- •1.2. Зміст понять „корпорація” та
- •1.3. Об’єкти, субʼєкти та функції корпоративного управління
- •К онтрольні запитання та завдання
- •Господарські товариства як обʼЄкти корпоративного управління
- •2.1. Суть господарських товариств і умови їх виникнення
- •2.2. Види господарських товариств
- •2.3. Порядок створення господарського товариства туристичного спрямування
- •К онтрольні запитання та завдання
- •Розділ 3 с учасні моделі корпоративного управління
- •3.1. Англо-американська модель корпоративного управлiння
- •3.2. Японська модель корпоративного управлiння
- •3.3. Захiдноєвропейська (нiмецька) модель
- •3.4. Основнi принципи корпоративного управлiння
- •Сутність принципів корпоративного управління оеср
- •3.5. Нацiональнi кодекси корпоративного управлiння
- •Рекомендації кодексів корпоративного управління
- •2. Прозорість
- •3. Справедливість
- •4. Методика голосування
- •5. Кодекс принципів
- •6. Стратегічне планування
- •К онтрольні запитання та завдання
- •Розділ 4
- •4.1. Акції: визначення і види
- •Збільшення та зменшення статутного капіталу акціонерного товариства
- •4.3. Облігації як корпоративні цінні папери
- •Інтегровані корпоративні форми підприємств
- •5.1. Інтеграцiйнi форми бiзнес-структур
- •Інтегровані корпоративні структури (ікс)
- •Ікс, які регулюються на основі добровільної централізації учасниками групи деяких власних повноважень
- •5.2. Структурнi складовi корпоративного об’єднання
- •Юридичної особи
- •5.3. Корпоративнi об’єднання в Українi
- •Інформація в системі корпоративного управління
- •6.1. Визначення та характеристики управлінської інформації
- •6.2. Зовнішні та внутрішні інформаційні джерела
- •6.3. Формування інформаційного середовища корпорації
- •Розкриття та захист інформації
- •Розміщення інформації у внутрішніх положеннях акціонерного товариства
- •Розділ 7 корпоративна культура
- •7.1. Сутність і функції корпоративної культури
- •7.2. Етичні цінності корпорації
- •7.3. Типологія корпоративних культур
- •7.4. Корпоративні норми
- •Етичні вимоги до корпорацій
- •Ефективність корпоративного управління
- •8.1. Підходи до організаційної ефективності
- •Критерії ефективності організацій
- •Стратегічні цілі функціонування організацій
- •Критерії ефективності різних груп економічних агентів
- •8.2. Ефективність корпоративного управління як досягнення балансу інтересів учасників корпоративних відносин
- •8.3. Рейтинги корпоративного управління
- •Цілі корпорацій та інвесторів у проведенні рейтингів корпоративного управління
- •К онтрольні запитання та завдання
- •Принципи корпоративного управління в україні та світі
- •9.1. Поняття принципів корпоративного управління в Україні
- •9.2. Принципи корпоративного управління
- •IV. Поглинання компанії та захисні заходи
- •V. Керівництво компанії
- •VI. Аудит і бухгалтерська звітність
- •9.3. Розвиток транснаціональних корпорацій у сучасних умовах
- •9.4. Особливості формування корпоративного сектору в країнах з перехідною економікою
- •Контрольні запитання та завдання
- •Конкурентні переваги туристичних підприємств: сутність та класифікація
- •Класифікація конкурентних переваг підприємства (за: Вовчак а. В., Камишніков р. В.)
- •10.3 Система забезпечення конкурентоспроможності туристичної індустрії
- •Можливі суперечності між цілями працівника та підприємства
- •10.4. Якість – основа конкурентоспроможності туристичного продукту
- •Список літератури
- •Корпоративне управління в туризмі Навчальний посібник
Рекомендації кодексів корпоративного управління
Країна |
Зміст рекомендації |
Вимоги до членів ради директорів |
|
Бразилія |
Досвід роботи в раді; досвід кризового управління; знання в галузі фінансів, бухгалтерського обліку, специфіки галузі, міжнародного ринку; поєднання знань і досвіду |
Таїланд |
Вік – старше 20 років; без судимості та звільнень з державної служби; вища освіта; дотримання етичних норм компанії; відсутність конфлікту інтересів, не обов’язкове постійне проживання в Таїланді |
Індія |
Можливість бути одночасно членом рад директорів не більше як у 10 компаніях |
США |
Продовження членства в раді не більше 5 років, відставка члена ради у разі досягненя ним 70-літнього віку |
Киргизстан |
Не менше 3 членів ради, розмір кворуму встановлює рада директорів (не менше 2 членів ради) |
Продовження таблиці 3
Визначення поняття «незалежний директор» |
|
Бразилія |
Член ради директорів незалежний, якщо: 1) не має будь-яких зв’язків з компанією, крім членства в раді директорів і володіння акціями компанії; 2) ніколи не працював у компанії; 3) не надає будь-яких продуктів та послуг компанії; 4) не є чоловіком або родичем якого-небудь менеджера, посадової особи або контролера компанії |
Малайзія |
Незалежний директор не пов’язаний зі службовцями компанії, не представляє сконцентровані або фамільні володіння пакетами акцій, представляє громадських акціонерів і вільний від будь-яких зв’язків, що могли б вплинути на незалежність його суджень. |
Мексика |
