- •Проголошення унр
- •III Універсал
- •7 Листопада 1917 р.
- •Всеукраїнський з’їзд Рад
- •Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради
- •Боротьба більшовиків із уцр Перша радянсько-українська війна
- •5 Грудня 1917 р. Раднарком Росії ухвалив «вважати Центральну Раду у стані війни з нами».
- •Харківський з’їзд рад
- •Ці заходи не дали бажаних результатів.
- •Бій під Крутами
- •Збройне повстання у Києві
- •Вступ військ Муравйова до Києва
- •Розчленування України
- •Іv Універсал 9 січня 1918 р.
Проголошення унр
Проголошення Української Народної Республіки стало, своєрідною реакцією на жовтневе більшовицьке повстання в Петрограді.
7 листопада 1917 р. У III Універсалі було проголошено Українську Народну Республіку в складі федерації вільних і рівних народів.
III Універсал
7 Листопада 1917 р.
Проголошення утворення на теренах України Української народної республіки (УНР) у складі Російської федеративної республіки
УЦР – вищий законодавчий, ГС - вищий виконавчий органи влади в УНР до скликання установчих зборів України.
Скликання 9 січня 1918 р. Українських Установчих зборів
Території України - 9 губерній Киїів, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму).
Скасування поміщицького землеволодіння і передача земель селянам без викупу.
Підтримка мирних переговорів для швидкого закінчення війни.
Установлення 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом
Забезпечення народу прав і свобод: слова зборів, страйків, рівноправності націй
Амністія засуджених за політичні виступи
Скасування смертної кари
Центральна Рада втратила сприятливий історичний момент для проголошення й виборення повної незалежності України
Залишення ідеї федеративного зв'язку з Росією, де влада перейшла до більшовиків, було помилкою, бо більшовики все робили для того, щоб задушити Українську революцію.
Значення ІІІ Універсалу
Став програмою масштабних соціально-економічних та політичних перетворень в Україні.
Усупереч положенням III Універсалу Центральна Рада поступово відмовилася від негайного вирішення аграрного питання.
10 листопада 1917 р. на нараді представників поміщицьких організацій, київських цукрозаводчиків і банкірів В. Винниченко заспокоїв поміщиків, заявивши, що питання про землю буде вирішено українськими Установчими зборами.
Центральна Рада опублікувала роз’яснення Універсалу з аграрного питання, яке заборонило «свавільне захоплення земель та іншої власності».
Було оголошено, що у землевласників, які мають менше 40 десятин, землі взагалі не відбиратимуть.
Це були наміри Центральної Ради зберегти продуктивність сільського господарства, бо дрібні господарства мають низьку економічну ефективність і працюють лише на себе. Тільки високопродуктивні фермерські господарства могли вивести Україну з розрухи.
Утім ці наміри суперечили великій кількості малоземельних і безземельних селян, котрі прагнули до зрівняльного поділу, а тому виступали проти 40-десятинної норми і заявляли, що вони перестануть підтримувати українську владу, якщо не поділять землю порівну. Тому учасник цих подій історик В. Липинський і вказав, що поняття «Україна» підмінювалося питанням «десятина землі».
Лозунги більшовиків: влада – радам, земля – селянам, мир – народам.
І все ж більшовики ще не були популярними на Україні.
Наприкінці листопада 1917 р. в Україні відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів.
Більшовики збиралися більшістю в Установчих зборах оголосити радянську владу.
Депутатів обирали на основі загального, рівного і таємного голосування. Українські партії (УПСР та УСДРП) отримали 75% голосів, а більшовики здобули лише 10%.
Таким чином плани більшовиків мирним шляхом встановити радянську владу провалилися.
