3. Значення дослідної діяльності для вчителя початкових класів.

Результативність навчально-виховного процесу значною мірою залежить від уміння вчителя творчо працювати. Щоб навчитися цього, потрібно оволодіти вміннями дослідної діяльності. А це вимагає не тільки опанування методами дослідження, але й усвідомлення сутності дослідної діяльності як такої, її значення для професійної майстерності вчителя-предметника.

В дослідній діяльності вчителя іноземної мови доцільно роз­різнювати гностичні та власне дослідницькі вміння¹. Власне гностичні, або аналітич­ні вміння - це вміння вчителя аналізувати, систематизувати, узагальнювати, класи­фікувати, оцінювати педагогічні явища, які є об'єктом дослідження, виявляти їх зв'язки і відносини (Н.В.Кузьміна). Стосовно навчання іноземних мов зміст цих функцій полягає у наступному:

• конструктивно-планувальна функція передбачає добір навчального матеріалу, планування іншомовної діяльності вчителя та учнів на уроці, під час позакласних заходів;

• організаторська функція полягає в організації мовного та мовленнєвого матеріалу, поведінки вчителя (мовленнєвої, немовленнєвої), іншомовної діяльності учнів;

• комунікативно-навчальна функція складається з мотиваційно-стимулюючого, інформаційного та контрольно-коригуючого компонентів, аналіз змісту яких з урахуванням специфіки раннього шкільного навчання дозволяє кваліфіковано застосовувати сучасні принципи, методи, прийоми і засоби навчання іншо­мовного спілкування.

Не меншу роль гностичні, тобто аналітичні, вміння відіграють і для творчого здійснення таких професійно важливих функцій учителя іноземної мови як:

• виховна функція; планування і вирішення виховних завдань засобами іноземної мови з урахуванням особливостей початкового ступеня;

• розвиваюча функція: розвиток пізнавальних, інтелектуальних та мовленнєвих здібностей дітей у процесі оволодіння ними іноземною мовою, а також форму­вання і розвиток в учнів позитивних мотивів учіння;

• освітня функція: допомагає учням в оволодінні вміннями вчитися, розширювати свій світогляд, пізнавати себе та іншу систему понять, через яку можуть усвідомлюватися інші явища.

Творча реалізація зазначених вище функцій на практиці зумовлена значною мірою рівнем володіння вчителем уміннями власне дослідної діяльності.

Власне дослідні вміння пов'язані з науково-методичною діяльністю вчителя, яка передбачає вміння працювати з довідковою і науково-методичною літературою, вміння висувати гіпотезу, організовувати й проводити нескладні експерименти, вміння спостерігати й аналізувати свою педагогічну діяльність та працю колег за попередньо визначеними критеріями з метою вивчення і запозичення досвіду їх роботи або надання методичної допомоги в разі потреби.

Особливе місце серед усіх об'єктів дослідження вчителя посідає учень як суб'єкт навчально-виховного процесу. Вивчення із застосуванням різних методів дослідження (спостереження, співбесіди, анкетування) особистості учня (його потреб, інтересів, контексту діяльності, статусу в дитячому колективі), динаміки його успішності тощо становить один із найважливіших професійних аспектів дослідної діяльності вчителя. Його можна розглядати як самостійну пізнавальну задачу, яка є певною передумовою результативності організації вчителем своєї діяльності.

Великого значення у реалізації гностичної та власне дослідної діяльності вчителя відносно себе набуває розвиток його рефлексивного мислення. Наявність цієї якості спонукає вчителя до пошуку нестандартного вирішення методичних задач, до висування оригінальних гіпотез та перевірки їх правомірності в ході пробного або дослідного навчання, до узагальнення свого досвіду в методичних розробках, посібниках, публікаціях.

Дослідна діяльність учителя в широкому розумінні цього поняття може бути плідною завдяки потребі вчителя в самоосвіті та удосконаленні професійної майстер­ності в системі безперервної післядипломної освіти.