МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.І. ПИРОГОВА

КАФЕДРА ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ДИСЦИПЛІНА	— «ПЕДІАТРІЯ, ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ»
МОДУЛЬ 2	— ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ

ТЕМА: "Диференційна діагностика та невідкладні стани при грипі та ГРВІ у дітей"(3,3год.)

РОЗРОБНИКИ МЕТОДИЧНOЇ РЕКОМЕНДАЦІЇ: к.м.н., доцент Станіславчук Л.М.

Затверджено на методичній нараді кафедри Протокол № 1 від 28.08.2012

Вінниця ВНМУ 2012

Змістовний модуль №8

Диференційна діагностика та невідкладні стани при грипі та ГРВІ у дітей. Імунопрофілактика інфекційних захворювань у дітей

Тема № 22

Диференційна діагностика та невідкладні стани при грипі та ГРВІ у

дітей

Провідні клінічні симптоми грипу та ГРВІ у дітей. Диференційна діагностика грипу, парагрипу, аденовірусної, респіраторно-синцитіальної (РС), риновірусної інфекції та ін. Пандемічний грип, його епідеміологічні та клініко-патогенетичні особливості. Провідні клінічні симптоми невідкладних станів, які спостерігаються при грипі та ГРВІ (гіпертермічний синдром та синдром гострого стенозуючого ларинготрахеїту). Тактика ведення хворих на грип та ГРВІ. Невідкладна допомога при невідкладних станах. Профілактика грипу та ГРВІ у дітей.

1.Актуальність теми Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – велика група гострозаразних вірусних захворювань, які характеризуються загальними симптомами інфекційного токсикозу та переважним ураженням слизових оболонок дихальних шляхів.

У цю групу захворювань відносять грип, парагрип, аденовірусну, риновірусну, респіраторно-синцитіальну інфекції та ін. ГРВІ – найпоширеніші на земній кулі захворювання, характеризуються різноманітністю клінічних проявів, вірогідністю швидкого розвитку тяжкого стану, особливо у дітей першого року життя, тяжких ускладнень, що впливають на подальше життя хворого. Щорічно у світі реєструється більше 1 млрд хворих на ГРВІ, причому близько 70% захворювань приходиться на дитячий вік. Часта захворюваність на ГРВІ в дитячому віці висуває цю проблему в число найбільш актуальних у педіатрії. Повторні захворювання істотно впливають на розвиток дитини, приводять до ослаблення захисних сил організму, сприяють формуванню хронічних вогнищ інфекції, викликають алергізацію організму, затримують фізичний і психомоторний розвиток дітей. Тому вкрай важливими є своєчасна діагностика, лікування та профілактика ГРВІ.

Пандемічний грип

Протягом літнього періоду в Україні реєструвалися поодинокі завезені випадки грипу A/H1N1/09. Першого епідемічного підйому захворюваності на пандемічний грип, що мав місце в багатьох європейських країнах навесні та влітку 2009р., в Україні зареєстровано не було. Епідемічний підйом грипу в Україні почався наприкінці жовтня 2009 року в Західному регіоні. Пік захворюваності припав на 45-51 тижні 2009 року, коли перевищення порогових рівнів захворюваності було зареєстровано практично у всіх регіонах України. Середня тривалість епіднеблагополуччя в регіонах України склала від 7 до 9 тижнів. З 5 тижня 2010 вони опустились нижче показників попередніх епідсезонів. Поряд з пандемічним грипом в Україні циркулювали також три штами вірусів грипу, прогнозовані ВООЗ на сезон 2009-2010рр., а саме:

A/Брисбен/59/2007 (H1N1)

A/Брисбен/10/2007 (H3N2)

B/Брисбен/60/2008

Всього за епідемічний сезон 2009-2010рр. (з перших днів листопада 2009р. до кінця травня 2010р.) частка вірусу А/H1N1/09 серед вірусів грипу типу А, виділених від хворих на грип склала 93,1% та 36,9% з числа всіх обстежених осіб(16 418 обстежених методом ПЛР осіб ).

