62
Еритроцити	Млн/мкл	5,1±0,29	5,4±0,76
Лейкоцити	Тис/мкл	7,14±1,45	6,66±0,9
Лімфоцити	%	49,6+3,74	49,8±3,96
Моноцити	%	7,8±+2,26	8,6±2,35
ШОЕ	Мм/год	0,7±+0,56	0,7±0,56

Нами проведено гемотологічні дослідження, як хворих так і здорових телят.

У хворих телят відповідні показники були нижчими порівняно з показниками у умовно здорових тварин тобто тими, що не мають клінічних ознак розладу кишечника у вигляді діареї.

Кількість гемоглобіну у телят II групи (тобто клінічно здорових) на 6,8% вища і складає 93,8±13,62г/л ніж у телят клінічно хворих (тобто з розвинутим дисбактеріозом кишечника), кількість еритроцитів у II групі на 5,6% вища, ніж у I групі, проте кількість лейкоцитів у I групі на 6,8% вища, ніж у телят II групи, що свідчить про наявність запальних процесів в організмі останніх.

Таблиця 3.4 характеризує біохімічні показники крові новонароджених телят клінічно здорових та клінічно хворих.

Визначення вмісту сечовини в крові має велике діагностичне значення, оскільки відбиває стан білкового обміну і функціонування нирок та печінки. Рівень сечовини в сироватці крові у телят I групи (клінічно хворих) майже вдвічі вищий (на 42%), ніж у телят II групи (клінічно здорових), що свідчить про серцево-судинну декомпенсацію, зневоднення організму внаслідок діареї з профузним проносом, а також зниження клубочкової фільтрації нирок, і розвиток паренхімотозного і токсичного гепатиту у телят I групи.

“Таблиця 3.4”. Біохімічні показники крові новонароджених телят (7-ма доба після народження, n= 6, P<0,01)

Показники	Одиниці виміру	I група, телята клінічно хворі	II група, телята клінічно здорові
сечовина	ммоль/л	7,14	4,19
білірубін загальний	мкмоль/л	29,56	19,94
загальний білок	г/л	56,74	66,98
альбуміни	%	29,76	30,78
глобуліни	%	70,24	69,22
		21,42	25,18
Альбулін/глобулін		0,42	0,45

Зростання на 33% порівняно з ІІ групою у І групі дослідних тварин загального білірубіну призводить до порушення обміну жовчних пігментів у хворих внаслідок розвитку гепатитів, що викликані гастроентероколітами.

Вміст загального білка у телят І групи дещо нижчий (на 26%), ніж у телят ІІ групи за рахунок зменшення кількості альбумінів, які втрачаються через травний канал внаслідок гострих шлунково-кишкових захворювань. Відношення альбумін/глобулін у І і ІІ групі суттєво не відрізняється.

“3.3”.Розробка та застосування пробіотика “Бактонорм”.

Нормалізація мікрофлори шлунково-кишкового тракту у молодих тварин в теперішній час зводиться до застосування так званих пробіотиків–препаратів, основу яких складають мікроби –антагоністи, здатні витісняти продуктами свого метаболізму інші види бактерій, що заселили кишечник. В цьому є істотний недолік: спочатку ніші шлунково-кишкового тракту займають шкідливі мікроорганізми, серед яких домінують представники гнильної мікрофлори та умовно патогенні види, що призводить до дисбактеріозів і значних розладів функції кишечника. На цьому фоні застосування пробіотиків не завжди дає позитивний ефект, тварини відстають в рості і розвитку, часто у них виникають рецедиви хвороби.

Співробітниками кафедри мікробіології та вірусології розроблений новий пробіотик “Бактонорм”. Метою винаходу є своєчасне заселення шлунково-кишкового тракту телят у перші години після народження представниками нормальної мікрофлори для попередження розвитку дисбактеріозів, що, як правило, переходять в гастроентероколіти з ускладненими наслідками.

