94.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті

Єдиної криміналістичної класифікації сексуальних вбивств поки ще не розроблено. Ряд класифікацій убивств з сексуальною мотивацією запропоновано судовими медиками, психіатрами, психологами, кримінології.

На основі аналізу класифікацій сексуальних убивств різних вчених можна навести такі криміналістичні класифікації сексуальних убивств.

Сексуальні вбивства - група вбивств, безпосередньо пов'язаних із задоволенням сексуального потягу і мають схожі криміналістично значущі ознаки.

З кримінально-правової і криміналістичної точки зору - це сукупність злочинів на міжвидовому рівні, тому що в цю сукупність входять вбивства, пов'язані зі згвалтуванням, розбещенням малолітніх, задоволенням статевих потреб у збоченій формі. Виходячи з цього, в криміналістичне поняття сексуального вбивства вкладається одне з положень кримінально-правового визначення вбивства.

Аналіз вивчення сексуальних вбивств підтверджує, що вбивства, пов'язані із задоволенням сексуального потягу мають схожі криміналістичні ознаки, які вказують на спосіб приготування, спосіб вчинення, спосіб приховування злочину, місце, час, обстановку, знаряддя, предмет замаху, особистість злочинця, сліди злочину.

Сексуальна мотивація злочинних дій може не знаходити жодного або досить яскравого втілення ні в особистих ознаках, ні в повсякденному, побутовому поведінці крім як у кримінальних діях.

У ході аналізу кримінальних справ про сексуальні вбивства були виділені фактори, які детермінують способи вчинення сексуальних убивств. В цілому їх можна розділити на дві групи:

об'єктивні фактори (місце, час і умови вчинення; фізичні та психічні особливості потерпілого, його соціальний статус; наявність співучасників; вплив мікросередовища; інформованість правоохоронних органів щодо особи злочинця або фактори здійснення попередніх убивств);

суб'єктивні фактори (фізичні та психічні особливості злочинця, професійний і злочинний досвід; загальноосвітній рівень; звички і нахили, фізичні і психічні аномалії; схильність до вживання алкоголю).

Прийоми вчинення сексуальних убивств:

пошкодження від механічних факторів (нанесення ушкоджень колючі - ріжучими предметами, нанесення ушкоджень руками, ногами, різними тупими предметами, нанесення ушкоджень вогнепальною зброєю);

асфіксія при задушенні (повішення, задушення петлею, руками, удушення за допомогою предметів);

отруєння.

До інформації, що вказує на вчинення сексуального вбивства, належать ознаки здійснення статевого акту.Ознаками сексуального вбивства можуть бути: поза трупа, відсутність на ньому одягу, оголені статеві органи тощо. Про сексуальне вбивство можуть свідчити різні рани, локалізовані в області статевих органів, молочних залоз та ін.; розкриті порожнини трупа; розчленування тощо. Зникнення органів і частин трупа свідчить про прагнення злочинця заволодіти еротично значущими фетишами, що, безумовно, є ознакою сексуального вбивства.

При сексуальних убивствах можуть мати місце випадки, коли очевидні ознаки відсутні або нечіткі, символізовані. Під час огляду місця передбачуваного сексуального вбивства слід враховувати, що сексуальний мотив убивства може бути прихований іншими мотивами, наприклад корисливими, а тому неврахований при побудові версії про злочинця, що може спрямувати слідство в хибний бік і суттєво ускладнити розслідування.

Найпоширенішими способами сексуального вбивства є механічна асфіксія (від здавлювання шиї руками, петлею, від закривання рота й носа) й тупа травма голови. У випадках механічної асфіксії на шиї трупа знаходять странгуляційну борозну, садна, синці, аналогічні ушкодження навколо отворів рота й носа, на слизовій губ. Ушкодження голови тупими предметами частіше бувають множинними. Рідше спостерігаються різані, колото-різані, колоті рани різної локалізації, заподіяні гострими предметами.

Зазначені ушкодження можуть наноситися не тільки для подолання опору жінки під час здійснення з нею насильницького статевого акту, а й до зґвалтування, а також після здійснення злочину для його приховання.

Під час опору жінки насильницькому статевому акту при огляді, зазвичай, виявляють садна та синці на внутрішній поверхні стегон, в області зовнішніх статевих органів, на сідницях, молочних залозах. Можуть бути розриви стінок піхви й проміжності.

Разом із зазначеними ушкодженнями на тілі потерпілої для встановлення насильницьких статевих зносин чи спроб до цього має значення і стан її одягу. Типовими для зґвалтування пошкодженнями одягу вважають: розриви чи розрізи трусів, сорочки, бюстгальтера, плаття, кофточки, спідниці, відрив ґудзиків і розриви петель на цих предметах одягу, зламані блискавки, гачки й пряжки на них. Проте у випадках зґвалтування із застосуванням погроз або при використанні безпомічного стану жінки пошкоджень, характерних для опору ґвалтівнику, може не бути.

