- •Фінансове право україни
- •1.Поняття та класифікація фінансів. Відмінність між публічними та приватними фінансами
- •2.Фінансова діяльність д-ви та омс: поняття, мета та правові основи
- •3.Методи фінансової діяльності
- •4.Принципи фінансової діяльності
- •5.Правові форми фінансової діяльності
- •6.Повноваження органів д/в у сфері фінансової діяльності
- •7.Фінансова система України: поняття та структура
- •8.Поняття, предмет та метод фінансового права
- •9.Місце фінансового права в національній системі права
- •10.Наука фінансового права
- •11.Джерела фінансового права
- •12.Фінансово-правові норми: поняття, структура та види
- •13.Фінансово-правові відносини, їх зміст та особливості
- •14.Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин
- •15.Фінансове правопорушення: поняття та класифікація
- •16.Фінансово-правова відповідальність
- •17.Поняття та класифікація фінансового контролю
- •18.Форми та методи фінансового контролю
- •19.Повноваження вру у сфері фінансового контролю
- •20.Рахункова палата, як суб’єкт фінансового контролю
- •21.Основні завдання та повноваження державної фінансової інспекції України
- •22.Бюджет як економіко правова категорія. Роль бюджету в забезпеченні виконання функцій держави та місцевих органів публічної влади
- •23.Бюджетне право як підгалузь фінансового права
- •24.Бюджетні правовідносини, їх суб’єкти та особливості
- •25.Бюджетна система України та її структура. Зведений бюджет України
- •26.Принципи бюджетної системи
- •27.Бюджетна класифікація, її структура та роль у бюджетній сфері
- •28.Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування
- •29.Складові частини бюджету
- •30.Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами
- •31.Правові засади розподілу видатків між бюджетами
- •33.Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень
- •34.Правове регулювання міжбюджетних відносин
- •35.Міжбюджетні трансферти: поняття, види та порядок надання
- •36.Розпорядники бюджетних коштів та їх повноваження
- •37.Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прийняття та їх роль у формуванні бюджету
- •38.Бюджетний процес та його стадії
- •39.Порядок складання проекту державного бюджету України
- •40.Порядок розгляду та прийняття державного бюджету України
- •41.Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України
- •42.Виконання Державного бюджету України за доходами та видатками
- •43.Звіт про виконання бюджету
- •44.Порушення бюджетного законодавства та засоби впливу за Бюджетним кодексом
- •45.Поняття, система та правові засади публічних доходів
- •46.Податкове право і податкові правовідносини
- •47.Податки у системі обов’язкових платежів іх особливості та функції
- •48.Податкова система: поняття, склад і принципи побудови
- •49.Юридичний склад податку
- •50.Права і обов’язки платників податку
- •51.Види обов’язкових платежів за законодавством України
- •52.Пдв: платники, об’єкт, ставки
- •53.Правові засади та порядок відшкодування пдв
- •54.Ппп: об’єкт, ставка
- •55.Акцизний податок
- •57.Пільги передбаченя пк при оподаткуванні пдф
- •58.Спрощена система оподаткування за чинним законодавством
- •59.Ставки єдиного податку
- •60.Місцеві податки і збори
- •61.Адміністрування податків :поняття і загальна характеристика
- •62.Порядок визначення суми податкового зобов’язання
- •63.Апеляційне узгодження суми податкового зобов’язання
- •64.Засоби забезпечення виконання податкового зобов’язання пп
- •65.Бюджетне фінансування: поняття і принципи
- •66.Поняття та порядок кошторисно-бюджетного фінансування
- •67.Правові засади загальнообов’язкового державного соціального страхування
- •68.Державний і місцевий кредит.Правовое регулювання державного боргу
- •69.Банківська система: поняття і структура
- •70.Загальна характеристика нбу
- •71.Форми державного регулювання банківської діяльності
- •72.Порядок створення та реєстрація банків та ліцензування банківськиї операцій
- •73.Банківська ліцензія
- •74.Правові засади банківського контролю і нагляду
- •75.Заходи впливу що застосовуються нбу за порушення
- •76.Грошова система та її стуктура
- •77.Правові засади готівкового грошового обігу
- •78.Безготівкові розрахунки
- •79.Поняття та правові засади, принципи валютного регулювання
- •80.Валютний контроль: поняття мета і правове регулювання
- •81.Суб’єкти валютного контролю і іх повноваження
33.Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень
Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення органів влади АРК, внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування. КМУ може брати позики в межах визначених законом України про Державний бюджет України. Запозичення використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави. За винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.