Мета досягається за рахунок підсилення і активізації одного з механізмів неспецифічного захисту організму, а саме – нормалізації мікрофлори шлунково-кишкового тракту новонароджених телят. Цей механізм є невід’ємним і важливим компонентом в системі захисту організму, куди також відносяться механічний бар’єр, предсталений щільним шаром епітеліальних клітин слизової оболонки та імунний бар’єр у вигляді компактного скупчення лімфоїдних утворів. В механізмах розвитку багатьох інфекційних хвороб важлива роль належить симбіозу мікроорганізмів, в процесі якого дія одного виду підсилюється впливом іншого виду, а нормальне функціонування згаданих бар’єрів залежить саме від тих взаємовідносин, які складаються між ними.

До складу запропонованого препарату “Бактонорм” входять представники нормальної облігатної (постійної) мікрофлори кишечного тракту телят, переважно із родини Enterobacteriaceae, у яких не виявлено таких хвороботворних факторів, як гемолітична, лецитиназна, ДНК-азна активність та патогенність для лабораторних тварин. Ці представники виділені з вмісту кишечника здорових телят і при введенні новонародженим телятам через рот здатні досить легко адаптуватись і інтенсивно розмножуватись в шлунково-кишковому тракті, колонізуючи його відповідні ніші і не залишаючи можливостей для поселення в кишечнику нехарактерної для нього мікрофлори, особливо умовно патогенної. У оброблених препаратом телят з перших годин життя нормалізується склад мікрофлори кишечника, не розвивається дисбактеріоз, що є вирішальним у профілактиці шлунково-кишкових хвороб. Молочно-кислі бактерії синергічно співіснують з типовими представниками ентеробактерій за рахунок поселення в різних відділах шлунково-кишкового тракту.

Співставлений аналіз з прототипами дозволяє зробити висновок, що препарат “Бактонорм” відрізняється від відомих прототипів тим, що механізм його дії базується не на антагонізмі, притаманному прототипам, а на синергічній взаємодії видів бактерій, котрі входять до його складу і здатні заселяти відповідні відділи шлунково-кишкового тракту, створюючи умови для нормалізації мікрофлори на всьому його протязі. Препарат розрахований на профілактику дисбактеріозу, в той час, як відомі прототипи переважно застосовуються вже на фоні дисбактеріозу з метою його корекції.

Нижче подаються дані стосовно вивчення основних біологічних властивостей культур, що входять до складу препарату “Бактонорм”.

До складу запропонованого пробіотика “Бактонорм” увійшли такі штами культур: 12/1 Escherichia coli, 30/3 Enterobacter cloacae, 9/1 Strеptococcus cremoris у процентному співвідношенні 40:30:30.

мал. 3.5 Esherichia.coli (штам 12/1). Мазок з добової культури, вирощеної на ТСА. Метод Грама. Імерсія. Оригінал.

Escherichia coli (штам 12/1) – за морфологічними ознаками це короткі палички з заокругленими кінцями довжиною 1-3 мкм, мають джгутики та війки, капсул не утворюють, за Грамом фарбуються негативно, в мазках розташовуються поодиноко, рідше попарно (мал. 3.5), добре ростуть на звичайних поживних середовищах (рідких і щільних).

На щільних середовищах Е.colі утворює колонії середньої величини вологі, блискучі, напівпрозорі округлої форми з рівними краями. В мазках, виготовлених із культур, які виросли на ТСA (трептозо-соєвий агар), клітини дещо укорочувались, ставали подібними до кокобактерій. При пересіві їх у ТСБ (трептозо - соєвий бульон), вони набували звичної для Е.colі форми.

На рідких середовищах ешеріхії розташовуються дифузно, або дають осад чи плівку на поверхні. В ТСБ через 24 години ми реєстрували рівномірне помутніння середовища, на дні пробірки проглядалась незначна кількість білуватого осаду, утворювалось ніжне пристінкове кільце.

На селективно-диференційному середовищі Ендо наш штам Е.colі утворював колонії темно-червоного кольору з металевим блиском (мал. 3.6), на середовищі Левіна колонії були від чорного до темно-фіолетового кольору.

