1.4. Складання та розрахунок поставів

Постав – це схема розкрою однієї колоди або групи колод на пиломатеріали заданих розмірів і якості.

Постав пил – це набір пил і міжпильних прокладок, встановлених у верстат для отримання пиломатеріалів заданих розмірів за товщиною й шириною.

Залежно від розташування дощок відносно поздовжньої осі колоди постав може бути симетричним і несиметричним. У симетричному поставі по обидва боки від його осі послідовно розташовані дошки однакових розмірів, a в несиметричному – дошки різних розмірів.

За кількістю дощок (і брусів) постави бувають парними й непарними.

За положенням відносно поздовжньої осі колоди й осі поставів розрізняють серцевинну, центральні та бокові дошки.

Серцевинна – це дошка, яка випиляна з центральної частини колоди або бруса і включає серцевину колоди. Вона буває тільки одна і тільки в непарних поставах.

Центральна – це одна з двох суміжних дощок, випиляних із центральної частини колоди або бруса і розташованих симетрично до осі колоди; пропил, який розділяє ці дошки, проходить через поздовжню вісь колоди.

Бокові – всі решта дошки постава.

У дощок розрізняють внутрішню та зовнішню пласті. Пласть дошки, що лежить ближче до поздовжньої осі колоди, називають внутрішньою, далі від осі – зовнішньою.

У необрізних центральних та бокових дощок внутрішня пласть ширша як зовнішня. У серцевинної не-обрізної дошки пласті зовнішні і їх ширина однакова.

Постав записують у вигляді цифрового ряду, що показує товщину дощок в мм, або у вигляді дробу, чисельник якого вказує на товщину дощок в мм, а знаменник – кількість дощок від осі поставу до периферії.

Постав – це один із основних технологічних документів лісопиляльного виробництва, від якого значно залежить як об’ємний, так і посортний вихід пиломатеріалів.

Під час розрахунку поставів визначають розміри дощок – їх ширину й довжину, об'єм та об'ємний вихід. Для цього необхідно знати розміри колоди (діаметр, довжину), її об'єм і величину збігу, спосіб розпилювання (врозвал або з брусовкою), товщину дощок, їх розташування в поставі, товщину пил.

Для розрахунку поставів при розвальному і брусовому способах розпилювання колод використовують аналітичний метод. При цьому визначення ширини й довжини дощок можна здійснити за формулами, за допомогою графіка-квадранта або за таблицями, що складені на основі розрахунків за формулами.

Найточніші результати з визначення ширини й довжини дощок у поставах можна отримати за формулами і за допомогою графіка-квадранта.

У теорії розкрою колод на пиломатеріали і при розрахунку поставів за формулами, колоди за формою приймають за зрізаний параболоїд обертання другого порядку.

У практиці лісопиляння розрахунок поставів здійснюють, як правило, за допомогою графіка-квадранта або таблиць, приймаючи при цьому колоду за зрізаний конус.

Розрахунок зводиться до визначення однієї невідомої з трьох величин при двох відомих. Відомими, як правило, є діаметр колоди й товщина дощок, а невідомою – ширина дощок. Діаметр колоди приймають за гіпотенузу прямокутного трикутника, відстань між симетричними внутрішніми або зовнішніми пластями в поставі с – за один катет, а ширина внутрішньої або зовнішньої пласті дошки b – за другий.

При розрахунку поставів потрібно враховувати товщину пропилу, припуски на всихання за товщиною й шириною дошки, а також допустимість невеликого обзолу на крайці (згідно зі стандартами).

Відстань між симетричними зовнішніми пластями дощок – С – складається з товщин дощок а, припусків на всихання – в і пропилів е, що містяться між дошками:

, (1.6)

де: n – кількість дощок у межах С¹;

е – ширина пропилу (складається із суми товщини пили і розводу зубів пили на два боки).

Для подальших розрахунків поставів при визначенні розмірів дощок за формулами і графіком-квадрантом потрібно знати витрати ширини напівпоставу на виробництво кожної дошки – Е і відстань від осі поставу до пласті дошки:

.

Витрата ширини напівпоставу на одну дошку залежить від положення дошки в поставі:

а) на серцевинну дошку або брус:

(1.7)

б) на центральну дошку:

(1.8)

в) на бокову дошку:

. (1.9)

Відстань від осі поставу до:

– внутрішньої пласті центральної дошки:

(1.10)

– зовнішньої пласті центральної дошки:

(1.11)

– зовнішньої пласті серцевинної дошки:

(1.12)

– внутрішньої пласті бокової дошки (із першої пари бокових дощок) у непарному поставі:

(1.13)

– внутрішньої пласті бокової дошки (із першої пари бокових дощок) у парному поставі:

(1.14)

– зовнішньої пласті бокової дошки (із першої пари) у непарному поставі:

(1.15)

– зовнішньої пласті бокової дошки (із першої пари) у парному поставі:

. (1.16)

Визначення ширини й довжини необрізних дощок за графіком-квадрантом при розвальному способі розпилювання колод. При графічному способі розрахунку поставів застосовують графік-квадрант. На цьому графіку по осі Х відкладена відстань від осі поставу до зовнішньої пласті дошки (мм), а по осі Y – повна ширина дощок (мм), чверті кола відповідають даним за графіком розмірам діаметрів колод.

