Класифікація синдрому крупу

ЗА СТУПЕНЕМ СТЕНОЗУ ГОРТАНІ	КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ
І ступінь (компенсація)	ознак дихальної недостатності немає; рО2 та рСО2 в нормі
ІІ ступінь (субкомпенсація)	ознаки дихальної недостатності; рО2 на нижній, а рСО2 на верхній межі нормі
ІІІ ступінь (декомпенсація)	виразні ознаки дихальної недостатності при поверхневому частому диханні, акроціаноз, явища серцево-судинної недостатності; зниження рО2 до 50 і збільшення рСО2 до 70 мм.рт.ст.
ІV ступінь (асфіксія)	акроціаноз, парадоксальний пульс, порушення ритму дихання, холодний липкий піт; зниження рО2 нижче 50 підвищення рСО2 вище 70 мм.рт.ст.

Диференціальний діагноз справжнього і несправжнього крупу

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ	СПРАВЖНІЙ КРУП	НЕСПРАВЖНІЙ КРУП
Початок захворювання	Поступовий	Раптовий, частіше вночі, основні симптоми з’являються одночасно
Симптоми інтоксикації	Як правило, помірні	Можуть бути виражені
Наявність фібринозної плівки на мигдаликах	Часто	Не характерно
Катаральні прояви	Як правило, відсутні	Характерні
Афонія	Характерна	Не характерна
Ларингоскопія	Наявність фібринозних плівок	Набряк і звуження переважно в підскладковому просторові
Лабораторна діагностика	Лейкоцитоз, нейтрофільоз, підвищення ШОЕ, токсигенні штами коринебактерій дифтерії	Частіше лейкопенія, лімфоцитоз, виявлення вірусних антигенів імуно-флюоресцентним методом
Епідеміологічний анамнез	Контакт з хворим на дифтерію, відсутність профілактичних щеплень проти дифтерії	Контакт з хворим на ГРВІ
Ефект від патогенетичної терапії	Протидифтерійна сироватка	Неспецифічна протизапальна терапія

Надання невідкладної допомоги при синдромі крупу.

Терапія компенсованого крупу

Загальні принципи:

• Заспокоїти дитину

• Доступ свіжого прохолодного вологого повітря

• Активна оральна регідратація

• Вільний режим годування, гіпоалергенна дієта

• Відмовитись від суб’єктивно неприємних процедур (гарячі ножні ванни, гірчичники)

• Утриматись від застосування компресів, бальзамів для шкіри, спреїв для горла

• По можливості обмежити кількість ін’єкцій

• Відмовитись від профілактичної антибіотикотерапії

Покази до призначення глюкокортикоїдів(ГК) при компенсованому крупі:

• Епізоди обструкції дихальних шляхів в анамнезі чи у найближчих родичів

• Аномалії дихальних шляхів

• Вік менше 6 місяців

Введення ГК:

• Дексаметазон п/о 0,15-0,3 мг/кг або в/м, в/в 0,3-0,6 мг/кг (одноразово) або

• Інгаляційні ГК через НЕБУЛАЙЗЕР (флютіказон 0,5 мг)

Терапія субкомпенсованого крупу

• Загальні принципи див. терапія компенсованого крупу

Введення ГК:

• Дексаметазон п/о 0,15-0,3 мг/кг або в/м, в/в 0,3-0,6 мг/кг (разова доза) або

• Інгаляційні ГК через НЕБУЛАЙЗЕР (флютіказон 0,5 мг)

• При значному покращенні (відсутність стенотичного дихання в спокої) від повторного введення ГК можна утриматись.

• При частковому покращенні: повторне введення ГК п/о (через 12 год), інгаляційно чи в/м,в/в (через 6 год)

• При відсутності ефекту від першого введення ГК призначити інгіляцію через небулайзер 0,1% розчину адреналіну 0,5 мл/кг, але не більше 5 мл на інгаляцію та ГК. Направити хворого у відділення інтенсивної терапії

Терапія декомпенсованого крупу

Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії

100% зволожений О2 через маску з швидкістю 4 л/хв

• Інгаляція через небулайзер 0,1% розчину адреналіну. ГК: дексаметазон в/в 0,6 мг/кг, інгаляційні ГК через НЕБУЛАЙЗЕР (флютіказон 0,5 мг)

• При відсутності ефекту - назотрахеальна інтубація

Круп.Терапія при асфіксії

• Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії

• 100% зволожений О2 через маску з швидкістю 4 л/хв

• Інгаляція через небулайзер 0,1% розчину адреналіну (0,5 мл/кг, але не більше 5 мл на інгаляцію).

• Термінова назотрахеальна інтубація