42.Огляд предметів і документів

Слідчий огляд предметів

Огляд предметів має місце тоді, коли вони виявляються не під час огляду місця події, а під час проведення інших слідчих чи процесуальних дій.

Перша згадка про виявлені предмети, які, ймовірно, мають значення для розслідуваної справи, робиться у відповідному протоколі конкретної слідчої дії: обшуку, виїмки, допиту (коли предмети пред'являються допитуваною особою) тощо.

У цих протоколах зазначаються лише загальні ознаки цих предметів, без їх детального опису, бо це - завдання іншої слід­чої дії - слідчого огляду, інакше матиме місце поєднання в одній двох самостійних слідчих дій, що є недопустимим.

Про огляд об'єктів, зокрема предметів, під час огляду місця події вже йшлося; виникає потреба зупинитись па особливос­тях огляду предметів у межах самостійної слідчої дії - різнови­ду слідчого огляду - огляду предметів.

Огляд предметів починається з вивчення їхнього загального вигляду.

У ході огляду з'ясовується й фіксується:

- найменування предмета;

- призначення предмета, у разі потреби - правила користу­вання ним;

- зовнішній вигляд;

- розміри в усіх вимірах;

- матеріал, із якого виготовлено предмет;

- особливості предмета;

- дефекти предмета, упаковка тощо;

- ознаки, що вказують на зв'язок предмета із розслідуваною подією.

Під час огляду предмета (предметів) слідчий повинен зосе­редити свої зусилля на відшуканні тих слідів і ознак, які згодом можуть стати об'єктами експертного дослідження, і строго до­тримуватися правил поводження з предметами, щоб забезпечи­ти їхню цілісність і доказову силу.

Оглядані предмети фотографуються, а в разі потреби може бути складена схема із зазначенням слідів, що є на ньому.

43.Огляд документів

Огляд документів має своїм завданням виявлення й фіксацію таких їхніх ознак, які надають документам значення або речових доказів, або власне документів - у такому разі увага зосереджу­сться, крім іншого, на встановленні викладеної в них інформації про обставини й факти, що мають значення для справи.

Іншими словами, огляд залежить від того, чи буде документ мати у справі значення речового доказу, чи матиме значення до­кумента.

Коли документ буде власне документом як джерелом дока­зів, тоді слідчого цікавить лише його зміст і до справи він може не долучатися (наприклад, бухгалтерська книга із записом, що мас значення для розслідування справи).

У такому разі в протоколі, після загального описання доку­мента, відображаються обставини, що мають значення для справи.

Загальне описання - це:

- що являє собою документ, якого оглядають;

- у кого і де він зберігався;

- походження документа, від кого він надійшов або як опи­нився у справі.

Якщо документ має значення речового доказу, він цікавить слідчого сам собою цілком і є незамінним.

Під час опису документа - речового доказу з'ясовуються й описуються:

- найменування документа;

- призначення;

- зовнішній вигляд;

- всі наявні реквізити;

- ознаки підроблення (якщо такі є).

У ході огляду використовуються необхідні технічні засоби, допомога спеціалістів.

У будь-якому випадку документ фотографується.

Документи - речові докази необхідно долучити до справи.

Документи недопустимо підшивати, робити на них певні за­мітки, додаткові перегини.

Зазвичай документ вкладається в конверт, дещо більший за розміром, який своїм вільним краєм підшивається до справи.