- •Проголошення унр
- •III Універсал
- •7 Листопада 1917 р.
- •Всеукраїнський з’їзд Рад
- •Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради
- •Боротьба більшовиків із уцр Перша радянсько-українська війна
- •5 Грудня 1917 р. Раднарком Росії ухвалив «вважати Центральну Раду у стані війни з нами».
- •Харківський з’їзд рад
- •Ці заходи не дали бажаних результатів.
- •Бій під Крутами
- •Збройне повстання у Києві
- •Вступ військ Муравйова до Києва
- •Розчленування України
- •Іv Універсал 9 січня 1918 р.
Боротьба більшовиків із уцр Перша радянсько-українська війна
5 Грудня 1917 р. Раднарком Росії ухвалив «вважати Центральну Раду у стані війни з нами».
Для керівництва воєнними діями створено комісію у складі В. Ульянова (Леніна), Й. Сталіна, Л. Троцького.
Командувачем військ Раднаркому у війні з УНР затверджено наркома військових справ Росії В. Антонова - Овсієнка.
У Гомелі, Брянську, Бєлгороді для стрімкого наступу на Україну з півночі готувалися загони солдатів, моряків, червоногвардійців.
8 (21) грудня 1917 р. Озброєні артилерією радянські війська захопили Харків.
Харків було перетворено на головний радянський центр в Україні.
У Харкові створено штаб із боротьби проти контрреволюції на півдні, начальником якого призначено підполковника М. Муравйова.
12 грудня 1917 р. До Харкова з Росії прибув загін червоногвардійців кількістю 12 тис. осіб. Тут розпочалося формування штабу радянських військ Південного фронту на чолі з В. Антоновим-Овсієнком.
Наступ на Україну розгорнули три армії радянських військ під командуванням М. Муравйова, Р. Березіна, І. Кудинського.
Більшовики захопили Катеринослав, Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, майже всю Лівобережну Україну.
Харківський з’їзд рад
11-12 грудня 1917 р.
Було лише 200 делегатів, які представляли 89 рад з-понад наявних в Україні майже 300 рад
Проголосив встановлення радянської влади в УНР.
Україну проголошено Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів із поширенням на неї чинності ленінських декретів.
Розпорядження Центральної Ради і Генерального секретаріату скасовувалися.
Обрав Центральний виконавчий комітет рад України у складі 41 особи (35 більшовиків, 4 лівих есери, 1 лівий український есер, 1 меншовик-інтернаціоналіст).
Головою ЦВК обрано лівого українського соціал-демократа Ю. Медведева, якого з березня 1918 р. заступив В. Затонський.
ЦВК затвердив перший радянський уряд України — Народний секретаріат, до складу якого увійшли:
Сергій Бакинський (єврей) — міжнародні справи;
Євгенія Бош (німкеня) — внутрішні справи;
Володимир Затонський (українець) — освіта;
Федір Сергеев (Артем) (росіянин) — торгівля і промисловість;
Микола Скрипник (українець) — праця;
Емануїл Лугановський (єврей) — продовольчі справи;
Володимир Ауссем (фламандець) — фінанси;
Євген Терлецький (українець) — земельні справи;
Василь Шахрай (українець) — військові справи;
Володимир Люксембург (німець) — юстиція;
Георгій Лагічинський (українець) — керівник справ Народного секретаріату.
Усі члени уряду — більшовики, лише Є. Терлецький — український лівий есер.
Кілька місяців уряд не мав голови. На його засіданнях головувала Є. Бош.
Згодом на чолі уряду став М. Скрипник (цю посаду він обіймав з березня по квітень 1918 p.).
Контроль за діяльністю уряду здійснював надзвичайний комісар України, призначений більшовиками з Петрограда, — Т. Орджонікідзе (Серго).
Порушуючи правові норми, як і в Росії, більшовицька меншість проголосила владу над більшістю.
Новостворений більшовицький уряд негайно:
• поширив в Україні чинність декретів Раднаркому;
• скасував закони й розпорядження Центральної Ради;
• звинуватив Центральну Раду в антинародній, дрібнобуржуазній політиці;
• дозволив вивозити хліб з України до Росії.
Висновки
Звернення Народного секретаріату до Раднаркому Росії з проханням про військову допомогу послужило приводом для захоплення українських територій.
Розкол українського суспільства внаслідок існування на території України двох українських держав із власними законодавчими і виконавчими органами.
Центральна Рада вжила таких заходів:
15 грудня 1917 р. Генеральний секретаріат створив для організації відсічі Особливий комітет з оборони України (Є. Порш, С. Петлюра, В. Єшенко).
18 грудня 1917 р. Полковника Ю. Капкана призначено командувачем усього українського війська.
26 грудня 1917 р. Прийнято постанову про створення на засадах добровільності та оплати армії УНР