Обстановку місця події при сексуальних убивствах здебільшого характеризує низка особливостей, які дозволяють встановити сексуальні мотиви злочину. Насамперед привертає увагу поза трупа: ноги широко розведені, статеві органи оголені, нижня білизна та верхній одяг безладно розірвані чи розрізані, часто окремі предмети одягу зняті з тіла і лежать осторонь від трупа. На трупі звичайно добре помітні пошкодження, які виникли під час опору ґвалтівникові.

Оглядаючи місце події, значну увагу слід приділити опису місця розташування, пози трупа, стану й розташування одягу на ньому. Описана поза трупа в поєднанні з типовими пошкодженнями одягу, а також ушкодженнями певної локалізації на тілі жертви часто дозволяє відразу виявити сексуальний мотив скоєного злочину. Описуючи пошкодження верхнього одягу, слід зіставити їх з пошкодженнями нижнього одягу й тіла загиблої. При наявності на одязі слідів, схожих на кров або сперму, інших забруднень, доцільно відразу вилучити їх і направити для дослідження в бюро СМЕ. Під час огляду трупа на місцевості слід звернути увагу на частинки ґрунту, трави, які потрапили на тканину одягу, їх також треба вилучити разом із предметами одягу, щоб уникнути втрати чи псування під час перевезення трупа до моргу.

Опис трупних змін проводять за загальними правилами, так само, як і опис окремих частин тіла.

Під час опису рота відзначають: відкритий він чи ні, ушкодження слизової оболонки рота, цілість і стан зубів, наявність сторонніх тіл і речовин у порожнині рота.

Детально описують стан статевих органів жінки – їхній розвиток, ступінь оволосіння, колір слизової оболонки входу в піхву, цілість незайманої пліви, характер виділень з піхви (кількість, колір, вид), ушкодження зовнішніх статевих органів, наявність будь-яких сторонніх предметів.

Виявлені під час огляду трупа ушкодження, описують за загальними правилами. При цьому важливо відзначити не тільки наявність ушкоджень у тій чи іншій області, а й їх відсутність.

Детально описують ушкодження від укусів (це дозволяє ідентифікувати злочинця за слідами зубів). Усі виявлені ушкодження фотографують за правилами масштабної фотографії. При наявності слідів укусів на шкірі іноді вдається отримати їхні відбитки з допомогою пластичної маси. Крім того, рекомендовано перемальовувати укуси на прозору плівку для подальшого зіставлення з будовою зубів підозрюваного.

Під час огляду передбачуваних знарядь травми (каміння, кастети, ножі, мотузки тощо) звертають увагу на наявність слідів крові, відбитків пальців, волосся, яке прилипло, та інших слідів.

Для встановлення факту статевих зносин, що відбулися, в усіх випадках сексуальних убивств потрібно досліджувати вміст піхви на наявність сперми та її групову належність. За погодженням із судовим медиком, мазки і тампони з піхви, прямої кишки й порожнини рота для подальшого лабораторного дослідження беруть або на місці події, або під час розтину трупа в морзі.

Із зовнішніх статевих органів, лобка, стегон та інших частин тіла схожі на сперму плями вилучають на місці події.

Сліди сперми потрібно шукати не тільки на трупі, оскільки їх розташування залежить від місця здійснення статевого акту.

Сперма на місці події і в статевих органах жінки може бути відсутня, в зв’язку із застосуванням чоловіком запобіжних засобів, зокрема презерватива.

Одяг та інші предмети з плямами, схожими на кров і насінну рідину, вилучають повністю й відправляються на дослідження.

Якщо на одязі, тілі потерпілої, на різних предметах виявлено волосся чи об'єкти, схожі на волосся, описують точне місце їх виявлення, кількість, колір, довжину, забруднення; їх вилучають і направляють на дослідження. Разом з тим беруть зразки волосся з голови, лобка та пахвових впадин трупа.

Слід враховувати необхідність лабораторного дослідження піднігтьового вмісту рук убитої. Якщо він буде вилучатися під час експертизи трупа в морзі, то щоб запобігти його втраті під час перевезення, потрібно на кисті рук трупа одягти паперові чи целофанові мішечки, зав’язавши їх навколо променевозап’ястних суглобів.

Іноді застосування протизаплідних засобів дозволяє виключити фізичне насильство під час здійснення статевого акту. Наприклад, під час одного з убивств ковпачок на шийці матки, виявлений під час дослідження трупа, став доказом того, що жінка готувалася до статевих зносин. Убивство було скоєно під час добровільного статевого акту.