- •Криміналістика
- •1.Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістики. Методи криміналістики
- •2.Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •3.Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
- •4.Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів
- •5.Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •6.Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •7.Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні
- •8.Процесуально-криміналістичне оформлення фотозйомки, кінозйомки та відеозапису
- •9.Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій
- •10.Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •11.Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього та експертного дослідження
- •12.Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •13.Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
- •14.Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •15.Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •16.Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення
- •17.Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування
- •18.Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження
- •19.Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •20.Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •21.Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів)
- •22.Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця
- •23.Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення
- •24.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •25.Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії
- •26.Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
- •27.Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •28.Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •29.Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
- •30.Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •31.Тактика і технологія проведення слідчих дій
- •32.Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
- •33.Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації
- •34.Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
- •35.Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
- •36.Поняття слідчого огляду, його види, завдання
- •37.Сутність, мета і завдання огляду місця події
- •38.Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •39.Тактика проведення огляду місця події
- •40.Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •41.Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)
- •42.Огляд предметів і документів
- •43.Огляд документів
- •44.Поняття і завдання обшуку, його види та учасники
- •45.Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми
- •46.Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •47.Психологічний процес формування показань
- •48.Поняття, значення і види допиту
- •49.Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування
- •50.Тактичні особливості допиту потерпілих
- •51.Тактичні особливості допиту свідків
- •52.Тактика допиту обвинуваченого і підозрюваного
- •53.Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •54.Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання
- •55.Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів
- •56.Тактика пред'явлення для впізнання
- •57.Пред'явлення для впізнання живої особи
- •58.Пред'явлення для впізнання трупів
- •59.Пред'явлення для впізнання речей
- •60.Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості та приміщень
- •61.Пред'явлення для впізнання тварин
- •62.Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками
- •63.Тактика завершального етапу пред'явлення для впізнання
- •64.Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів
- •65.Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій
- •66.Система судово-експертних установ України
- •67.Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта
- •68.Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •69.Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація
- •70.Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи
- •71.Експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза)
- •72.Експертиза слідів ніг людини та взуття
- •73.Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин
- •74.Експертиза замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв (засобів)
- •75.Експертиза холодної зброї
- •76.Загальні вимоги до об'єктів, що направляються на експертизу
- •77.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи
- •78.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи
- •79.Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи
- •80.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи
- •81.Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки
- •82.Класифікація окремих методик розслідування
- •83.Структура методик розслідування окремих видів злочинів
- •84.Завдання криміналістичної методики розслідування окремих видів і груп злочинів
- •85.Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування
- •86.Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів
- •87.Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення
- •88.Криміналістична класифікація і характеристика вбивств
- •89.Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства
- •90.Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств
- •91.Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу
- •92.Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи
- •93.Особливості розслідування вбивств на замовлення
- •94.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті
- •95.Особливості розслідування замаскованих вбивств
- •96.Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї
- •97.Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини
- •98.Розслідування раніше нерозкритих вбивств
- •99.Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів
- •100.Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів
- •101.Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •102.Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії
- •103.Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань
- •104.Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •105.Судові експертизи у справах про насильницькі злочини
- •106.Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок
- •107.Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок
- •108.Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів
- •109.Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів
- •110.Криміналістична характеристика вимагання
- •111.Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи
- •112.Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства
- •113.Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
- •114.Особливості розслідування шахрайства в сфері обігу житла
- •115.Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері, у кредитній сфері
- •116.«Слідова картина» злочинів, вчинених у банківській сфері
- •117.Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері
- •118.Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності
- •119.Криміналістична характеристика хабарництва
- •120.Особливості розслідування хабарництва
- •121.Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •123.Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань
- •124.Огляд, виїмка та дослідження документів
- •125.Проведення інвентаризацій і ревізій
- •126.Затримання з краденим
- •127.Призначення судових експертиз
- •128.Способи ухилення від сплати податків
- •129.Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій
- •130.Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження
- •131.Поняття контрабанди та способи її виконання
- •132.Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди
- •133.Криміналістична характеристика кримінальних пожеж
- •134.Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії
- •135.Криміналістична класифікація і характеристика дорожньо-транспортних подій. Обставини, що підлягають встановленню
- •136.Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп
- •137.Судові експертизи у розслідуванні дтп
- •138.Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів
- •139.Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля
- •140.Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів
- •141.Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля
34.Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого
Робота слідчого по розслідуванню злочинів тісно пов'язана з застосуванням розшукових заходів, а тому направлена на вирішення питань, які встановити тільки проведенням слідчих дій не вдається. Теорія розшуку розробляється вченими-криміналістами на основі кримінально-процесуального права і є складовою частиною науки криміналістики. Вміло та правильно застосовані розшукові заходи дозволять вдало намітити версії, побудувати конкретний план розслідування, встановити свідків, потерпілих, знайти речові докази, розшукати і затримати злочинців.
Починаючи з 60-х років XX су. у криміналістиці висловлювались пропозиції щодо залучення громадськості та засобів масової інформації (ЗМІ) з метою допомоги слідчому у розшуку злочинців та їх слідів. За цей час ЗМІ пройшли значний шлях у своєму розвитку, оформились в окремий соціальний інститут. Тому проблема залучення ЗМІ до розшукової роботи слідчого набуває своєї актуальності та потребує дослідження з позицій різних галузей знань.
Використання ЗМІ у розшуковій діяльності слідчого ефективне у таких основних напрямках:
1. Розшук злочинця, особа якого встановлена.
2. Розшук злочинця, особа якого невідома.
3. Розшук потерпілих, свідків та очевидців вчинення злочину.
4. Встановлення особи вбитого (коли немає даних про особу потерпілого).