Міністр фінансів має право обирати кредитора, вид позики і валюту запозичення з урахуванням вимог БК та з метою економії коштів та ефективності їх використання.
Якщо витрати на обслуговування та погашення державного боргу перевищать обсяг коштів, передбачений в законі про ДБУ на таку мету, Міністр фінансів невідкладно інформує про це КМУ. КМУ невідкладно інформує про очікуване перевищення таких витрат ВРУ та подає у двотижневий термін пропозиції про внесення змін до закону України про ДБ України.
Емісійні кошти НБУ не можуть бути джерелом фінансування дефіциту ДБУ.
Стаття 16. Здійснення державних (місцевих) запозичень та управління державним (місцевим) боргом
1. Державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про Державний бюджет України з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду.
Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень належить державі в особі члена Кабінету Міністрів України, відповідального за формування та реалізацію державної бюджетної політики, або особи, яка виконує його обов'язки, за дорученням Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України визначає умови здійснення державних запозичень, у тому числі вид, валюту, строк та відсоткову ставку державного запозичення.
У разі зменшення обсягу коштів від державних внутрішніх (зовнішніх) запозичень порівняно з обсягом, визначеним законом про Державний бюджет України, у зв'язку з погіршенням умов таких запозичень та/або кон'юнктури фінансового ринку допускається збільшення обсягу коштів від державних зовнішніх (внутрішніх) запозичень з дотриманням граничного обсягу державного боргу У разі зменшення (збільшення) обсягу платежів з погашення державного боргу у зв'язку з поліпшенням (погіршенням) умов на фінансовому ринку порівняно з обсягом, визначеним законом про Державний бюджет України, допускається зменшення (збільшення) обсягу державних запозичень з дотриманням визначеного законом про Державний бюджет України обсягу фінансування державного бюджету за борговими операціями.
2. Кредити (позики) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів) залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних програм (проектів), а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом.
3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради мають право здійснювати місцеві внутрішні запозичення.
Місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад триста тисяч жителів за офіційними даними органів державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення місцевих запозичень. При цьому місцеві зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій можуть здійснювати всі міські ради.
4. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі (крім випадків, передбачених цим Кодексом)
Витрати на обслуговування та погашення державного (місцевого) боргу здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (місцевим фінансовим органом) відповідно до кредитних договорів, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобов'язання (боргові зобов'язання Автономної Республіки Крим чи територіальних громад), незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).
Якщо очікуваний обсяг витрат на обслуговування та погашення державного боргу перевищить обсяг коштів, визначений законом про Державний бюджет України на таку мету, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, невідкладно інформує про це Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України невідкладно інформує про очікуване перевищення таких витрат Верховну Раду України та подає у двотижневий строк пропозиції про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Якщо очікуваний обсяг витрат на обслуговування та погашення місцевого боргу перевищить обсяг коштів, визначений рішенням про місцевий бюджет на таку мету, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, міська рада вносять відповідні зміни до рішення про місцевий бюджет.
8. Член Кабінету Міністрів України, відповідальний за формування та реалізацію державної бюджетної політики, або особа, яка виконує його обов'язки, за погодженням з Національним банком України має право в межах поточного бюджетного періоду здійснювати на конкурсних засадах та/або шляхом проведення аукціонів розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду.
