Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації

Рівненська Мала академія наук учнівської молоді

Відділення «Хімії та біології»

Секція «Психологія»

Аналіз психологічних особливостей соціопатії у старшокласників

Науково-дослідницька робота

Учениці 10 - А класу

Рівненської української

гімназії

Дідик Ірини Юріївни

Науковий керівник:

Руденко Наталія Миколаївна

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри педагогіки і

психології

(дошкільної та корекційної) РДГУ

Рівне-2017

Зміст

Вступ....................................................................................................

Розділ 1 Теоретичний аналіз проблеми розвитку соціопатії у підлітків і юнаків

1.1 Порівняння поняття «соціопатія» в сучасній психології та психіатрії.

1.2 Чинники виникнення і прояви соціопатії.

1.3 Психологічні особливості ранньої юності.

Розділ 2 Експерементальне дослідження соціопатії у ранньому юнацькому віці

2.1 Опис методиків дослідження

2.2 Аналіз результатів дослідження

2.3 Рекомендації щодо подолання соціопатії в ранньому юнацькому віці.

Висновки............................................................................................

Література..........................................................................................

Додатки...............................................................................................

Вступ

Зміцнення психічного здоров’я, забезпечення гармонійного формування особистості дітей та підлітків, як найважливіша соціальна задача цивілізованого суспільства, є предметом вивчення представників багатьох спеціальностей - медицини, психології, педагогіки, соціології. Без створення умов для адекватного психофізіологічного розвитку неможливо розраховувати на виховання повноцінної та освіченої особистості, а неправильне виховання, ігнорування законів вікової психології, призводить до деформованого дозрівання окремих психічних функцій та особистості вцілому[11].

Феномен соціопатії набуває з кожним днем все більші глобальні масштаби.

При наявності різних тлумачень і пояснень необхідно відзначити, що природа даної тенденції носить комплексний характер, включає в себе і сучасні культурні течії, і соціально-економічні умови, в яких виявилося європейське суспільство, світові політичні процеси, ослаблення виховних сил соціуму, інформаційна вседоступність, а в деяких випадках і так званий «чорний піар» і т.д.

Об'єктом нашого дослідження є феномен соціопатії і його поширення в молодіжному середовищі в період соціальних катаклізмів. Експлікація поняття «соціопатія» так чи інакше призводить до розуміню того, що соціопатія завжди суперечить здоровому глузду. Сучасні соціокультурні тенденції, суперечливість суспільних цінностей привели європейське суспільство до ціннісної кризи, яка виражається у втраті критерія моральності і спотворенні природи соціальних явищ.[1].

Деякі люди думають, що соціопат і соціофоб – це протилежні терміни, проте це не зовсім так. Соціопат – це людина, що страждає розладом поведінки, яке виражається в ігноруванні прав інших людей і у відмові вести себе в рамках прийнятих у суспільстві норм.

Таких особистостей розпізнають за наступним рисами: відсутність совісті, співчуття; небажання і невміння контролювати свої емоції; жорстокість; насильство; невизнання своєї провини [8].

Соціопатія - це дисоціальний розлад особистості, що характеризується ігноруванням соціальних норм, імпульсивністю, агресивністю і обмеженою здатністю формувати прив'язаність. На Заході соціопатія розглядається як патологія, хвороба, прирівнюється до психопатії і розуміється як стійка аномалія характеру, якій властива відсутність емоційно-особистісних переживань і особистісного розвитку в цілому.

Незважаючи на те, що спочатку цей термін лежав в площині психіатрії та психотерапії, зараз сучасні психологи все частіше вживають його по відношенню до людей, які здійснюють епатажні вчинки антисоціального характеру, що підкреслюють мізантропію і цинізм їх суб'єкта. Про наростаючу соціопатізацію сучасного суспільства часто говорять не тільки педагоги і психології, але і представники юридичних структур, бо дані тенденції все частіше проявляються в протиправних і антисоціальних вчинках сучасної молоді.У сучасному, ширшому розумінні соціопатія – це поведінка індивіда, що характеризується, неприйняттям соціальних норм і правил суспільства, небажанням до комунікацій, відстороненням від соціуму, аморальністю [11].

Разом з тим, саме в підлітковому віці найбільш високі ризики формування різних девіацій (поведінка, яка не відповідає загальному стандарту) розвитку (психосоціального і психосексуального), пов'язаних з труднощами або порушеннями соціальної комунікації [7].

Актуальність цієї проблеми і визначили вибір теми дослідження: «Аналіз соціопатії у старшокласників»

Мета дослідження: вивчення психологічних особливостей соціопатії.

Об’єкт дослідження: психічні властивості особистості.

Предмет дослідження: соціопатія як відхилення характеру особистості від соціальних норм.

Основні завдання дослідження;

1. аналіз літератури з проблеми дослідження;

2. проведення експериментального дослідження соціопатії у старшокласників;

3. Аналіз результатів дослідження;

4. формолювання психологічних рекомендацій щодо подолання соціопатії особистості

Гіпотезою дослідження стало припущення про те, що існує зворотній зв'язок між рівнем емпатії і рівнем соціопатії старшокласників.

Методи дослідження: теоритичний аналіз літератури, методика визначення соціопатії (О. Матвєєва), методика «Діагностика рівня емпатії» (В. Бойка), методика виявлення бар’єрів спілкування (В. Бойка).