Рис.3.1 Колонія E.coli (штам 12/1) на Ендо (24 години після посіву).

Enterobacter cloacae (штам 30/3) – за морфологічними ознаками це рухливі, грамнегативні палички з заокругленими кінцями (мал. 3.6), спор і капсул не утворюють

Рис. 3.2. Enterobacter cloaceae (30/3). Мазок із добової культури, вирощеної на ТСБ. Метод Грама. Імерсія. Оригінал.

В ТСБ Enterobacter cloaceae не викликає помутніння, проте спостерігається випадання сіро-білого осаду та поява поверхневої плівки, які при струшуванні легко розбиваються на пластівці, що осідають на дно пробірки.

Рис. 3.3. Колонії Enterobacter cloaceae (30/3) на ТСА. (24 години після посіву). Оригінал.

На середовищі Ендо Enterobacter cloacae утворює колонії малинового відтінку, на середовищі Левіна – колонії темно-синього кольору.

Strеptococcus cremoris (штам 9/1) – за морфологічними ознаками поряд з кулястими формами в мазках зустрічаються витягнуті в довжину коки різної величини, за Грамом фарбуються позитивно, факультативний анаероб, добре росте на кров'яному агарі, на якому утворює дрібні колонії діаметром 1,0-1,5мм, котрі нагадують краплини роси з рівними краями і гладенькою поверхнею. На ТСА колонії ще дрібніші до 1,0мм в діаметрі з рівними краями, блискучою вологою поверхнею (мал.3.7).

В мазках із культур вирощених на щільних поживних середовищах Strеptococcus cremoris розташовується попарно, короткими ланцюжками, інколи утворює скупчення, що нагадують стафілолококи.[2;4;8]

На рідких поживних середовищах (ТСБ) спостерігається придонний ріст з утворенням ледь помітного сіро-білого дрібного осаду та збереженням повної прозорості середовища. При струшуванні осад викликає рівномірне легке помутніння ТСБ.

Рис. 3.4. Колонії Streptococсus cremoris (штам 9/1) на ТСА (36 годин після посіву). Оригінал

3.4.Корекція і профілактика дисбактеріозу кишечника за допомогою пробіотиків “Бактонорм і “ Імунобактерин-Д”.

В господарстві було сформовано 2 експериментальних групи телят і одну контрольну. Першій групі телят (10 голів) задавали пробіотик “Бактонорм”. Препарат має форму концентрованої суспензії в 1мл якої міститься 2млрд мікробних клітин. “Бактонорм” застосовувався за методикою: для профілактики розладів функції кишечника препарат випоювали новонародженим телятам не пізніше 2-3год після народження і повторно через 24 год до випойки молозива в дозі 20млрд мікробних клітин.

Другій групі телят (10 голів) випоювали пробіотик “Імунобактерин-Д.”

Імунобактерин-Д – порошок. За рахунок синергічної дії всіх компонентів продукту на корм пригнічується ріст патогенних та токсигенних грибів у кормах, створюються сприятливі умови для травлення,зменшується вплив токсинів на організм тварин, підвищується продуктивність і збереження тварин.

Ферменти,які входять до складу, розріджують хімус, чим полегшують його проходження по кишківнику.

Зміцнює імунітет тварин підвищує збереженість поголів’я. Нормалізує мікрофлору кишечнику шляхом колонізації кишкового епітелію, проявляє антагоністичну дію до патогенних та умовно- патогених мікроорганізмів.За рахунок зменшення патогенної флори у кишечнику, спостерігається збільшення ендогенних лактобактерій.

Контрольна група тварин (10 голів) формувалася із телят, яких лікували звичайними засобами (антибіотики, сульфаніламіди, відвари лікарських трав).

За тваринами вели клінічні спостереження, відбирали проби крові для гематологічних, біохімічних досліджень. Із таблиці 3.8. видно, що у І і ІІ експериментальній групі хворіло лише по 1 тварині. Захворювання перебігало в легкій формі і всі тварини одужали. Тварини контрольної групи мали ознаки діареї середньої і важкої форми.