Складність ситуації,яка мала місце в Україні восени 2009 р.,полягала в тому, що в країні не було зареєстровано вакцини з вмістом штаму нового пандемічного грипу,яка могла б захистити від захворювання. Особливість перебігу даної епідемії також полягала у тому, що тяжкий перебіг хвороби частіше розвивався у хворих з серцево-судинною патологією, цукровим діабетом, з надлишковою (понад 20 %) масою тіла та вагітних жінок. Це дозволило віднести хворих таких категорій до груп ризику щодо несприятливих наслідків захворювання. Наслідки пандемії грипу 2009-2010 рр. - у світі померло 18 398 осіб (лабораторно підтверджені летальні випадки у 214 країнах світу станом на 26.09. 2010 р.)

В Україні групою ризику при грипі А Н1N1 були дві вікові категорії дітей - діти до 2 років та діти від 14 до 18 років.

Фонові захворювання дихальної, серцево-судинної, нервовою системи та ожиріння є несприятливою прогностичною ознакою перебігу грипу A/H1N1 у дітей.

При грипі A/H1N1 відсутні індикаторні клінічні симптоми, які мають прогностичне значення щодо перебігу захворювання. Основною причиною смерті дітей при грипі A/H1N1 є тяжкий респіраторний дистрес синдром.

В умовах пандемії грипу противірусне лікування інгібіторами нейрамінідази {для специфічної терапії грипу ВООЗ рекомендує використовувати інгібітори нейрамінідази грипу А і В: озельтамівір(таміфлю), занамівір(реленца) перамівір.

В Японії почали використовувати інвір(ланінамівір)}повинно призначатися у максимально ранні строки дітям із тяжкою, ускладненою формою захворювання, дітям із груп ризику, які мають типову клінічну картину захворювання, навіть без лабораторного підтвердження діагнозу грипу.

Для оцінки тяжкості захворювання обов’язковим є вимірювання ЧСС, частоти дихання, артеріального тиску та термометрії.

При лікуванні дітей з позагоспітальною пневмонією в амбулаторних умовах необхідно проводити контроль сатурації кисню (SpO2) і при SpO2 < 92% показана госпіталізація.

Обов'язковим э проведення пульсоксиметрії під час госпіталізації та щоденно в інфекційному відділенні у хворих з середньо тяжкими та тяжкими формами грипу, дітям з груп ризику до покращення стану. При SpО2 < 90% показана оксигенотерапія через маску зі щільним приляганням маски до обличчя потоком кисню необхідним для підтримання SpО2 >90%. Якщо протягом 1 години не вдалось досягти достатнього рівня SpО2 вирішується питання про переведення хворого до відділення інтенсивної терапії.

Всім дітям із тяжкими, ускладненими формами грипу та всім дітям із груп ризику лікування повинно проводитись тільки в умовах стаціонару. Лікування дітей із тяжкими, ускладненими формами грипу та дітей груп ризику повинно проводитись в стаціонарах, до складу яких входить дитяче відділення реанімації та інтенсивної терапії. Лікування інгібіторами нейрамінідази хворих, які мають для цього покази, повинно починатись в амбулаторних умовах.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ щодо сезону грипу 2012-2013рр. до складу вакцин проти грипу виробники мають включити такі штами: A/California/07/2009 (H1N1) - пандемічний вірус, A/Вікторія /361/2011(H3N2), В/Bісконсін/1/2010.

В Україні зареєстровані наступні вакцини для профілактики грипу:

ВАКСІГРИП/VAXIGRIP Спліт-вакцина для профілактики грипу інактивована рідка.

FLUARIX™/ФЛЮАРИКС™ інактивована спліт-вакцина для профілактики грипу.

ІНФЛУВАК®/INFLUVAC® Вакцина для профілактики грипу, поверхневий антиген, інактивована.

ГРИППОЛ® ПЛЮС Вакцина для профілактики грипу тривалентна інактивована полімер – субодинична.

ГРИППОЛ® НЕО Вакцина для профілактики грипу тривалентна інактивована субодинична ад’ювантна.

Проводити дворазову вакцинацію дітям віком до 6 років, раніше не щепленим проти захворювання на грип; першочергове щеплення осіб з груп ризику( до груп ризику належать і медичні працівники).

