Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти Великописарівської районної адміністрації

Великописарівська спеціалізована школи І-ІІІ ступенів

імені Героя Радянського Союзу І.М.Середи

Творчий проект «Обрядовий хліб»

Проект виконала Іванова Іванна Іванівна, учениця 8-А класу Керівник: Драгун Зоя Петрівна вчитель трудового навчання

смт. Велика-Писарівка – 2017

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ 2

1.1.Тема проекту 2

1.2. Обґрунтування вибору обрядової випічки 3

1.3. Мета та завдання проекту 3

1.4. Історична довідка 3

1.5. Вимоги до виробу 5

1.6. Міні-маркетингові дослідження 5

1.7. Пошук моделей-аналогів та їх аналіз 5

1.8. Вибір оптимального варіанту 6

РОЗДІЛ 2 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ЕТАП 7

2.1. Вдосконалення оптимального варіанту методом проектування: фантазування 7

2.2. Вибір продуктів 8

2.3. Інвентар для випікання жайворонків 8

2.4. Рецептура тіста для жайворонків 8

2.5. Технологія приготування жайворонків 8

РОЗДІЛ 3 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП 10

3.1. Виконання технологічних операцій 10

3.2. Самоконтроль своєї діяльності 11

3.3 Дотримання трудової дисципліни 11

РОЗДІЛ 4 ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП 12

4.1. Економічне обґрунтування 13

4.2. Реклама 14

4.3.Самооцінка проекту 15

4.5. Висновок 17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 18

РОЗДІЛ 1 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ

1.1.Тема проекту

Обрядовий хліб

1.2. Обґрунтування вибору обрядової випічки

Хліб – усьому голова. Хліб та вода – козацька їда. Без хліба суха бесіда. Таких прикладів української народної мудрості можна наводити безліч. Хліб – один із найважливіших атрибутів української обрядовості. При цьому його утилітарна функція відходить на другий план, а пріоритетною стає знакова, символічна. Так усі різновиди весільного печива виражали ідею єдності родини, міцності шлюбу, продовження роду, благополуччя i злагоди в сiм’ї. Цільне значення мав хліб у родильній та поховальній обрядовості, без нього не обходилося жодне календарне чи трудове свято. Традиції, пов’язані з хлібом, який уособлює повагу до праці й людини праці, кращі моральні засади взагалі, продовжують жити й сьогодні. Актуальною є традиція випікати пшеничний хліб на великі свята та сімейні обряди: Різдво, Пасху, весілля.

1.3. Мета та завдання проекту

Мета: навчитися виготовляти обрядовий хліб.

Завдання проекту:

- поглибити знання про історію хліба;

- опанувати теоретичний матеріал щодо символіки родинної та календарної обрядовості українців, що пов’язана з культом хліба;

- вдосконалити свої навички в технології замішування тіста;

- сформувати вміння виготовляти вироби з тіста;

- розвинути смакові та естетичні якості;

- виготовити обрядовий хліб.

1.4. Історична довідка

За археологічними знахідками, хліб відомий понад 5000 років. Він був важливим продуктом харчування ранніх цивілізацій, зокрема в Єгипті, де вже в той час хліб у великих кількостях виготовлявся в пекарнях. У античні часи єгиптяни мали прізвисько хлібоїди.

Вже між 2860 і 2840 до Різдва Христового в країні на Нілі було відомо 30 різних сортів хліба. З Єгипту знання про випічку хліба через Грецію і Римську Імперію потрапили в Європу. Під час Середньовіччя хліб був не тільки основним продуктом харчування, а й частиною сервірування столу.

Отто Фредеріка Рогведдера вважають батьком нарізного хліба. У 1912 Рогведдер почав роботу над машиною, що нарізає хліб, але пекарні неохоче її використовували, бо боялися, що хліб швидше черствітиме. Це продовжувалося до 1928, коли Рогведдер створив машину, яка і нарізує, і упаковує хліб. Це значно збільшило популярність нарізного хліба. Пекарня в Чіллікоте, Міссурі була першою пекарнею, що виготовляла нарізний хліб.

Впродовж довгого часу білий хліб вважали хлібом багатих, у той час як бідняки їли темний хліб. Хоча в кінці XX ст. темному хлібу стали віддавати перевагу через вищу харчову цінність, тоді як білий хліб став асоціюватися із неосвіченістю в харчуванні нижчого класу.

Інша важлива подія сталася в 1961 році, коли винайшли машину, яка значно автоматизувала роботу із тістом та значно зменшила період ферментації і час виготовлення однієї буханки. Цей спосіб зараз широко використовується у всьому світі.

До найдавніших архаїчних видів хлібу можна віднести прісні коржі. Але улюбленим повсякденним, святковим та обрядовим хлібом на Україні був учинений, тобто виготовлений на розчині, заквасці. Як i в давнину, у ХIХ столітті розчин робили на хмелю, потім залишали шматок тіста від попередньої випічки. Виготовляли закваску, потім тісто, яке не раз перемішували. Пекли хліб у добре розпаленій печі на черені, підкладаючи під хлібини сушене капустяне листя, i робили це раз на тиждень, розраховуючи, щоб хліба вистачило до нової випічки. На Україні завжди віддавали перевагу житньому хлібу. Слово жито ще за часів Київської Русі мало таке широке значення, що ним називали i хліб, i їжу взагалі. У неврожайні роки аж до середини ХХ століття селянам доводилося пекти хліб не лише з житньої, а з домішками ячмінної муки, висівок, картоплі, буряків, лободи, жолудів. Пшеничний хліб випікали на великі свята. В Україні з давніх часів обрядовй хліб використовували в багатьох обрядах народного календаря та сімейних свят. Культ хліба з глибокою символікою особливо був характерний для свят Різдвяного та Весняного циклу. Види обрядового хлібу: жайворонки, корочун, шишки, верч, калач, калита, дивень, лежень, коровай, весільний коровай, паска. Для аналізу я обрала три види обрядового хліба: жайворонки, весільний коровай, паска.