Сутність принципів корпоративного управління оеср

Визначення принципу

Зміст принципу

Система корпоративного упра­вління має захищати права

акці­онерів

А. Основні права акціонерів: надійна реєстрація власності; передача акцій; регулярне та своєчасне отримання інфор­мації про корпорацію; участь та голосування на загальних збо­рах акціонерів; участь у ви­борах ради; отримання частки прибутку корпорації.

Б. Право на участь у прийнятті рішень та отримання достат­ньої інформації про фундаме­нтальні зміни в корпорації.

В. Право на участь у загальних зборах, голосування на зборах, одержання інформації про пра­вила, що регламентують про­ведення загальних зборів.

Г. Оприлюднення структури капі­талу.

Д. Інформація про витрати та зиски використання права го­лосу

Система корпоративного упра­вління повинна забезпечувати однакове ставлення до акці­онерів, включаючи дрібних та іноземних акціонерів

А. Ставлення до усіх акціоне­рів, які належать до одного кла­су, має бути однаковим.

Б. Слід заборонити будь-які операції у власних інтересах та операції з використанням зак­ри­тої інформації.

В. Члени ради та правління зо­бов’язані повідомити про свою матеріальну зацікавленість в угодах або питаннях, що сто­суються Акціонерного товари­ства.

Система корпоративного упра­в­ління має визнавати передба­чені законом права зацікав­лених осіб та заохочувати активне співро­бітництво між ком­панією та заці­ка­вленими осо­бами в створенні добро­буту, робочих місць та забе­з­печенні фінансової стабіль­ності підприємства

А. Система корпоративного упра­вління має забезпечувати дотри­мання захищених зако­ном прав зацікавлених осіб.

Б. Якщо інтереси зацікавлених осіб захищені законом, вони повинні мати можливість ви­користовувати ефективні мето­ди захисту в разі порушення їх прав.

В. Система корпоративного упра­вління має дозволяти участь зацікавлених осіб у захо­дах щодо підвищення ефек­тивності діяль­ності ком­па­нії.

Г. Якщо зацікавлені особи беруть участь у процесі корпо­ративного управління, вони по­винні мати доступ до пот­рібної інформації

Система корпоративного упра­вління має забезпечувати стра­тегічне управління компанією, ефективний нагляд за дія­ль­ні­стю виконавчих директорів з боку ради, а також звітність цієї ради перед компанією та акціонерами

А. Члени ради повинні діяти на підставі всієї необхідної інфо­рмації в інтересах ком­па­нії та акціонерів.

Б. Якщо рішення ради можуть по-різному впливати на різні гру­пи акціонерів, то вона має однаково справедливо ста­ви­тися до всіх акціонерів.

В. Рада повинна забезпечити дот­римання чинного законно­давства та враховувати інте­реси заціка­влених осіб.

Г. Рада повинна виконувати певні ключові функції (стра­тегію, упра­влінські кадри, ви­на­го­роди, вирі­ше­ння конф­ліктів, бухгал­тер­ський облік та звітність, ризики).

Д. Рада повинна мати мож­ливість виносити об’єктивне суд­ження в справах акціонерів, не будучи залежною, зокрема від правління.

Е. Щоб мати можливість вико­­нувати свої обов’язки, члени ради повинні мати доступ до інфор­мації, яка є точною, своє­часною і стосується справи.

Система корпоративного упра­влі­ння має забезпечувати своє­часне й точне розкриття інфор­мації з усіх найважливіших пи­тань, що стосуються акціо­нер­ного това­риства, включаючи його фінан­со­вий стан, про­дук­тивність, влас­ність та упра­вління

А. Інформація, що підлягає роз­криттю: результати фінан­сової та операційної діяльності ком­панії; завдання компанії; во­лодіння значними пакетами акцій та права голосу; список членів ради та правління, а також розмір винаго­роди, яку кожен з них отри­мує; значущі фактори ризику, що можна спрогнозувати; важливі пи­та­ння, пов’язані з працівниками та іншими зацікавленими осо­бами; структура й політика управ­ління компанією.

Б. Інформацію слід готувати, пере­віряти та розкривати відпо­відно до високих стан­дартів якос­ті роз-криття фінан­сової й нефі­нан­сової інфор­мації та аудиту.

В. Із метою забезпечення нале­ж­ної підготовки та надання фінан­сової звітності треба щороку прово­дити аудиторські перевірки із залу-ченням неза­лежного ауди­тора, який дає зовнішню й об’єк­тивну оцінку цієї звітності.

Г. Канали поширення інфор­мації мають передбачати рів­но­правний, своєчасний та не пов’язаний із надмірними вит­ратами доступ користувачів до потрібної інфор­мації