2. Мета (загальна): на підставі вивчення етіології, епідеміології, патогенезу, клініки, навчитися діагностувати ГРВІ у дітей різних вікових груп, проводити диференційну діагностику, освоїти основні принципи терапії і профілактики грипу та ГРВІ, надавати невідкладну допомогу при гіпертермічному синдромі та синдромі гострого стенозуючого ларинготрахеїту(синдром крупу).

3.Конкретні цілі:

визначати клінічні симптоми ГРВІ, проводити диференціальну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати ставити діагноз і надавати екстрену допомогу дітям при гіпертермічному синдромі та синдромі гострого стенозуючого ларинготрахеїту (синдром крупу), визначати тактику ведення хворого з ГРВІ демонструвати вміння ведення медичної документації дітей, хворих на ГРВІ, проводити профілактичні заходи в осередку інфекції

4.Вихідний рівень знань-умінь. Уміти:

1. За стандартними методиками, використовуючи попередні дані анамнезу хворого, дані огляду хворого, знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення виділити та зафіксувати провідний клінічний симптом (або синдром). (Шифр уміння - 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.01.01-51)

2. Шляхом співставлення зі стандартами, використовуючи попередні дані анамнезу та огляду хворого, на основі провідного клінічного симптому або синдрому, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення поставити найбільш вірогідний або синдромний діагноз захворювання. (Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.02.01-275)

3. На підставі найбільш вірогідного або синдромного діагнозу, за стандартними схемами, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення призначити лабораторне та/або інструментальне обстеження хворого. (Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.03.01-275)

4. Використовуючи найбільш вірогідний або синдромний діагноз захворювання, дані лабораторного та інструментального обстеження хворого, знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за певним алгоритмом, здійснити диференціальну діагностику захворювань. (Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.01-275)

5. Використовуючи найбільш вірогідний або синдромний діагноз захворювання, дані лабораторного та інструментального обстеження хворого, висновки диференціальної діагностики знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення та логічного аналізу поставити попередній клінічний діагноз. (Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.05.01-275)

6. В лікувальній установі, або в дома у хворого на підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити принципи лікування захворювання. (Шифр уміння – 3.ПФ.С.04.ПР.Р.11.01-275)

7. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити необхідний режим відвідування дитячого колективу, фізичних навантажень та відпочинку при лікуванні захворювання. (Шифр уміння – 3.ПФ.С.05.ПР.Р.12.01-275)

8. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити необхідний характер вигодовування та дієту при лікуванні захворювання. (Шифр уміння – 3.ПФ.С.06.ПР.Р.13.01-275)

9. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення та за допомогою стандартних схем: - визначити тактику обстеження та первинної профілактики здорових дітей (Шифр уміння – 3.ПФ.С.07.ПР.О.14); - визначити тактику обстеження та вторинної профілактики хворих, що підлягають диспансерному нагляду (Шифр уміння – 3.ПФ.С.07.ПР.О.15); - розрахувати та призначити необхідні продукти харчування дітям першого року життя. (Шифр уміння – 3.ПФ.С.07.ПР.О.16).

5. Зміст навчання.

5.1. Перелік теоретичних питань:

1.Клініко-лабораторна характеристика та варіанти перебігу ГРВІ

2.Пандемічний грип, його епідеміологічні та клініко-патогенетичні особливості.

3. Диференціальна діагностика ГРВІ

4. Ускладнення ГРВІ

5. Тактика ведення хворих на ГРВІ

6.Надання невідкладної допомоги при гіпертермічному синдромі та синдромі гострого стенозуючого ларинготрахеїту (синдром крупу)

7. Протиепідемічні заходи в осередку, покази до госпіталізації

8. Профілактика ГРВІ

5.2 . Джерела навчальної інформації.

Основна література:

1. Михайлова А. М., Трішкова Л. О., Крамарєв С. О., Кочеткова О. М. Інфекційні хвороби у дітей // К.: Здоров’я. – 2000. – 418 с. “Інфекційні хвороби в дітей”: підручник за ред. проф. С.О.Крамарьова, проф. О.Б.Надраги. – Київ.: ВСВ “Медицина”, - 2010-392 с..

