7.Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні

Як галузь криміналістичної техніки судова фотографія становить собою систему наукових положень і відповідних їм технічних засобів та методів зйомки криміналістичних об'єктів з метою розкриття і розслідування злочинів.

Фотографія застосовується в криміналістиці для фіксації слідів, предметів, місця події та інших об'єктів, а також для дослідження речових доказів. У порівнянні з іншими засобами фіксації фотографія забезпечує більш високий ступінь точності, повноти та наочності.

Судова фотографія застосовується під час проведення слідчих дій відповідно до вимог Кримінально-процесуального закону.

Криміналістична фотозйомка слугує одним із ефективних засобів і методів наочної фіксації усієї чи частини обстановки, в якій проводяться окремі слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, а іноді й експертні дослідження, фіксація ходу їх проведення та результатів. Вона є надійним засобом і методом наочного закарбування слідів злочину, окремих предметів та інших матеріальних об'єктів, що мають значення для справи, а також дослідження деяких речових доказів і тим самим сприяє вирішенню завдань об'єктивізації доказування.

До завдань судової фотографії відносяться:

забезпечення технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксації та дослідження матеріаль­них джерел доказової інформації;

здійснення об'єктивної фіксації слідчих дій та їх результатів;

вдосконалення існуючих та розробленій нових технічних засобів збирання і дослідження доказів;

забезпечення принципу наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого, органу дізнання.

Судова фотографія поділяється на фотографію судово-оперативну (фіксуючу) та судово-дослідницьку (експертну).

Судово-оперативна фотографіястановить собою систему прийомів застосування фототехнічних засобів і методів фотографічної фіксації об'єктів, осіб, трупів, слідчих дій та оперативно-розшукових заходів під час розслідування злочинів. Судово-оперативна фотографія як засіб фіксації під час розслідування застосовується у поєднанні з оформленням протоколу, схем і планів. Об'єктами судово-оперативної зйомки є: приміщення, окрема територія, ділянка місцевості, предмети, сліди тощо. Судово-оперативну зйомку здійснює слідчий, оперативний працівник органу дізнання або спеціаліст за допомогою фотографічної техніки.

Судово-дослідницька фотографія становить собою систему спеціальних методів, прийомів і засобів, що застосовуються для одержання нових фактів під час провадження судових експертиз.

Фотозйомка під час провадження криміналістичних експертиз використовується в основному в трьох напрямах:

1) як спосіб фіксації загального виду і стану об'єктів, що надходять на експертизу;

2) як спосіб ілюстрування результатів різних видів досліджень. Наприклад, для ілюстрування результатів почеркознавчої експертизи;

3) як один із способів дослідження, що значно розширює можливості людського зору.

Кінозйомка та відеозапис - процеси фіксації динамічних властивостей об'єктів, подій, явищ, слідчих дій за допомогою кіно- або відеокамери. Кінозйомка проводиться на фотоматеріалах, а відеозапис - на магнітних носіях.

Кінозйомка та відеозапис сприяють вирішенню таких завдань:

1) з документальною точністю фіксувати та досліджувати динамічні події, процеси, слідчі дії (експеримент, впізнання, допит, особливо коли той, кого допитують, відмовляється визнавати свою провину або щось приховує);

2) зберігати інформацію про динамічні ознаки об'єктів та відтворювати її в суді, у ході слідчих дій, при експертизі;

3) фіксувати та вивчати недоступні для людського зору швидкоплинні процеси (наприклад,- політ кулі, руйнування перепон, момент зіткнення транспортних засобів);

4) фіксувати події одночасно в динаміці та за часом, що дозволяє вирахувати: момент конкретних дій, швидкість руху або кількість подій за одиницю часу.

Відеозапис на відміну від кінозйомки дозволяє одночасно синхронно фіксувати звук і зображення на магнітній стрічці і візуально контролювати якість запису. Відеозапис не вимагає, як відзнята кінострічка, лабораторного оброблення. Проте у порівнянні із кінозйомкою відеозапис не дозволяє здійснити прискорену зйомку швидкоплинних подій і повільне їх відтворення. Відеозапис на відміну від кінозйомки може бути застосований у несприятливих умовах освітлення.

Кінозйомка і відеозапис найчастіше застосовуються під час провадження слідчого експерименту, обшуку, огляду місця події, допиту та очної ставки, огляду трупа, пред'явлення для впізнання та перевірки показань на місці.

Кінозйомку та відеозапис рекомендується проводити у тій самій послідовності, в якій здійснюється сама слідча дія. Однак для них також важливі викладені вище рекомендації стосовно застосування орієнтуючої, оглядової, вузлової та детальної видів зйомки.

Вибір загальних методів кінозйомки і відеозапису в основ­ному визначається тими самими факторами, що й під час фотозйомки. Спеціальні прийоми вказаних зйомок вибираються, виходячи із особливостей динаміки і завдань даного способу фіксації (Схема 6).

Суб'єктом кінозйомки і відеозапису може бути не лише слідчий, а й спеціаліст або прокурор-криміналіст, на яких покладено обов'язок надавати слідчому допомогу у застосуванні науково-технічних засобів.

Кінозйомка і відеозапис використовуються і під час провадження криміналістичних експертиз. Наприклад, під час судово-балістичних експертиз з допомогою швидкісної мікрокінозйомки фіксується механізм утворення вогнепальних пошкоджень на різних об'єктах.