При розрахунку поставів на розпилювання колод врозвал відкладають відстань від осі поставу до пласті дошки на осі абсцис, проводять вертикаль до перетину з діаметром колоди. Точку перетину зносять по горизонталі на ординату і зчитують розрахункову ширину дошки. Результат із врахуванням припуску на всихання заокруглюють до найближчої стандартної ширини дошки.

Висоту параболи визначають таким чином. Знаходять діаметр, на якому лежать вершини парабол, що обмежують зовнішні пропили розглянутої пари симетричних дощок.

см. (1.17)

Різниці між вершинним діаметром колоди й діаметром, на якому лежать вершини парабол (см), відповідає різниця між довжиною колоди й висотою параболи (м).

м. (1.18)

Оптимальна довжина необрізної дошки:

м. (1.19)

Розрахунок поставів закінчують визначенням об’єму дощок в м³ і відсотках.

Об’ємний вихід пиломатеріалів у відсотках від об’єму розпиляної колоди визначають окремо по кожному перетину і загальний з колоди за формулою

%. (1.20)

Наведемо приклад розрахунку поставів. Згідно з завданням товщина дощок повинна становити 27 мм. Складаємо розвальний постав. Приймаємо товщину пропилу 3 мм.

За формулою визначаємо витрату напівпоставу на необрізну дошку товщиною 27 мм:

1 + 27 + (3÷2) = 29,5 мм.

і відстань від осі поставу до зовнішньої і внутрішньої пласті:

29,5 мм.

3 ÷ 2 = 1,5 мм.

За графіком-квадрантом визначаємо ширину необрізної дошки – (254+242)/2 = 248 мм, припуск на всихання в = 8,7 мм, приймаємо 270.

Знаходимо витрати напівпоставу на бокову дошку товщиною 27 мм:

= 3 + 27 + 1 = 31 мм.

Відстань від осі поставу до зовнішньої і внутрішньої пласті цієї бокової дошки:

мм,

29,5 + 31 = 60,5 мм.

мм,

мм.

За графіком-квадрантом визначаємо ширину необрізної дошки

(240+ 220)/2= 230 мм, припуск на всихання в= 8 мм, приймаємо 220 мм, її довжина становить 3 м.

Знаходимо витрати напівпоставу на бокову дошку товщиною 27 мм:

= 3 + 27 + 1 = 31 мм.

Визначаємо розміри наступної пари бокових дощок, для чого знаходимо відстань від осі поставу до внутрішньої і зовнішньої пластей.

мм,

мм.

мм,

60,5 + 31 = 91,5 мм.

За графіком-квадрантом визначаємо ширину необрізної дошки (218+170)/2=194 мм, припуск на всихання в= 6,7 мм, приймаємо 190 мм, її довжина становить 3 м.

Знаходимо витрати напівпоставу на бокову дошку товщиною 27 мм:

= 3 + 27 + 1 = 31 мм.

Визначаємо розміри наступної пари бокових дощок, для чого знаходимо відстань від осі поставу до внутрішньої і зовнішньої пластей.

мм,

91,5 + 3 = 94,5 мм.

мм,

91,5 + 31 = 122,5 мм.

За графіком-квадрантом визначаємо ширину необрізної дошки (179+84)/2= 129 мм, припуск на всихання в= 4,5 мм, приймаємо 120 мм, її довжина становить 2 м.

Таблиця 1.5

Відомість розрахунків поставів

Таблиця 1.6

Відомість виходу пиломатеріалів по поставах порода сосна

№ поставу	Вихід пиломатеріалів від сировини різних товщин								Загальний вихід від поставу
	200х200		70х200		70х140		25х105
	м3	%	м3	%	м3	%	м3	%	м3	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1			0,14	37,84			0,0224	6,05	0,1624	43,89
2					0,147	39,73	0,0236	6,38	0,1706	46,11
3	0,2	41,67					0,0288	6	0,2288	47,67
4			0,2254	46,96			0,0314	6,54	0,2568	53,5
5			0,21	43,75					0,21	43,75

Відомість виходу пиломатеріалів по поставах

порода - дуб

№ поставу	Вихід пиломатеріалів від сировини різних товщин								Загальний вихід від поставу
	50		32		19
	м3	%	м3	%	м3	%	м3	%	м3	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	0,042	22,83	0,0872	47,39	0,0046	2,5			0,1338	72,71
2	0,0806	43,8	0,0426	23,15	0,0148	8,04			0,138	74,99
3	-	-	0,0785	42,66	0,0524	28,48			0,1309	71,14
4	0,0473	18,9	0,1074	42,96	0,0226	9,04			0,1773	70,9
5	0,0946	37,84	0,0538	21,52	0,0332	13,28			0,1816	72,64
6	-	-	-	-	0,3878	77,8			0,3878	77,8