5. Пошук викраденого майна, відшукання речових доказів тощо. Використання ЗМІ в розшуковій діяльності слідчого дозволяє:
- економити затрати часу, сили і засоби порівняно з іншими розшуковими заходами;
- оперативно здійснювати ініціюючий вплив на населення;
- практично не обмежувати територію, населення якого може бути залучене до розшуку злочинця, розслідування злочину за допомогою ЗМІ. Особливого значення набуває це з розвитком Інтернеттехнологій, включення в цю систему ЗМІ інших країн світу;
- створювати за допомогою ЗМІ обстановку найбільшого сприяння розслідуванню злочинів. Тут особливого значення набуває чинник інформування населення про злочинця, що створює для нього умови неможливого перебування на нелегальному становищі, подальшого вчинення злочинів, а також позбавляє можливості уникнути покарання;
- позитивно впливати на рівень правосвідомості і соціально-правову активність населення.
35.Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
Значення завдань, що стоять перед правоохоронними органами, зводяться передусім до запобігання злочинів, що готуються, і своєчасному розкриттю та розслідуванню учинених злочинів, викриттю і притягненню до карної відповідальності осіб, що їх здійснили. Ці завдання вирішуються спільними зусиллями оперативних і слідчих підрозділів. Якщо перші вирішують їх шляхом проведення оперативно-розшукової роботи, то другі - шляхом виконання процесуальних дій.
Обидва види діяльності (оперативна і слідча) спрямовані на припинення злочинних дій осіб, що готуються здійснити якийсь злочин, або вже його здійснили. Фактично дані підрозділи вирішують одні і ті ж завдання по боротьбі зі злочинністю, тільки прийоми, способи і засоби розв'язання загальних завдань істотно відрізняються. Тому ці види діяльності зосереджені в різних підрозділах і службах органів МВС і СБУ, що зумовлює необхідність злагодженої спільної роботи при вирішенні конкретних практичних завдань, здійснення тісної взаємодії для досягнення поставленої мети.
В результаті взаємодії слідчих і оперативних підрозділів досягається об'єднання сил і засобів сторін для розв'язання різних завдань, які стоять перед правоохоронними органами України. Наприклад, зусиль одного слідчого часто буває не досить для забезпечення високої якості слідства, оскільки він не завжди спроможний отримати в найкоротший термін докази для розслідування злочину або для швидкого розшуку злочинців, що зникли.
Під взаємодією оперативних і слідчих підрозділів слід розуміти узгоджену протягом певного часу, чітко скоординовану спільну їхню діяльність, засновану на законі і підзаконних актах і спрямовану на розв'язання завдань по забезпеченню належного правопорядку.
Взаємодія практично здійснюється через співробітників слідчих і оперативних підрозділів, тобто через слідчого й оперативного працівника.
Правильна організація взаємодії передбачає чітке розмежування функцій кожної зі сторін (слідчого й оперативного працівника). Загальні функції оперативних і слідчих підрозділів відомі і досить чітко розмежовані. Слідчії підрозділи виконують тільки процесуальні функції, оперативні ж - виконують функції оперативного характеру, а в окремих випадках також здійснюють і процесуальні функції як органи дізнання.
Взаємодії між слідчими й оперативними підрозділами повинні здійснюватися за такими принципами:
при постійному тісному контакті й обміні необхідною інформацією;
узгодженості та скоординованрсті дій сторін;
при найбільш оптимальному поєднанні наявних сил і засобів, без непотрібного дублювання і необгрунтованої підміни;
хорошому знанні умов, прийомів, методів і засобів діяльності та можливостей сторін за рішенням конкретних завдань.
Взаємодія між слідчими й оперативними підрозділами здійснюється в різних організаційних формах. Основними з них є:
1. Обмін інформацією. Ця основна форма взаємодії, створює реальні основи для розслідування злочинів. Своєчасне надходження інформації взаємодіючим сторонам має вирішальне значення для успіху оперативних заходів, що проводяться, і слідчих дій.
Обмін інформацією між підрозділами відбувається по-різному: вона може бути передана письмово, усно або безпосереднім ознайомленням з документами, що цікавлять, і предметами. Інформація може бути також передана в копії документа, довідки, меморандуму та ін.
2. Спільне обговорення думок, пропозицій, висновків за матеріалами справи і з питань взаємодії. Для вироблення єдиної думки з того чи іншого питання слідчий і оперативний працівник, як правило, вдаються до спільного обговорення ситуації, що склалася у справі. При цьому добиваються взаєморозуміння і узгодженості дій, уточнюють питання про межі використання оперативної інсрормації і можливої тактики зашифровування джерел її отримання, уточнюють обов'язки кожного учасника слідчої дії або оперативного заходу.
3. Спільне планування. Дана форма взаємодії заснована на повній поінформованості один одного про матеріали, що є у своїх підрозділах. У процесі спільного планування кожна зі сторін знайомиться з інформацією і на цій основі відпрацьовують план слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, визначають шляхи, засоби і способи їх реалізації, погоджують час і місце спільних дій тощо.
4. Спільна участь у проведенні окремих слідчих та розшукових дій. Така необхідність найчастіше виникає при проведенні огляду місця події, обшуку, виїмці, при відтворенні обстановки і обставин подій, при переслідуванні злочинця по «свіжих» слідах та ін. Це дає можливість більш кваліфіковано виконувати слідчі дії і оперативно-розшукові заходи, своєчасно отримувати інформацію, яка цікавить, про осіб, що здійснили злочин, і відповідним чином на неї реагувати, а також скорочувати терміни їх проведення.