2.Інфекційні хвороби в дітей / за ред. Крамарьова С.О., Надраги О. Б. - Київ.: ВСВ ″Медицина″, 2010-392 с.

3. Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 “Клінічний протокол діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом А(H1N1 Каліфорнія).

4.Наказ МОЗ України від 09.07.2004№354 “Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей”.

5. Наказ МОЗ України від 31.08.2004 №437 “Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах”

6. Nelson textbook 18^th Edition by Robert M. Kliegman, MD, Richard E. Behrman, MD, Hal B. Jenson, MD and Bonita F. Stanton, MD. Видавництво: SAUNDERS. 2007. – 3200 р.

Додаткова література

1. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей - Донецк:Регина, 2005.-389с.

2. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В., співав. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів-Донецьк: Донбас, 2004. - 84 с.

3. Волосовець О.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М.Горького., 2007. – 112 с.

4. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.

5. Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями “дитячі інфекційні хвороби, «педіатрія» та ін. МОЗ України. – Київ, 2005 р. – 414 с.

6. Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. / За редакцією проф. О.П.Волосовця та Ю.В.Марушка - Х.: Прапор. - 2008. – 200 с.

7. Оказание стационарной помощи детям. Карманный справочник. Оригинальное издание: Pocket book of Hospital care for children. Geneva, WHO, 2005. – Всемирная Организация Здравоохранения, 2006, 378 с.

8. Педиатрия. Под ред. Дж.Грефа. М.: Практика, 1997. - 911 с.

9. Петрушина А.Д. и др. Неотложные состояния у детей. – М.: «Медицинская книга», 2002. – 176 с.

10. Пєший М.М. Невідкладна допомога в педіатричній практиці / Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів вищих мед.навч.закладів ІІІ-IV рівнів акредитаціі. – Полтава, 2001. – 245 с.

11. Пособие ИВБДВ (Интегрированное Ведение Болезней Детского Возраста), Всемирная Организация Здравоохранения, Департамент Здоровья и Развития, Ребенка и Подростка (САН), 2000, 202 с.

12. Синдромная диагностика в педиатрии: справочник /Под ред. акад. РАМН А.А.Баранова – М.: Медицина, 1997. – 320 с.

13. Fisher, Randall G.; Boyce, Thomas G. Moffet’s Pediatric Infections Diseases: A Problem Approach, 4^th Edition. – 2005.-1054 p.

14. Krugman’s infections diseases of children 11^th edition. – 2003.- 820 p.

15. . Учайкин В.Ф., Нисевич Н.И., Шамшева О.В. « Инфекционные болезни и вакцинопрофилактика у детей.» Учебник для ВУЗов / М.:ГЭОТАР, Медиа, 2007.—688 с.

16. Інфекційні хвороби у дітей / за ред. С.О.Крамарєва.- К. “Моріон”, 2003. – 480 с.

17. Инфекционные болезни у детей / под ред. В.Н.Тимченко, Л.В. Быстряковой.

– СПб.: СпецЛит, 2001. – 560 с.

18. Богадельников И. В. Дифференциальный диагноз инфекционных заболеваний у детей: Руководство для врачей и студентов. – 3 изд., испр. и дополн. – Донецк, 2013. – 712 с.

19. Инфекционные болезни у детей / под ред. В.В.Ивановой, - М.: МИА, 2002.- 923 с.

20. Педіатрія/ за ред. Тяжкої О.В. – Вінниця: „Нова Книга”, 3 вид., 2009. – 1136 с.

21. Справочник по инфекционным болезням у детей / Под общей редакцией проф. И.В. Богадельникова, проф. А.В. Кубышкина, и доц. КуадДия. Издание 8-е, дополненное и переработанное. − Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2012. − 304 с.

22. Principes and practice of pediatric infections diseases / Edited by Saran S. Long,

Larry K. Pickering, Charles G. Prober , 1997.- 1821 р.

5.3.Інформаційний пакет за темою.