База дослідження: Рівненська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів №13(14 учнів 10-Б класу) і Рівненська ураїнська гімназія (15 учнів 10-А класу). Загалом у дослідженіі взяли участь 29 учнів 10 класів .

Практична значущість роботи полягає у тому, що узагальнені теоретичні положення, отримані діагностичні результати, представлені висновки можуть бути використані психологами-практиками, соціальними педагогами, класними керівниками у своїй професійній роботі з соціопатичними підлітками і юнаками.

Структура роботи: наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури та додатків.

Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми розвитку соціопатії у підлітків і юнаків

1. Порівняння поняття «соціопатія» в сучасній психології і психіатрії

«Соціопатія» (дисоціальний розлад особистості) － відхилення характеру особистості від соціальних норм, яке спостерігається у близько 3% чоловіків і 1% жінок. Іноді соціопатія трактується як різновид психопатії; інколи － як патологія соціальних властивостей особистості.

Даний феномен як визначають вчені, відображає агресивну, імпульсивну поведінку особистості на соціальне оточення, яке може, супроводжується психологічним розладом, тобто захворюванням (психозом, шизофренією, олігофренію), і так само кризовими відносинами в сім'ї та проблемами з вихованням.

Виходячи з принципу соціального натуралізму, український вчений О. М. Костенко визначає соціопатію як стан неузгодженості волі й свідомості людини із законами соціальної природи: неузгодженість волі із зазначеними законами — це стан свавілля неузгодженість свідомості із законами соціальної природи — це стан ілюзій. В особі утворюється так званий «комплекс сваволі й ілюзій», тобто соціопатія — це ураження особистості комплексом сваволі й ілюзій. Проявами соціопатії у такому розумінні є вчинки, що порушують різноманітні соціальні норми, зокрема норми моралі й права [5]

Слід зазначити, що тривожний стан, який виникає тільки періодично, є нормальною реакцією людини на стреси і допомагає їх подолати. При соціофобії виникає тривога не в звичайному її розумінні. Людина відчуває такі переживання, ніби вона потрапила у неминучу, неконтрольовану ситуацію.

Соціопатичні особистості часто бувають конфліктні, агресивні без явних на те причин, не сприймають соціальних норм, порушують як закони моралі, так і правові норми. Така характерна особливість виражається і в тому, що соціопатичні особистості важко дотримуються режиму, пунктуальності і дисципліни. Звідси часті проблеми в навчанні або роботі, які виражаються в прогули, запізнення, непокору і власне неможливості систематично навчатися або працювати. Соціопати орієнтуються лише на власні потреби і бажання, ігноруючи чужі. Така особистість здатна засвоїти соціальні правила того суспільства, в якому вона знаходиться, і дотримуватися їх до тих пір, поки це буде вигідно. Соціопатична особистість часто характеризує відсутність почуття провини, емпатії, толерантності, що призводить до неможливості підтримки тривалих відносин, до соціальної ізоляціі.

Використовуючи чужі ресурси з метою вигоди, соціопатичні особистості часто брешуть, маніпулюють і без поваги відносяться до цінностей іншої особистості. Соціопати не переносять критику на свою адресу, не вміють планувати і тому їхні вчинки завжди відрізняються імпульсивністю і часто несподівані навіть для самого соціопата.

Існують дві протилежні точки зору на природу виникнення соціопатії. Згідно з однією з них, соціопатія має генетичну схильність або спадкові корені, а згідно з іншою - в основі цього явища лежать неправильне виховання і соціальні умови дорослішання. Так чи інакше, даний феномен поширюється і на психічно хворих людей, і на людей здорових, поєднуючи в собі патологічну природу і природу соціально обумовлену[11].

Серед загроз національної безпеки особливе місце посідають фактори, які виявляються у формі злочинності. При найближчому розгляді з’ясовується, що коріння будь-яких соціальних криз і гуманітарних катастроф, а також національної деградації лежить в соціопатії особистості, одним з виявів якої є злочинність [8].

Згідно науковим дослідженням Еріка Берна, соціопати можуть проявляти пасивну і активну поведінку [2]. Однак для нас важливо підкреслити, що обидва типи, керуються певним авторитетним ідеалом, своєрідно тлумачить норми і правила життя, і поводяться в суспільстві відповідно сформованим стереотипам. Зразок слугує ракурсом девіантної поведінки соціопата(поведінка, яка не відповідає загальноприйнятим нормам). До характерних видів відхилень поведінки можуть належати: прямо кримінальні - напади на людей, вбивства з хуліганського наміру або шахрайства; формально некарані, але засуджені суспільством - неадекватна поведінка водіїв на дорозі, цілеспрямоване ухилення від виконання обов'язків на роботі. «Некримінальні» соціопати байдужі до можливих втрат. Також існують більш серйозні прояви соціопаціі - це антисоціальні соціопати. Вони частіше за все не віддають собі звіт в своїх негативних емоціях, і не відчувають їх. Це пов'язано з тим, що у них сильно розвинена руйнівна відповідна реакція (імпульс). Антісоціопати ніколи не шкодують про вчинення злочину. Серед загроз суспільної і національної безпеки особливе місце займають злочини, вчинені соціопатичними особистістями - це тероризм і масові випадки суїциду.

Крім цього, соціопати спочатку мають проблеми в житті, такі як втрата сім'ї, або погані відносини між родичами, окреме проживання батьків і неповнолітніх дітей, погане поводження з дітьми або погане виховання. Однак суїцид відбувається в усіх сім'ях, включаючи і ті, які зовні виглядають благополучними [10].

.