- •1.Значення білків, жирів, вуглеводів для організму дитини.
- •Це білковий коефіцієнт.
- •2.Значення води для організму дитини.
- •Значення води:
- •Норми вживання води дитиною.
- •3. Значення мінеральних речовин для організму людини.
- •4.Вітаміни та їх фізіологічне значення.
- •Жиророзчинні вітаміни.
- •Водорозчинні вітаміни.
2.Значення води для організму дитини.
Важливу роль в організмі дитини відіграє вода. Усі перетворення речовин в організмі здійснюються у модному середовищі. Досить сказати, що вода у дітей становить приблизно 80% маси тіла.
Значення води:
Вода розчиняє харчові речовини, які надійшли в організм.
Разом з мінеральними речовинами вона бере участь у побудові клітин і в багатьох реакціях обміну.
Вода бере участь у регулюванні температури тіла; випаровуючись, вона охолоджує тіло, охороняючи його від перегрівання, транспортує розчинені речовини.
Вода і мінеральні солі створюють в основному внутрішнє середовище організму, будучи основною складовою частиною плазми крові, лімфи і тканинної рідини. Деякі солі, розчинені в рідкій частині крові, беруть участь у перенесенні газів кров’ю.
Вода і мінеральні солі входять до складу травних соків, що значною мірою визначає їхнє значення для процесів травлення.
Втрата організмом дитини води призводить до дуже важких порушень. Наприклад, при розладі травлення у немовлят найнебезпечнішим є зневоднювання організму, що тягне за собою судоми, втрату свідомості. Позбавлення людини води на кілька днів смертельне.
Якщо води виводиться із організму більше, ніж надходить в нього, виникає відчуття спраги.
Відношення кількості вжитої води до кількості виділеної становить водний баланс.
Основну кількість води грудні діти одержують з молоком матері, в якому її міститься близько 90 %. Однак вони, крім того, потребують ще й кип’яченої води або чаю без цукру.
Норми вживання води дитиною.
Новонародженим дітям достатньо 1-2 чайних ложок води або чаю, які їм дають між годуваннями.
У віці 1 міс дитина може випивати близько 50 г води на добу,
а в 2-3 міс - до 100 г.
в 1рік дитини 80 мл,
в 2 роки - 95 мл,
в 3-4роки 950-1000 мл,
в 5-6 років -1200 мл,
в 7-10 років - 1350мл.
3. Значення мінеральних речовин для організму людини.
Фізіологічне значення мінеральних речовин дуже велике. Вони входять в склад білків, кісток скелету, ферментів, гормонів. Загальна кількість мінеральних речовин становить 4,5% всього тіла, із них 5/6 входить в склад кісток. Мінеральні речовини забезпечують нормальну реалізацію всіх функцій організму. Іони мінеральних речовин підтримують постійність осмотичного тиску, активність реакції крові і тканин. Вони необхідні для діяльності нервової системи, згортання крові, всмоктування, обміну газами. Вони не являються джерелом енергії. При надлишку в їжі повареної солі в шкірі створюються запаси хлористого натрію, які використовуються при споживанні їжі, бідною повареною сіллю НАТРІЙ забезпечує постійність осмотичного тиску внутрішньоклітинної рідини. Синтез і відкладання глікогену в тканинах здійснюється з поглинанням іонів калію. Недостатність іонів калію тормошить анаболічні процеси в організмі. ХЛОР являється важливим аніоном зовнішньо клітинної рідина, забезпечуючи постійність осмотичного тиску. КАЛЬЦІЙ і ФОСФОР знаходяться в основному в кістковій тканині. Утримання кальцію в плазмі і крові являється одною з біологічних констант, так як навіть незначні здвигни в рівні цього іона можуть призвести до тяжких наслідків для організму. Зменшення рівня кальцію у крові викликає скорочення м’язів, судороги і в результаті зупинки дихання настає смерть. Збільшення рівня кальцію в крові супроводжується зменшенням збудливості нервової і м’язової тканин, появленням паралічів, ран. Кальцій необхідний для побудови кісток, тому він повинен надходить в достатній кількості в організм з їжею. Фосфор бере участь в обміні багатьох речовин, так як входить в склад макроергічних з’єднань (наприклад, АТФ). Велике значення має відкладання фосфору в кістках. ЗАЛІЗО знаходиться в організмі у вигляді комплексних солей. Залізо входить всклад гемоглобіну, міоглобіну, а також в склад ферментів, які беруть участь в окислювально-відновлювальних реакціях. Недостатнє надходження в організм заліза супроводжується нарушенням синтезу гемоглобіну. Зменшення синтезу гемоглобіну веде до анемії (малокрів’я). Добова необхідність в залізі дорослої людини становить 10-30 мкг.
