1.Значення білків, жирів, вуглеводів для організму дитини.

Білки – складні високомолекулярні сполуки. до складу яких входить азот. Структурною одиницею білків є амінокислота.

Існує 20 амінокислот: з них 12 замінні (глікол, аланін, цистеїн, глютамінова кислота, аргінін) – вони синтезуються в організмі; 8 незамінні (метіонін, валін, лейцин) – не синтезуються в організмі і повинні потрапляти з продуктами харчування.

Залежно від амінокислотного складу білки поділяються на:

• повноцінні – містять усі незамінні амінокислоти (білки м’яса, риби, яйця), в раціоні повинно бути 30% білків тваринного походження

• неповноцінні – не містять незамінні амінокислоти ( білки рослинного походження).

Білки виконують наступні функції:

• пластичну, будівельна – є головною складовою частиною клітини та міжклітинних структур;

• каталітична – ферменти прискорюють біохімічні реакції;

• захисна –спрямована на утворення антитіл;

• транспортна – полягає в транспорті різних речовин;

• регуляторна –забезпечує сталості біологічних констант організму;

• передача спадкових властивостей

• енергетична – при окисленні 1г білка звільняється 17,6кДЖ,4,1ккал.

При недостатньому надходженні білків:

• порушується ріст,

• розумовий розвиток;

• опірність організму;

• ферментативні процеси.

Кількість білка, що потрібна в організмі залежить від віку, статі, професії, фізіологічному стану.

Нормою споживання добової кількості білка для здорової людини в середньому -100гр (1,5г на 1кг маси), для грудної дитини 3-3,5г на 1кг маси, людина, що займається фізичною працею – 130-140гр на добу.

Баланс азоту. Про кількість білка, що розпався в організмі, можна зробити висновок за кількістю

виведеного з організму азоту, оскільки він є складовою частиною білка. Вивчаючи обмін азоту, ми можемо скласти уяву про обмін білків. У білку знаходиться 16% азоту, тобто 1г азоту в 6,25г білка.

Це білковий коефіцієнт.

Для характеристики білкового обміну використовують визначення азотистого балансу.

Азотиста рівновага – це стан, при якому кількість виведеного азоту дорівнює кількості азоту, що надійшов. Азотиста рівновага спостерігається у дорослої здорової людини.

Позитивний азотистий баланс - це стан, при якому кількість азоту, що надходить, переважає над кількістю виведеного азоту

Негативний азотистий баланс – це стан, при якому кількість виведеного азоту переважає над кількістю азоту, що надходить в організм. Він розвивається при білковому голодуванні, коли кількість білка на добу становить нижче 30гр, надходження неповноцінних рослинних білків. Дитині і треба давати оптимальну кількість білка, з набором всіх необхідних .амінокислот; при цьому важливо, щоб співвідношення кількості білків, жирів і вуглеводів у їжі дитини було 1:1:3 - 1:1:4 ; за таких умов азот максимально затримується в організмі.

Добова норма білка має для дітей 3-6років складатися з білків тваринного не менше як на 65% і з білків рослинного походження 35%.

()сновним джерелом білків тваринного походження є молоко, сир, м ясо, м’ясні вироби, субпродукти, яйця, риба.

Білки рослинного походження є в злакових (борошно пшеничне,житнє), крупах і бобових. Але білків у них набагато менше, ніж вуглеводів.

Жири – складні органічні речовини. За хімічним складом поділяються на :

• прості – ліпіди(нейтральні жири складаються з жирних кислот та гліцерину);

• складні жири (фосфоліпіди, гліколіпіди);

• стероїди (холестерин).

В залежності від кислот вони можуть бути:

• ненасичені (олеїнова, лінолева кислота);

• насичені (пальмітинова, стеаринова кислота).

Жири виконують наступні функції:

• енергетична – при розщепленні 1гр виділяється 36,7 кДж або 9,3ккал;

• будівельна;

• регуляторна – входять до складу гормонів4

• створюють середовище для розчинення жирів.

Добова потреба становить для дорослої людини 100гр на добу.

При надмірному вживанні: ожиріння, атеросклероз, інфаркт міокарда, тромбоз.

При зниженні вживання – шелушіння шкіри, ломкість волосся, нігтів.

()собливо висока біологічна цінність рослинних жирів, які містять поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова, арахідонова гінцо). Вони повинні надходити в організм у готовому вигляді, бо мін не може їх синтезувати. Містяться неграничні жирні кислоти в оліях. Найбільше їх в лляній і конопляній олії, але багато лінолевої кислоти і в соняшниковій олії. Цим пояснюється висока поживна цінність маргарину, в якому міститься значна кількість рослинних жирів.

жирами в організм надходять розчинні в них вітаміни (вітаміни А, Д, К тощо), які мають для дитини життєво важливе значення.

В організмі дитини з першого півріччя життя за рахунок жирів забезпечується приблизно на 50% потреба в енергії. Без жирів неможливе вироблення загального і специфічного імунітету. Обмін жирів у дітей нестійкий, при нестачі в їжі вуглеводів або при посиленій витраті їх швидко вичерпується депо жиру.

Всмоктування жирів у дітей інтенсивне. При грудному вигодовуванні засвоюється до 90% жирів молока, при штучному - 85-90%; у старших дітей жири засвоюються на 95-97%.

Для оптимального використання жиру в їжі дітей повинно бути також достатня кількість вуглеводів, бо при дефіциті вуглеводів у їжі відбувається неповне окислення жирів і у крові накопичуються кислі продукти обміну.