“Таблиця 3.5”. Вплив різних методів профілактики дисбактеріозу на перебіг шлунково-кишкових захворювань у новонароджених телят

Форма перебігу хвороби	Експериментальні групи		Контрольна група
	І(“Бактонорм”)	ІІ(“Імунобактерин-Д”
	N=10	N=10	N=10
Не хворіло	6	6	3
Захворіло:	1	1	4
Легка форма	1	1	1
Середня форма	0	0	2
Важка форма	0	0	1
Одужало	1	1	2
Загинуло	0	0	2

Загибель тварин у цій контрольній групі склала 20%. Всі ці дані свідчать на користь застосування пробіотиків .

“Таблиця 3.6.” Гематологічні показники крові новонароджених телят (7 доба після народження, після застосування „Бактонорму”

Показники	Одиниці виміру	І група (клінічно хворі), n=6	II група, n=6
Гемоглобін	Г/л	88,4±10,96	104,4±17,24
Еритроцити	Млн/мкл	5,1±0,29	5,4±0,6
Лейкоцити	тис/мкл	7,14±1,45	7,82±0,59
Лімфоцити	%	49,6+3,74	54,4±3,12
Моноцити	%	7,8±+2,26	7,6±1,13
ШОЕ	Мм/год	0,7±+0,56	0,6±0,46

“Таблиця 3.7”. Біохімічні показники крові новонароджених телят (7 доба після народження, після застосування „Бактонорму” і „Імунобактерин -Д”)

Показники	Одиниці виміру	I група, (клінічно хворі), n=6	II група, n=6
сечовина	ммоль/л	7,14	3,4
білірубін загальний	мкмоль/л	29,56	12,36
загальний білок	г/л	56,74	67,36
альбуміни	%	29,76	35,58
глобуліни	%	70,24	64,42
		21,42	25,00
Альбулін/глобулін		0,42	0,57

“3.5”.Розрахунок економічної ефективності

1. Збиток від зниження приросту.

3₁= М* (Вз - Вх)* Т* Ц,

де М-кількість захворілих тварин, гол;

Вз і Вх- середньодобова кількість продукції одержана відповідно від здорових та хворих тварин в розрахунку на одну голову, кг;

Т- тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (період хвороби), дні;

Ц- закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

31гр= 3* (0,4 - 0,2)*3* 7= 54,6грн.

3_2гр= 14*(0,4-0,1) *6* 7=176,4 грн.

2. Збиток від загибелі тварин .

3=М*Ж*Ц-Вф

де М - кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол;

Ж - середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн;

Вф - виручка від реалізації продуктів забою, трупної сировини, грн.

3₂= 6* 20* 7=840 грн.

3. Загальний збиток по групах

3з= 3₁+ 3₂

3з1гр=54,6

3з2гр=176,4+840=1016,4

4. Економічний збиток, попереджений в окремому господарстві внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин визначали за формулою:

Пз₁=Мсг*Кз₁*Кзх-3,

Де Мсг- загальне поголів'я сприйнятливих тварин, гол.;

Кз₁-коефіцієнт можливого захворювання тварин в неблагополучних гуртах;

Кзх - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;

З - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

Пз1=50 *0.28* 72,6-1016,4=0

П3=Мл*Ж*Ц-З

Пз=13*20*7-54,6=1765,4

5. Витрати на ветеринарні заходи при застосуванні "Бактонорму"і “Імунобактерину-Д” за рахунок вартості препарату склали 45 грн.+112,5 заробітння плата лікаря=157,5

6. Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів (Ее) визначали за формулою:

Ее= Пз- Вв,

де Пз- попереджений економічний збиток, грн.;

Вв- витрати на ветеринарні заходи, грн.

Ее= 1765,4-157,5=1607,5

7. Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів на одну гривну витрат (Е грн.) визначали за формулою:

Е грн. = ЕЕ / Вв

Е грн. = 1607,5:157,5=10,2

Економічний ефект становить 10 гривень, 20 копійок на 1гривню затрат.

“Розділ” 4