3

Тема 5. Облік депозитних операцій

1. Види рахунків, що відкриваються клієнтам у банках для обліку строкових депозитів.

2. Облік залучених вкладів (депозитів)клієнтів банку.

3. Облік депозитних операцій у міжбанківській сфері.

1. Види рахунків, що відкриваються клієнтам у банках для обліку строкових депозитів.

Банки можуть відкривати своїм клієнтам поточні рахунки – та вкладні (депозитні) рахунки. Відкриття поточного рахунку здійснюється за договором банківського рахунку, депозитного – за договором банківського вкладу.

Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково - касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать:

• рахунки за спеціальним режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

• поточні рахунки типу "Н", що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

• поточні рахунки типу "П", що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

• карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками;

• поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;

• інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам для здійснення інвестиційної діяльності.

Кожне підприємство має право відкривати по­точний рахунок у національній та іноземній валюті в необмеже­ній кількості банків. Кількість рахунків клієнта залежить від його виробничих потреб. Кошти з поточного рахунку видаються на першу вимогу клієнтів. Вони відносяться до нестабільних банківських ресурсів, що обмежує сферу їх використання банками. Як наслідок, власникам цих вкладів виплачується низький відсоток або взагалі не виплачується.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

За економічним змістом депозити поділяють на депозити залучені (від інших банків, небанківських фінансових установ, суб’єктів гоподарювання та фізичних осіб) та депозити розміщені (в інших банках). Відповідно операції із залучення банком коштів на депозит називаються пасивними депозитними операціями, а із розміщення коштів на депозит — активними депозитними операціями.

За строками депозити поділяють на вклади на вимогу та строкові кошти: короткострокові – зі строком вкладу до одного року та довгострокові – більше року. Банк повинен повернути строковий вклад або його частину на першу вимогу клієнта. Але у разі повернення вкладу до закінчення строку, проценти за ним сплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу.

До депозитних рахунків також належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" для накопичення заощаджень на виплату пенсії.