Незалежний директор не може бути: 1) співробітником компанії; 2) консультантом компанії (дохід не залежить від таких контрактних відносин); 3) співробітником благодійних організацій, університетів чи інших організацій, що одержують значну підтримку компанії; 4) головним керівником або високопоставленим службовцем – членом ради директорів іншої компанії, у якій головний високопоставлений службовець цієї компанії є директором; 6) членом родини кого-небудь з перерахованих вище посадових осіб |
Таїланд |
Незалежний директор має бути незалежним від основних акціонерів компанії або якого-небудь акціонера в такій групі акціонерів; не може бути членом персоналу й отримувати постійну зарплату або іншу регулярну винагороду від компанії; повинен мати пакет акцій цієї компанії не більше 0,5 % сплаченого капіталу |
ПАР |
Незалежні директори не повинні отримувати будь-яких благ від компанії, за винятком оплати їх послуг як директорів; у раду можуть входити виконавчі директори дочірніх компаній, що входять у холдингову групу (частиною якої є ця компанія), які не мають виконавчих повноважень у материнській компанії |
Внутрішні (виконавчі) і зовнішні (невиконавчі) члени ради |
|
Бразилія |
Більшість членів ради директорів повин-ні бути незалежними членами |
Індія |
Склад незалежних невиконавчих членів має бути: не менше 30 % рад директорів, якщо голова – невиконавчий директор; не менше 50 %, якщо голова – виконавчий директор |
Малайзія |
Баланс виконавчих і невиконавчих членів; незалежні невиконавчі директори повинні складати не менше 1/3 членів ради директорів |
Мексика |
Незалежні директори повинні складати не менше 20 % загального складу членів ради директорів |
ПАР |
Не менше ніж 2 невиконавчі члени; має бути однакова кількість виконавчих і невиконавчих директорів |
Таїланд |
Повинно бути принаймні 2 незалежні директори, інакше протягом трьох місяців потрібно обрати додаткового незалежного директора(ів) |
Продовження таблиці 3
Винагорода членів ради директорів і менеджерів |
|
Більшість країн |
Винагорода складається з фіксованої і змінної частин, причому остання значною мірою має залежати від резуль-татів діяльності компанії. Основною формою змінної частини винагороди є опціон на акції – можливість зарезер-вувати право придбати акції за зазда-легідь визначеною ціною. Звіти компанії повинні розкривати інформацію про використовувані компанією принципи і форми винагороди директорів |
Підготовка і проведення зборів акціонерів |
|
США |
Директори повинні відвідувати річні збори акціонерів і відповідати на запитання акціонерів, що стосуються їх інтересів |
Мексика |
Готуючи порядок денний зборів акціонерів, варто уникати об’єднання різних питань в один пункт. Усю інформацію щодо кожного пункту порядку денного зборів треба повідомити не пізніше як за 15 днів до початку зборів |
ПАР |
Річний звіт має містити форми, які акціонери можуть використовувати для запитань у письмовій формі до правління і ради до зборів. Якщо на загальних річних зборах обговорювали дуже важливі питання, резолюція цього обговорення має бути надана всім акціонерам |
Таїланд |
На загальних зборах акціонери мають обрати тих директорів, які одержать право підпису від імені компанії. Якщо статут компанії не містить питання винагороди, збори акціонерів мають право затверджувати розмір винагороди директорів |
Процедури голосування акціонерів |
|
Більшість країн |
Існування положень щодо ситуацій, для яких використовується кумулятивне голосування, і ситуацій, для яких використовується просте голосування. Використання відкритого і таємного голосування. Процедура допуску до голосування представників (довірених осіб) акціонерів. Дотримання принципу «одна акція – один голос». Формування змісту пунктів порядку денного, з яких проводиться голосування |
Орієнтирами міжнародних норм корпоративного управління стали національні стандарти США, що визначають характер корпоративного управління у багатьох країнах. Сутність їх зводиться до максимальної відкритості і справедливості процесу корпоративного управління.
Американські експерти виділяють 6 основних взаємозалежних принципів.
1. Звітність
Зобов’язання перед акціонерами. Члени ради директорів і менеджмент корпорації повинні бути підзвітними акціонерам. На раду директорів покладено особливу відповідальність за розвиток стратегічного планування в корпорації у такий спосіб, щоб підвищення вартості акцій на довгостроковій основі було домінуючим чинником в її діяльності. Рада і менеджмент мають бути відкриті для будь-якого запиту з боку акціонерів про стан справ у компанії і ефективність функціонування адміністративної команди.
Нагляд. Ради директорів повинні мати можливість ефективного моніторингу діяльності менеджменту, а інвестори – можливість здійснення нагляду над правліннями. Опитування директорів великих американських компаній показало, що 51 % з них мають, а 19 % – намагаються створити в складі ради директорів офіційний комітет, що спостерігає за процесом корпоративного управління і діяльністю ради та менеджменту.
Оплата праці керівників компанії. Одна з найефективніших форм звітності – узгодження інтересів менеджменту з інтересами акціонерів. Оплата праці керівників має бути пов’язана з довгостроковою діяльністю компанії.
