Задача № 4.

Громадянка Віннер для того, щоб запобігти переслідуван­ням під час Великої Вітчизняної війни виправила у свідоцтві про народження та паспорті свою національність «єврейка» на «росіянка». Оскільки архіви не збереглись, їй у виправленні національності на «єврейка» органами РАЦСу було відмовле­но. Вона звернулась до суду за встановленням даного факту. Але суддя також відмовив у прийнятті заяви, мотивуючи своє рішення тим, що належність громадян до тієї чи іншої національності не має правового значення. Згідно з Консти­туцією України належність громадян до тієї чи іншої національності не впливає на обсяг їх особистих і майнових прав.

Чи правильні дії судді?

Чи завжди такий факт не має правового значення?

До компетенції якого суду належить ця справа?

ВАРІАНТ 5. Казаков Д.О.

Задача № 1.

У березні 2007 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась Чуприна С.В. до Чуприни О.М. з позовом про поділ спільно нажитого майна.  При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за зазначеним позовом судом з’ясовано, що відповідач Чуприна О.М. вже звертався раніше до Дзержинського районного суду м. Харкова до своєї колишньої дружини Чуприни С.В. з позовом про поділ спільно нажитого майна, але під час слухання справи від позову відмовився. Відмова від позову була прийнята судом та провадження у справі закрито. Ухвала про закриття провадження у справі набрала законної сили. 

На підставі того, що є така, що набрала законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову в спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі за позовом Чуприни С.В.

Чи правильно вчинив суд? Проаналізуйте зазначену процесуальну ситуацію.

Задача № 2.

Семенов звернувся до суду з позовом до Кирилова про усунення перешкод в реалізації свого права власності на будинок. У позовній заяві позивач зазначив, що за договором купівлі продажу придбав будинок у Шевчука, але фактично не може ним користуватися, оскільки у будинку проживає Кирилов і не хоче добровільно виселятися. При розгляді справи суду доводилося неодноразово відкладати судовий розгляд з таких підстав: вперше для вступу у справу представника, оскіль-ки позивач заявив клопотання про те, що хоче вести справу через представника – адвоката Іванова; вдруге, коли належним чином повідомлений позивач не з’явився у судове засідання і не надав відомостей про причини неявки, хоча представник позивача з’явився у судове засідання; третій раз суд відклав розгляд справи тому, що не з’явився належним чином повідомлений відповідач, від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із його хворобою; четвертий – коли відповідач не з’явився, хоча у справі є відомості про вручення йому повістки; вп’яте суд відклав розгляд справи, у зв’язку із необхідністю подання нових доказів позивачем.

Який строк розгляду справи судом встановлений ЦПК? Чи у всіх випадках було достатньо підстав для відкладення розгляду справи? У чому відмінність відкладення розгляду і оголошення перерви у  розгляді справи?

Задача № 3.

До судді надійшла заява Прокопова про видачу судового наказу за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої йому суми заробітної плати. Суддя відмовив Прокопову в прийнятті заяви про видачу судового наказу у зв’язку з ненаданням ним документів, які підтверджують заявлені вимоги. Чи правильно діяв суддя? Які підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу? Які документи Прокопов повинен був надати до суду? Як далі  діяти Прокопову?

Задача № 4.

Судом касаційної інстанції у попередньому розгляді справи (ст. 332 ЦПК) було розглянуто касаційну скаргу гр. Воробей В.Ю. Рішення апеляційного суду було залишено без змін. Суд постановив ухвалу, зміст якої не відповідав вимогам ст. 345 ЦПК, оскільки в ухвалі була відсутня така частина, як мотиви суду про відмову у задоволенні касаційної скарги з посиланням на закон, яким суд керувався (п.7 ч.1 ст. 345 ЦПК). Воробей В.Ю. подала до суду заяву про роз’яснення їй цієї ухвали, але отримала лист від завідуючого канцелярією, яка зазначала, що Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ роз’яснень рішень не надає.

Чи належить вирішення питань про роз’яснення рішення (відмова або задоволення) до компетенції завідуючого канцелярією?

Чи поширюється на суд касаційної інстанції положення ст. 221 ЦПК щодо роз’яснення судового рішення? Якщо так, то хто це питання вирішує?

ВАРІАНТ 6. Казимирчак Н.В.

Задача № 1.

21 грудня 2004 року Малярко пред’явила позов до агропідприємства про стягнення шкоди заподіяної ушкодженням здоров’я і просила суд прискорити розгляд справи. Суддя призначив справу до розгляду на 22 грудня 2004 року. Секретар суду повідомила про це відповідача, зателефонувавши у приймальню підприємства.

Чи правомірні дії судді?

Задача № 2.

Лепеха звернувся до суду з проханням внести виправлення до журналу судового засідання, оскільки там неправильно занесені показання Лепехи як свідка. Суддя дав секретареві розпорядження внести відповідні поправки.

Чи правильні дії судді? Хто має право заявити клопотання про внесення виправлень до журналу судового засідання? Який порядок розгляду зауважень?

Задача № 3.

Визначте, яку постанову (рішення чи ухвалу) повинен винести суд під час розгляду:

1. заяви про виключення з акту опису належно йому на праві власності майна;

2. заяви відповідача про передачу справи до суду за місце, його проживання;

3. заяви про накладення арешту на автомобіль в порядку забезпечення її позову до колишнього чоловіка про поділ спільного сумісного майна;

4. заяви про розгляд його позовної заяви щодо поновлення на роботі в закритому судовому засіданні;

5. скарги про незаконне накладення штрафу за безбілетний проїзд у тролейбусі;

6. заяви про відстрочку виконання судового рішення;

7. заяви Туманова про виключення належного йому майна з опису;

8. заяви відповідача про передачу справи до суду за місцем його проживання;

9. заяви Ребрової про накладення арешту на рахунок в банку у порядку забезпечення її позову до колишнього чоловіка про поділ сумісного майна;

10. заяви Митницького про розгляд в закритому судовому засіданні його позову щодо поновлення на роботі;

11. заяви Цапенка про відстрочку виконання рішення суду.