До здійснення гендерного виховання

Підготовка соціальних педагогів до гендерного виховання розглядається як складний комплексний процес, спрямований на усвідомлення майбутніми фахівцями мотивів та потреб здійснення гендерного виховання, оволодіння відповідними знаннями, вміннями й навичками, розвиток професійно важливих особистісних якостей та ціннісного ставлення до гендерної рівності [56, с. 8].

Гендерний підхід у структурі фахової підготовки студента-майбутнього соціального педагога визначається як інструмент підвищення ефективності соціально-педагогічної діяльності.

Компоненти і критерії сформованості егалітарного світогляду в соціального педагога

Мета освіти на основі гендерного підходу – особистість, яка гармонійно поєднує в собі психологічні характеристики жіночого й чоловічого начала (андрогінність), здатна до ефективної самореалізації й рівноправних соціостатевих відносин в особистому й суспільному житті та яка володіє: а) гендерною компетентністю (когнітивно-операційний елемент), б) гендерною толерантністю (ціннісно-смисловий компонент), в) гендерною сенситивністю (емоційно-комунікативний компонент).

Гендерна компетентність розуміється як така характеристика особистості, яка дозволяє їй бути ефективною у сфері гендерних відносин, бачити ситуації гендерної нерівності в оточуючому середовищі, протистояти сексистським дискримінаційним впливам, самим не створювати ситуації гендерної нерівності [65, с. 317-318].

Під гендерною компетентністю розуміємо: володіння знаннями про цілі, зміст, об’єкт і засоби гендерної освіти та виховання; сформованість спеціальних умінь щодо проведення навчального заняття чи інформаційно-просвітницького заходу з урахуванням гендерного підходу; розвиненість особистісних якостей, що дозволяють здійснювати гендерно-збалансоване навчання / виховання, упроваджувати ідеологію гендерної рівності в освіту.

До критеріїв гендерної компетентності відносяться не тільки теоретичні знання про соціально-конструктивістський характер гендеру та гендерних стереотипів, але так само здатність особистості актуалізувати, вибудовувати альтернативні тим, що домінують у патріархатній культурі, життєві стратегії й схеми поведінки, протидіяти спробам нав’язати гендерні стереотипи, тобто здатність критично сприймати гендерно забарвлені ідеї.

Гендерна сенситивність – це розвинена здатність людини сприймати «прихований гендерний текст» у повсякденній практиці, реагувати на найтонші відтінки дискримінації за ознакою статі в мові, літературі, ЗМІ, спілкуванні й поведінці оточуючих, політиці тощо.

Гендерна сенситивність, як професійно важлива якість майбутніх спеціалістів, які реалізують ідею гендерної рівності в професійній діяльності, забезпечить розвиток адекватного гендерного міжособистісного сприйняття, стане поштовхом для розуміння взаємовідносин, що засновані на ідеї гендерної рівності. Основним критерієм розвиненої гендерної сенситивності особистості визначається здатність сприймати й розуміти гендерні аспекти самовираження й гендерну ідентичність іншої людини.

Гендерна лояльність (толерантність) – це здатність людини до співпраці між статями і всередині своєї гендерної групи на основі егалітарних цінностей: урахування прав особистості на індивідуальність гендерної ідентичності і на індивідуальність самовираження. Інакше кажучи, на мікрорівні гендерна толерантність виражається в партнерському стилі взаємин з навколишнім світом.

Критерієм сформованості гендерної толерантності може виступати здатність встановлювати сприятливі відносини й конструктивно співпрацювати з людьми, не втрачаючи своєї гендерної ідентичності й не порушуючи автономності гендерної ідентичності іншої людини. Інакше кажучи – зважене сприйняття думок, поведінки, ідей, що виходять за рамки традиційних гендерних стереотипів.

Показниками (індикаторами) гендерної толерантності, готовності до партнерських відносин у соціостатевій взаємодії є:

• прагнення сприйняти, не перериваючи та не оцінюючи, судження іншої людини будь-якої статі;

• повага до партнера, коректність у спілкуванні з ним, прагнення поставити себе на місце свого партнера, вникнути в його ситуацію;

• прагнення брати до уваги цілі та інтереси іншого.

Гендерна компетентність, сенситивність і лояльність (толерантність) у результаті організації освіти на основі гендерного підходу можуть інтегруватися в егалітарний світогляд.

Егалітарний світогляд – це система узагальнених поглядів на об’єктивний світ і місце людини в ньому, на соціальні відносини, зокрема, сприйняття відносин між жінками й чоловіками як таких, що здійснюються між різними, але рівноправними членами людської спільноти, а також обумовлені цими поглядами переконання, ідеали, принципи і вчинки.

Таблиця 2.2.1